г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/4873/25
Номер провадження 2/213/2129/25
26 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі
головуючої судді Хмельової С.М.,
за участю секретаря судового засідання Ємельянцевої Т.С.,
за відсутності сторін,
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії,
До Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулося Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії.
В обґрунтування позову зазначає, що позивач надає послуги постачання теплової енергії відповідачці за адресою: АДРЕСА_1 , але відповідачка в повному обсязі оплату за отримані послуги не здійснювала, у результаті чого за період з 01 жовтня 2013 року по 31 травня 2025 року виникла заборгованість з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування. Також позивачем нараховані інфляційні втрати та 3% річних на суму боргу. Позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь 16 232,02 грн.
У судове засідання сторони не з'явилися. Одночасно з позовом представником позивача подано клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачка про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася судом своєчасно і належним чином за зареєстрованим місцем проживання та через її електронний кабінет в системі «Електронний суд», однак повторно не з'явилася в судове засідання, про причини неявки не повідомила, будь-яких клопотань не направила. Відзив на позов до суду не надходив.
За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ч.4 ст.223 та ст.280 ЦПК України.
18 вересня 2025 року позовна заява надійшла до суду.
Ухвалою суду від 01 жовтня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою. Призначено розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлені такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та відповідно є споживачкою послуг з постачання теплової енергії, які надаються АТ «Криворізька теплоцентраль» за вказаною адресою. Відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Позивачем відповідно до тарифів на теплову енергію постачалася теплова енергія до житла відповідачки, однак зобов'язання з оплати за надані послуги нею здійснюються не належним чином.
Згідно з наданим розрахунком заборгованість з оплати за постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01 жовтня 2013 року по 31 травня 2025 року становить 9 627,22 грн, заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01 листопада 2021 року по 31 травня 2025 року становить 770,93 грн. Правильність нарахування суми боргу підтверджується розрахунком.Розмір заборгованості відповідачкою не спростовано.
Викладеним обставинам відповідають правовідносини, які витікають з неналежного виконання споживачем зобов'язань з оплати наданих послуг.
Згідно зі статтею 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до положень статті 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Як видно з матеріалів справи, між позивачем та відповідачами виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг з централізованого опалення, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (далі - Правила), які діяли станом на дату виникнення спірних правовідносин.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.629 ЦК, договір є обов'язковим для виконання сторонами, приписами ст.525 ЦК передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускається.
Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг, оскільки укладення договору є обов'язком споживача (п.1 ч.3 ст.20 вищевказаного Закону).
Пунктом 18 Правил (що діяли на момент виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.
Згідно з пунктом 21 Правил у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.
Виходячи з п.12, 21 Правил, нарахування оплати за послуги централізованого опалення квартири не залежало від кількості зареєстрованих осіб в квартирі, а визначається відповідно до розміру опалювальної площі.
01 травня 2019 року вступив в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII, який регулює основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також права та обов'язки зазначених учасників відносин.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, в тому числі з постачання теплової енергії.
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Пунктами 1, 5 частини другої статті 7 зазначеного Закону встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Тому споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг між позивачем та відповідачем не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг, оскільки укладення договору є обов'язком споживача.
Відповідно до змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», внесених Законом України №1060-ІХ від 03 грудня 2020 року (набрав чинності 01 травня 2021 року), плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу та плати за абонентське обслуговування. Після опублікування позивачем 01 жовтня 2021 року Типового індивідуального договору про надання послугу з постачання теплової енергії та відсутності заперечень споживачів щодо обрання такої моделі договірних відносин, з 01 листопада 2021 року вважається, що такий договір укладено між позивачем і відповідачем. Тому з листопада 2021 року позивачем здійснено нарахування плати за абонентське обслуговування.
За змістом частини 1 статті 901, частини 1 статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім того, згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як видно із матеріалів справи, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідачки на свою користь інфляційних втрат у розмірі 4 559,35 грн, 3% річних у розмірі
1 117,05 грн та надав розрахунок. Тобто, між сторонами склалися правовідносини, що виникають у зв'язку із завданням шкоди, на яку відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України нараховується індекс інфляції за час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Оскільки неправомірними діями відповідачки позивачеві завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов'язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини 2 статті 625 ЦК України та підлягають стягненню з відповідачки.
Пунктом 42 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.
У зв'язку з невиконанням відповідачкою обов'язку з оплати комунальних послуг позивачем здійснено нарахування пені в розмірі 157,47 грн.
Отже, оцінив кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, враховуючи, що відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження суду не надав, обставини, на які посилається позивач як на підстави для задоволення позову, повністю знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Виходячи з того, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з урахуванням приписів частини першої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають стягненню з відповідачки.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 319, 322, 509, 525, 526, 625 ЦК України, ст. ст. 67, 162 ЖК України, ст.ст. 1, 5, 7, 9, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 268, 273, 279, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за спожиту послугу з постачання теплової енергії, яка виникла за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 жовтня 2013 року по 31 травня 2025 року у розмірі 9 627,22 грн, заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01 листопада 2021 року по 31 травня 2025 року у розмірі 770,93 грн, інфляційні втрати у розмірі 4 559,35 грн, 3% річних у розмірі 1 117,05 грн, пеню у розмірі 157,47 грн, а всього 16 232 (шістнадцять тисяч двісті тридцять дві) грн 02 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариства «Криворізька теплоцентраль», код ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична,1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Дата складення повного судового рішення -26 листопада 2025 року.
Суддя С.М. Хмельова