печерський районний суд міста києва
Справа № 757/54274/25-к
03 листопада 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого першого відділу управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, катувань, інших видів неналежного поводження з особами Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , погоджене прокурором другого відділу другого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Попасна Луганської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , неодруженого (перебуває у фактичних шлюбних відносинах), раніше не судимого, з вищою освітою, працюючого неофіційно в ФОП,
у кримінальному провадженні № 62024000000000806 від 10.09.2024, за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 365, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 189, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 383 КК України,
Обґрунтування клопотання
До слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, з визначенням застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 гривень.
Зі змісту клопотання вбачається, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000806 від 10.09.2024 за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 365, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 189, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 383 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.
31.10.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у:
- участі у злочинній організації, вчинені службовою особою з використанням службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 255 КК України;
- проханні та одержанні службовою особою неправомірної вигоди за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене службовою особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, у складі злочинної організації тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України;
- завідомо незаконному затриманні, вчиненому з корисливих мотивів, у складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченому ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії, що зазначені в п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
1.може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2.може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3.може незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні;
4.може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5.може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, з огляду на обставини вчинення злочину та майновий стан підозрюваного, сторона обвинувачення вважає найбільш доцільним та ефективним запобіжним заходом є тримання ОСОБА_5 під вартою строком на два місяці.
Водночас, положеннями ч. 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Враховуючи майновий стан підозрюваного, а також те, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, з метою забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків, одночасно із застосуванням до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід визначити йому заставу в межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 гривень, та у випадку її внесення покласти на нього виконання обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Позиції сторін кримінального провадження
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому.
Захисник, адвокат ОСОБА_4 , оголосив письмові заперечення проти задоволення клопотання, в яких посилається на недоведеність ризиків. Адвокат просив врахувати, що підозрюваному інкримінується лише один епізод, роль підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, міцність соціальних зв'язків, оскільки ОСОБА_5 перебуває у фактичних шлюбних відносинах, має постійне місце проживання, працює, раніше не судимий, його процесуальну поведінку після вручення підозри, а також те, що свідки допитані ще в травні та червні 2025 року, і жодних доказів про вплив на них стороною обвинувачення не надано. Також адвокат звернув увагу, що у кримінальному провадженні наразі 9 підозрюваних, до яких застосовано на даний час запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Крім того захисник вказує, що ОСОБА_5 є ветераном війни та працівником правоохоронного органу, не має закордонного паспорту. Просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування найтяжчого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.
Релевантні джерела права
У силу ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є:
1) особисте зобов'язання;
2) особиста порука;
3) застава;
4) домашній арешт;
5) тримання під вартою.
Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч. 1 ст. 197 КПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Обставини, встановлені слідчим суддею
З матеріалів клопотання вбачається, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000806 від 10.09.2024 за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 365, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 189, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 383 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений слідством дату та час, однак не пізніше 03.09.2024, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , перебуваючи на посадах старших оперуповноважених оперативно-пошукового відділу Управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - ОПВ УКР ГУНП в Київській області), діючи умисно з корисливих мотивів та метою особистого збагачення, вирішили створити злочинну організацію для заволодіння грошовими коштами осіб, які здійснюють придбання наркотичних засобів та психотропних речовин.
З цією метою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 розробили багатоетапний алгоритм вчинення злочину, який полягав у наступному.
Полем своєї діяльності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обрали взаємовідносини між наркозалежними особами та постачальниками вказаних заборонених речовин.
Добре розуміючи, що постачальники наркотичних засобів та психотропних речовин здійснюють їх продаж в замаскованій формі шляхом пересилання бандеролей або посилок, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вирішили скористатися такою ситуацією для реалізації свого злочинного плану та досягнення корисливої мети.
Під час готування до вчинення низки злочинів, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_8 організував збір та аналіз інформації щодо діючих відправників наркотичних засобів та психотропних речовин по всій території України, вивчав анкетні дані та контактні номери телефонів, які використовуються під час відправлення відповідних посилок через мережу поштового відправника ТОВ «Нова Пошта».
Отримавши у такий спосіб необхідний об'єм інформації, реалізація злочинного плану, розробленого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , переходила на наступний етап, який передбачав підшукування особи з числа діючих співробітників ТОВ «Нова Пошта», який має доступ до бази поштових відправлень цієї компанії.
Відповідно до задуму, представник ТОВ «Нова Пошта», на підставі наданих поліцейськими даних, має здійснювати щоденний моніторинг відправників наркотичних засобів та психотропних речовин, а у разі виявлення таких посилок, у яких кінцевий пункт доставки знаходився поза межами м. Києва, але на території Київської області, повинен отримувати із бази даних ТОВ «Нова Пошта» конфіденційну інформацію щодо прізвища, імені та номеру телефону отримувача відповідного відправлення, а також номер товарно-транспортної накладної останнього, яку в подальшому, в найкоротший час передавати учасникам злочинної організації.
Потім, ОСОБА_7 мав визначити з числа учасників злочинної організації групу з двох-трьох чоловіків-поліцейських, які будуть перевірити факти наявності у відповідних відправленнях (посилках, бандеролях) наркотичних засобів чи психотропних речовин.
З цією метою, представник ТОВ «Нова Пошта», як учасник злочинної організації, повинен буде забезпечити доступ, визначеним ОСОБА_7 учасникам злочинної організації, до відповідного поштового відділення ТОВ «Нова Пошта», на адресу якого надійшло поштове відправлення з наркотичними засобами або психотропними речовинами та огляд цього відправлення. Після чого, вміст відправлення має бути повернутий для подальшої передачі отримувачу.
У разі підтвердження наявності заборонених речовин у поштовому відправленні, визначена ОСОБА_7 група має очікувати поблизу відділення Нової Пошти або поштомату з метою контролю факту отримання посилки адресатом. Одночасно з цим, ОСОБА_7 чи інші учасники злочинної організації, використовуючи надане їм службове становище та доступ до різних баз даних поліції, зобов'язані будуть забезпечувати вказану групу фотографіями особи-отримувача поштового відправлення, а представник ТОВ «Нова Пошта», за участі якого здійснювався огляд посилки, повинен буде повідомити учасників злочинної організації про прихід особи отримувача посилки до відділення. Окрім цього, сайт та мобільний додаток ТОВ «Нова Пошта» передбачають можливість відслідковування посилок. Перелічені фактори, відповідно до задуму ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , дозволять визначеній ним групі учасників злочинної організації з числа поліцейських завчасно прибути до відповідного місця отримання адресатами своїх відправлень із забороненими речовинами.
У подальшому, визначені ОСОБА_7 поліцейські, з числа учасників злочинної організації, маючи весь об'єм даних щодо вмісту поштового відправлення та його отримувача, мають зупинити останнього одразу після виходу з поштового відділення або біля поштомату, за участі цієї особи нібито вперше встановити наявність у нього заборонених речовин, після чого під психологічним тиском змусити отримувача посилки зізнатися у скоєному правопорушенні та висловити протиправну вимогу або іншим чином створити передумови щодо передачі на користь учасників злочинної організації неправомірної вигоди в сумі, визначеної нібито цією особою особисто, однак узгодженою з ОСОБА_7 . За вказану неправомірну вигоду поліцейські зобов'язувалися не вчиняти дії із використанням наданої влади та службового становища у вигляді непритягнення вказаної особи до передбаченої законом кримінальної відповідальності за придбання наркотичних засобів та психотропних речовин.
В той же час, ОСОБА_7 ОСОБА_8 , при формуванні свого злочинного задуму, припускали, що розмір неправомірної вигоди буде обраховуватися в десятках тисяч гривень з особи, тобто суми, яку особа не може мати при собі готівкою або знята в короткий строк з найближчого банкомату/банку, тому їм потрібно підшукати людей, яких не ставити до відома про свої злочинні наміри, та які добровільно нададуть дані своїх банківських карток або крипто валютних гаманців, з метою зарахування на ці картки отриманої неправомірної вигоди для подальшого переведення неправомірної вигоди в готівку та розподілу між учасниками злочинної організації.
Після отримання неправомірної вигоди, визначена група поліцейських мала б забезпечити видалення з мобільного телефону особи-отримувача поштового відправлення із забороненими речовинами будь-які відомості, пов'язані із зустріччю з вказаними поліцейськими та передачі їм неправомірної вигоди.
В процесі діяльності злочинної організації, ОСОБА_7 , будучи співробітником УКР ГУНП в Київській області, користуючись займаною посадою та службовим становищем, яке дозволяло здійснювати вплив на поліцейських територіальних управлінь поліції ГУНП в Київській області, для виконання окремих завдань та етапів реалізації злочинного плану залучив як виконавців (співвиконавців) інших осіб, а саме: виконувача обов'язків заступника начальника відділу поліції № 1 (м. Вишневе) Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_16 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 5 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_10 , оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_9 , заступника начальника сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 (м. Вишневе) Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_13 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 (м. Вишневе) Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_14 , старшого оперуповноваженого ОПВ УКР ГУНП в Київській області ОСОБА_11 , оперуповноваженого сектору кримiнальної полiцiї вiддiлення полiцiї № 5 Бучанського районного управлiння полiцiї ГУНП в Київській області ОСОБА_5 , дільничний офіцер поліції сектору превенції ВП№1 (м. Боярка) Фастівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_15 , які також надали згоду на участь у злочинній організації, виконуючи із корисливих мотивів відведену їм роль та доручені завдання.
У період з вересня 2024 року по березень 2025 року створена ОСОБА_7 та ОСОБА_8 злочинна організація, під їх загальним керівництвом вчинила ряд тяжких злочинів, пов'язаних з перевищенням влади, вчинених працівниками правоохоронного органу, що супроводжувалося насильством, позбавленням людини волі, завідомо незаконним затриманням і проханням надати та одержанням неправомірної вигоди службовою особовою особою т на території Київської області, зокрема:
-13.09.2024, близько 11 год. 00 хв., ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , будучи активними учасниками злочинної організації та з відома ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_17 , під час перебування в салоні транспортного засобу BMW Е39 синього кольору від будинку за адресою: АДРЕСА_3 , в напрямку ґрунтової дороги поблизу перехрестя вулиць Одеська та Ярова с. Софіївська Борщагівка Київської області, за попередньо висловленим проханням, одержали від ОСОБА_18 на їх, ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , а також інших учасників злочинної групи, користь неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США, що згідно курсу валют НБУ становило 41 270 грн., та 500 євро, що згідно з курсом валют НБУ становило 22 730 грн., за невчинення ними, ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , а також іншими учасниками злочинної організації, дій з використанням наданої їм влади та службового становища у вигляді не притягнення ОСОБА_18 до передбаченої законом відповідальності за придбання психотропної речовини амфетаміну масою 0,25 - 0,5 г.;
-того ж дня, в період приблизно з 10 год. 00 хв. до 11 год. 00 хв., ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , будучи активними учасниками злочинної організації та з відома ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , під час перебування на парковці біля поштового відділення № 3 за адресою: вул. Кошова, буд. 104/21, с. Софіївська Борщагівка Київська область, діючи умисно, виконуючи відведену безпосередньо їм роль у спільному злочинному плані, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, з метою створення передумов для гарантованого надання ОСОБА_18 метою створення передумов для гарантованого надання ОСОБА_19 на користь останніх неправомірної вигоди за не притягнення останнього до відповідальності за придбання забороненої речовини, використовуючи владу, заборонили ОСОБА_18 пересуватися та вчиняти будь які дії без їх дозволу, чим подавили волю останнього та фактично здійснили його завідомо незаконне затримання в позапроцесуальний спосіб, тобто без складання протоколу затримання. Останній підкорився вимогам працівників правоохоронного органу ОСОБА_10 та ОСОБА_15 та був звільнений після одержанням ними неправомірної вимоги близько 11 год. 00 хв.
31.10.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України.
Мотиви слідчого судді
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Суд ураховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, проте зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суд в цьому контексті враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі Нечипорук і Йонкало проти України термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі Мюррей проти Об'єднаного Королівства від 28.10.1994, Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30.08.1990).
Обґрунтованість підозри повинна бути визначена, враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, перелік яких вказаний в клопотанні прокурора та копії яких долучені до матеріалів клопотання.
Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про підозру за своїм змістом відповідає вимогам ст. 277 КПК України та на даному етапі сумнівів щодо його законності або порушення порядку вручення, передбаченого ст. 278 КПК України, не викликає.
Слідчий суддя зауважує, що згідно з вимогами чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованої підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені цією статтею.
В обґрунтування клопотання слідчий послався на існування ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих, інших підозрюваних у кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважаю, що доводи є обґрунтованими частково, виходячи з наступного.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до тринадцяти років. Вказану підставу також підтверджує безконтрольне зі сторони керівництва ГУНП в Київській області переміщення ОСОБА_5 по Київській області та вчинення інкримінованих йому злочинів під час робочого часу. Також, незважаючи на наявність у ОСОБА_5 сім'ї, відсутність у власності останнього нерухомого майна, призначеного для проживання, дає слідству підстави стверджувати про низький рівень соціальних зв'язків та відсутність підстав для проживання в одному місці. Окрім того, упродовж тривалого часу (з 2017 року) роботи ОСОБА_5 в підрозділах поліції, зокрема управлінні карного розшуку, останній опанував методику та тактику ведення оперативно-розшукової діяльності, тобто навички, які останній може використовувати з метою переховування від органів досудового розслідування та суду, що також ускладнить його успішне виявлення та затримання правоохоронними органами. В той же час, наявністю воєнного стану в Україні, численних програм для українців влаштувати життя за кордоном, а також відсутності власного житла на території України, надає ОСОБА_5 впевненості в успішній організації життя його родини за кордоном у разі переховування ним від органів досудового розслідування та суду шляхом незаконного переміщення через державний кордон України в обхід установлених пунктів прикордонного пропуску.
Разом із тим, викладене не підтверджується встановленими під час розгляду клопотання фактичними даними, оскільки ОСОБА_5 перебуває у фактичних шлюбних відносинах та має постійне місце проживання. Ураховуючи відсутність оформленого закордонного паспорту, а також заборону для виїзду людей чоловічої статі та його віку, під час дії воєнного стану, слідчий суддя вважає сумнівним переховування підозрюваного за кордоном від слідства та суду.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчим обґрунтовується тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування та не встановлені всі можливо причетні особи до вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Однак, враховуючи тривалість досудового розслідування, причетність підозрюваного лише до одного епізоду вчинення кримінальних правопорушень, щодо якого здійснено необхідні слідчі дії, слідчий суддя не вважає вказаний ризик наявним.
При при встановленні наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризики, передбачені п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчим обґрунтовується тим, що у складі злочинної організації не менше десяти учасників, всіх членів якої органом досудового розслідування до кінця не встановлено, однак наявні обґрунтовані підстави стверджувати про їх наявність та приблизний кількісний склад. У разі обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, останній доведе до відому інших учасників організованої групи детальні відомості щодо обставин даного кримінального провадження та обсягу зібраних доказів, про які йому стало відомо, у зв'язку з участю у ньому. Вказаний факт призведе до знищення, наявних у вказаних осіб доказів описаної вище протиправної діяльності, що значно зашкодить подальшій ідентифікації учасників злочинної групи та доказування їх винуватості. Обрання іншого запобіжного заходу дасть можливість вчинити інші кримінальні правопорушення, в тому числі ті, що будуть направлені на спроби ухилення від притягнення його до кримінальної відповідальності.
Однак вказані ризики спростовуються тим, що, на даній стадії досудового розслідування, майже всі інші підозрювані у цьому кримінальному провадженні на даний час перебувають під найлегшим запобіжним заходом - особисте зобов'язання. ОСОБА_5 інкримінується участь лише в одному епізоді, а тому слідчим суддею не встановлено достатніх підстав наявності вказаних ризиків, які обумовлюють застосування саме найтяжчого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до вимог статей 177, 178 КПК України, з урахуванням стадії досудового розслідування, ступеня ймовірності реалізації наявних у провадженні ризиків, даних про особу підозрюваного, зокрема, ОСОБА_5 має постійне місце проживання, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, його вік, характер її діяльності, роль у протиправній діяльності згідно з повідомленням про підозру, попередню процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя вважає недоведеним, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, на даній стадії провадження буде недостатнім для запобігання встановленим ризикам та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому вважає відсутніми підстави для застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу як тримання під вартою.
З урахуванням наведених обставин, слідчий суддя вважає необхідним та достатнім для запобігання наявним у провадженні ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, строком на два місяці, в межах строку досудового розслідування, тобто до 03.01.2025 включно, та покласти на підозрюваного передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки, що на думку слідчого судді, мінімізують ступінь ймовірності реалізації зазначених ризиків.
Керуючись ст. 176 -178, 182, 183, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 62024000000000806 від 10.09.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, строком на два місяці, в межах строку досудового розслідування, тобто до 03.01.2025 включно
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурору, суду, слідчого судді, у кримінальному провадженні;
- не відлучатися за межі Київської області та м. Києва без дозволу без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими ( ОСОБА_18 , ОСОБА_20 ) у вказаному кримінальному провадженні інакше як за ініціативою слідчого, прокурора та за їх присутності, з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;
- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Підозрюваному письмово повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що у разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням обов'язків покласти на слідчого у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Повний тест ухвали складено та проголошено о 08 год. 05 хв. 07.11.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_21