печерський районний суд міста києва
Справа № 757/49282/25-к
пр. 1-кс-41532/25
08 жовтня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12021100100002093 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
На розгляд слідчого судді надійшло вказане клопотання.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021100100002093 від 29.05.2021 за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (редакція статті із змінами, внесеними згідно із Законами № 2617-VIII від 22.11.2018), а також за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням період часу, але не пізніше травня 2018 року, у ОСОБА_8 виник умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме житловим будинком АДРЕСА_1 , шляхом реєстрації на підставі підроблених документів права власності та подальшої реалізації вказаних об?єктів нерухомого майна третім особам.
Вказаний житловий будинок згідно з розпорядженням Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації № 237 від 11.02.2004 належав на праві приватної власності ОСОБА_9 , а земельна ділянка на якій він розташований із кадастровим номером 8000000000:91:122:0116 перебувала у комунальній власності Київської міської ради.
З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом обману, із використанням завідомо підроблених документів, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння ОСОБА_10 залучив до злочинної діяльності ОСОБА_6 та інших невстановлених у ході досудового розслідування осіб.
Так, реалізовуючи свій злочинний умисел, у травні 2018 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 запропонував онуці ОСОБА_9 - ОСОБА_11 надати свою допомогу з оформлення правовстановлювальних документів на житловий будинок АДРЕСА_2 , та внесення відповідних відомостей до реєстру нерухомого майна, хоча у дійсності реального наміру допомогти не мав та здійснював обман останньої.
Надалі, ОСОБА_11 , вважаючи, що пропозиція допомоги з боку ОСОБА_8 є реальною, правдивою, а також те, що останній своєю поведінкою викликав до себе впевненість у правдивості та правомірності своїх дій, надала останньому копії паспорта громадянина України своєї матері - ОСОБА_12 та наявні у ОСОБА_9 документи щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
У подальшому, залучені ОСОБА_8 невстановлені особи, в невстановленому досудовим розслідуванням місці та в невстановлений час, але не пізніше 26.11.2018, підробили документи, які ОСОБА_6 та ОСОБА_10 отримали у користування, а саме: договір дарування частини житлового будинку від 25.06.2009 та договір дарування 1/2 (однієї другої) частини житлового будинку від 21.05.2010, укладені від імені ОСОБА_9 (дарувальник) та ОСОБА_12 (обдаровувана) відповідно до яких, ОСОБА_9 нібито подарувала будинок за адресою: АДРЕСА_2 , своїй дочці ОСОБА_12 , а також копію рішення Київської міської ради № 800/2869 від 27.11.2009 «Про передачу земельної ділянки громадянці ОСОБА_12 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_2 ».
26.11.2018 ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та інші невстановлені особи, реалізуючи свій єдиний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи за попередньою змовою, використали завідомо підроблені документи - договір дарування частини житлового будинку від 25.06.2009 та договір дарування 1/2 (однієї другої) частини житлового будинку від 21.05.2010, укладені від імені ОСОБА_9 (дарувальник) та ОСОБА_12 (обдаровувана), подавши державному реєстратору Київської філії комунального підприємства Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області «Реєстраційне бюро» ОСОБА_13 для реєстрації права приватної власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_12 .
Поряд із цим, 07.02.2019 ОСОБА_6 , ОСОБА_14 та інші невстановлені особи, реалізуючи свій єдиний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи за попередньою змовою, використали завідомо підроблений документ - копію рішення Київської міської ради № 800/2869 від 27.11.2009 «Про передачу земельної ділянки громадянці ОСОБА_12 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_2 », подавши його державному реєстратору Київської філії комунального підприємства Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області «Реєстраційне бюро» ОСОБА_13 для реєстрації права приватної власності на земельну ділянку, що розташована адресою: АДРЕСА_2 , із кадастровим номером 8000000000:91:122:0116.
У свою чергу ОСОБА_13 , не будучи обізнаною про злочинні наміри щодо заволодіння чужим майном шляхом обману, здійснила державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) та внесла відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, внаслідок чого об?єкти нерухомого майна - будинок за адресою: АДРЕСА_2 , та земельна ділянка, що розташована адресою: АДРЕСА_2 , із кадастровим номером 8000000000:91:122:0116, площею 0,1 га, були зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_12 .
У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 23.07.2019, ОСОБА_6 , за попередньою змовою із ОСОБА_15 , реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння чужим майном, залучили невстановлену досудовим розслідуванням особу, яка мала удавати себе за ОСОБА_12 під час підписання та посвідчення приватним нотаріусом договору купівлі-продажу житлового будинку за літ. «А» за адресою: АДРЕСА_2 , а також земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:122:0116. Згідно із умовами вказаних договорів зазначені об?єкти нерухомого майна відчужувались на користь ОСОБА_6
23.07.2019, перебуваючи у приміщенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_16 , зазначена невстановлена особа, діючи від імені ОСОБА_12 на підставі підробленого паспорта, уклала від її імені договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , а також договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:122:0116. При цьому ОСОБА_6 та ОСОБА_8 достовірно знали, що ОСОБА_12 фактично не була присутня під час укладення вказаних договорів, свою участь у цих правочинах не здійснювала, а також були обізнані у тому, що ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 не відомо про їхні неправомірні дії.
У результаті вказаних протиправних дій та використання підроблених договорів купівлі-продажу, право власності на вказаний житловий будинок та земельну ділянку набув ОСОБА_6 .
В подальшому, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 , маючи умисел на незаконне збагачення, використовуючи довідку про показники нерухомого майна, видану ТОВ «Проекттехсервісгруп», звернувся із заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_17 із заявою про внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, внаслідок чого була проведена реєстраційна дія - закриття розділу, у зв?язку із знищенням об?єкту нерухомого майна - житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 .
Після цього ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, діючи за попередньою домовленістю із ОСОБА_8 , запропонували ріелтору ОСОБА_18 допомогти їм в реалізації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_18 , не будучи обізнаним з протиправним злочинним наміром ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , почав дії з підшукуванням потенційних покупців вищевказаного майна та після переглядів земельної ділянки. 11.09.2020 ОСОБА_6 уклав із підшукуваним ОСОБА_18 покупцем ОСОБА_19 , від імені якого діяв ОСОБА_20 та за згодою ОСОБА_19 , договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:122:0116, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_21 . У свою чергу ОСОБА_20 , діючи від імені та за згодою ОСОБА_19 , добросовісно помиляючись у законності набуття права власності на земельну ділянку ОСОБА_6 , сплатив ОСОБА_6 кошти у сумі 1 419 683 гривні, набувши права власності на вказану ділянку.
Отримані кошти ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та невстановленими особами були розподілені між собою та витрачені останніми на особисті потреби.
Таким чином, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та невстановлені в ході досудового розслідування особи, незаконно заволоділи житловим будинком за адресою: АДРЕСА_2 , належним ОСОБА_9 , спричинивши майнової шкоди на суму 2 221 287 гривень та земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:91:122:0116, що перебуває у комунальній власності Київської міської ради, вартістю 1 410 371 гривень.
07.10.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (редакція статті із змінами, внесеними згідно із Законами № 2617-VIII від 22.11.2018).
Повідомлена підозра ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується доказами, зібраними у ході досудового розслідування кримінального провадження.
Наявність обґрунтованих ризиків вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування підтверджується тим, що останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді від п?яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Підозрюваний, не маючи міцних соціальних зв?язків та постійного місця роботи, усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання його винним, яке пов?язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення, може переховуватися від органу досудового розслідування, суду, у тому числі за кордоном.
Також слідчий вказує на існування ризику передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки на даний час у вказаному кримінальному провадженні не встановленні всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема не встановлено всіх учасників вчинення правопорушень, місця перебування інших речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні. Тому, підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може самостійно, або за допомогою інших невстановлених на даний час учасників знищити, сховати або спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування.
Ризик впливу на свідків, потерпілого, експертів, підозрюваного у кримінальному провадженні слідчий обґрунтовує тим, що, перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_6 з метою уникнення від кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на примушення до зміни наданих раніше показань допитаними особами. Також звертає увагу на положення ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України.
Існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий обґрунтовує тим, що підозрюваний ОСОБА_6 може зловживати процесуальними правами, зокрема не з?явитись для проведення процесуальних дій у справі чи затягувати з ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов?язковим під час проведення досудового розслідування. Також в клопотанні слідчий зазначає, що підозрюваний може продовжити протиправну діяльність.
На думку сторони обвинувачення, запобіжний захід у вигляді особистого зобов?язання не може бути застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 у зв?язку з тим, що він може бути не дієвим, так як останній підозрюється у вчиненні умисного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину та за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до дванадцяти років з конфіскацією майна.
До підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистої поруки неможливо застосувати у зв?язку з тим, що відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважатиме такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов?язання про те що, вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов?язків, проте, з оточення підозрюваного вказані особи, які могли б виступати в якості поручителя відсутні.
Також, до підозрюваного ОСОБА_6 не може бути застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у зв?язку з тим, що така міра обмеження особистої свободи є недієвою, зважаючи на обставини кримінального правопорушення та встановлені у даному клопотанні ризики.
Сторона обвинувачення вважає, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього КПК України обов?язків. Даних, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_6 під вартою, матеріали кримінального провадження не містять.
Таким чином, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Під час судового розгляду захисником ОСОБА_4 подано клопотання про дослідження доказів, відповідно до якого останній просив зобов?язати прокурора повідомити докази, які обґрунтовують наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України та дослідження цих доказів просив здійснювати в порядку, передбаченому ст. 358 КПК України.
Однак, слідчий суддя зауважує, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється з урахуванням таких принципів змагальності та диспозитивності кримінального провадження. Таким чином, сторони висловлюють свої позиції та в підтвердження них подають докази, які вважають достатніми. Слідчий суддя оцінює їх та приймає рішення, а не зобов?язує сторін надавати додаткові докази.
Захисник ОСОБА_5 зазначив, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу повинно містити виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини. Проте у поданому клопотанні слідчого відсутні посилання на матеріали кримінального провадження, що підтверджують ці обставини. Якщо прокурор усно не зазначить конкретні докази, то сторона захисту просить це врахувати під час прийняття рішення.
Також стороною захисту долучено до матеріалів справи копію паспорта громадянина України підозрюваного ОСОБА_6 на підтвердження адреси реєстрації в межах Київської області.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого з викладених в ньому підстав, просив задовольнити.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на необґрунтованість підозри, оскільки матеріали клопотання не містять будь-яких доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_6 складу інкримінованого йому злочину, зокрема суб?єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. На думку сторони захисту, лише три документи з доданих матеріалів містять підтвердження взагалі будь-якої причетності ОСОБА_6 до обставин, що досліджуються у даному кримінальному провадженні. Незрозумілою є ситуація зі свідком ОСОБА_22 , оскільки його допит у 2022 році щодо подій 2018 року не містить жодної згадки про ОСОБА_6 . Разом з тим, у 2025 році під час пред?явлення свідку до впізнання фото ОСОБА_6 , свідок впізнав ОСОБА_6 , при цьому в протоколі вказано, що ця особа можливо була спільником ОСОБА_8 . Аналогічна ситуація має місце із свідком ОСОБА_18 . Також наявні питання щодо висновку експерта про оцінку вартості об?єкту нерухомого майна, оскільки всі родичі власниці будинку, які були допитані в межах кримінального провадження, зазначають про те, що будинок збудований у 1950-х роках із площею близько 70 кв.м. Тобто, це малий та старий будинок, який в 2009 постраждав внаслідок пожежі, а отже його вартість не може бути оцінена майже в 2 200 000 грн. Захисник вказує, що викладені слідчим в клопотанні та оголошені прокурором ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України є фактично домислами сторони обвинувачення та не підтверджуються жодними доказами. Зокрема, підозрюваний добровільно прибув в судове засідання для розгляду даного клопотання, двічі був допитаний в межах кримінального провадження, двічі брав участь в обшуках, які проводились за адресою його проживання та за весь цей час не вжив жодного заходу для переховування. Підозрюваний ОСОБА_6 має офіційне працевлаштування та вже понад десять років проживає у фактичних шлюбних відносинах зі своєю цивільною дружиною. Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, то захисник ОСОБА_4 наголошує, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває з 2021 року та сторона обвинувачення більш, ніж за чотири роки не зібрала всіх речей та документів, які можуть бути доказами. Тому цей ризик обґрунтовується бездіяльністю або некомпетентністю сторони обвинувачення. Також за ці чотири року не було зафіксовано випадку будь-якого впливу підозрюваного на учасників кримінального провадження. Твердження слідчого та прокурора про існування ризику перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином є абсурдними та, знову ж таки, нічим не підтвердженими. В сторони обвинувачення наявні всі ресурси та механізми для того, щоб забезпечити проведення та виконання процесуальних дій в належний час. За весь час досудового розслідування жодної підстави вважати про те, що підозрюваний може затягувати проведення якихось процесуальних дій або не з?являтися для участі у них спростовані його присутністю на допитах. З огляду на необґрунтованість повідомленої підозри та відсутність доказів існування будь-яких ризиків у даному кримінальному провадженні, сторона захисту вважає, що застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов?язання буде цілком достатнім.
Захисник ОСОБА_5 повністю підтримав доводи захисника ОСОБА_4 , а також зазначив, що підставою для реєстрації 29.05.2021 кримінального провадження за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, стали матеріали правоохоронних органів. Водночас це провадження належить до категорії тих, у яких обов'язково має бути потерпілий. Більш того, в короткому викладі обставин немає посилань на потерпілого. В редакції КПК України, що діяв на станом на 29.05.2021, строки досудового розслідування обчислюються з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та по тяжким, особливо тяжким злочинам мають тривати 18 місяців, а після їх спливу кримінальне провадження підлягає закриттю. Якщо досудове розслідування у даному кримінальному провадженні було зупинене або строки неодноразово були продовженні, то сторона обвинувачення мала б надати певні процесуальні та судові рішення. Тому захисник звертає увагу на те, що в силу приписів кримінального процесуального законодавства України, яке підлягає застосуванню в даному випадку, строки у даному кримінальному провадженні закінчились. Також викладені обставини в повідомленні про підозру є неправдивими та спростовуються матеріалами кримінального провадження. Зокрема, будинок згідно з розпорядженням Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації № 237 від 11.02.2004 на праві приватної власності не належав ОСОБА_9 , а цим розпорядженням було надано дозвіл даній особі прийняти до експлуатації житлового будинку. Таким чином, зазначене нерухоме майно не може бути об'єктом судового захисту з боку ОСОБА_9 , оскільки право власності на нього не було зареєстроване. Також сторона обвинувачення вказує, що рішення Київської міської ради № 800/2869 від 27.11.2009 «Про передачу земельної ділянки громадянці ОСОБА_12 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_2 » є підробленим. Однак у такому разі виникає логічне питання щодо підстав присвоєння цій земельній ділянці кадастрового номера. Захисник ОСОБА_5 звертає увагу, що підозрюваний ОСОБА_6 не був обізнаний із неправомірними діями ОСОБА_8 . Докази щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутні, а тому застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 у вигляді особистого зобов?язання є достатнім.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позицію своїх захисників та зазначив, що ОСОБА_8 вводив його в оману, оскільки останній запропонував йому працювати на будівництві житла на згаданій земельній ділянці з метою отримання квартири. З 2022 року з ОСОБА_8 не бачився та не спілкувався.
Вислухавши позиції сторін, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя надходить наступних висновків.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021100100002093 від 29.05.2021 за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (редакція статті із змінами, внесеними згідно із Законами № 2617-VIII від 22.11.2018), а також за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України.
07.10.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (редакція статті із змінами, внесеними згідно із Законами № 2617-VIII від 22.11.2018) /а. м. 215-220/.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучено до матеріалів клопотання, а саме у: протоколі допиту свідка ОСОБА_11 від 07.07.2021 /а. м. 26-29/. , протоколі пред?явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_11 від 24.09.2021 /а. м. 30-31/. , протоколі допиту свідка ОСОБА_23 від 16.06.2021 /а. м. 32-34/. , протоколі допиту свідка ОСОБА_24 від 07.07.2021 /а. м. 35-38/, протоколі пред?явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_24 від 30.09.2021 /а. м. 39-40/, протоколі допиту свідка ОСОБА_25 від 22.09.2021 /а. м 41-45./, протоколі пред?явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_25 від 22.09.2021 /а. м. 46-47/, протоколі допиту потерпілої ОСОБА_9 від 31.05.2022 /а. м. 48-53/, протоколі допиту представника потерпілої ОСОБА_26 від 19.01.2023 /а. м. 74/, протоколі допиту свідка ОСОБА_27 від 01.08.2022 /а. м. 75-79/, протоколі пред?явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_27 від 19.06.2025 /а. м. 83-90/ , протоколі допиту свідка ОСОБА_18 /а. м. 98-101/, протоколі пред?явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_18 від 19.06.2025 /а. м. 102-109/, протоколі допиту свідка ОСОБА_28 від 28.11.2022 /а. м. 113-119/, протоколі допиту свідка ОСОБА_29 від 28.11.2022 /а. м. 120-121/, висновку експерта № СЕ-19-22/16008-ПЧ від 18.08.2022 /а. м. 128-145/, висновку експерта № СЕ-19-22/16014-ПЧ від 05.09.2022 /а. м. 146-157/, висновку експерта № СЕ-19-22/16037-ПЧ від 20.06.2022 /а. м. 158-173/, висновку експерта № 3298/24-42 від 29.04.2025 /а. м. 174-193/.
Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважаю їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_6 .
Слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливість переховування від слідства та суду, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , та суворість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, зокрема у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (редакція статті із змінами, внесеними згідно із Законами № 2617-VIII від 22.11.2018), покарання за яке встановлене виключно у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Така суворість та безальтернативність покарання може спонукати особу переховуватись від органу досудового розслідування, суду з метою уникнення відповідальності, що обумовлює існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні. При цьому наявність у ОСОБА_6 місця роботи та сім'ї, хоч і позитивно характеризує підозрюваного, але не нівелює повністю вказаного ризику.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, вбачається з того, що як вказують слідчий, прокурор, на даній стадії провадження існують підстави вважати, що слідством виявлено та зібрано не повний обсяг речей і документів, що мають значення для кримінального провадження, та про такі предмети, документи, місця їх приховання можуть знати лише особи, які безпосередньо вчиняли інкриміновані їм діяння. ОСОБА_6 може знати про достовірне знаходження не вилучених на даний час речей та документів, що мають значення речових доказів. У зв'язку з вказаним, слідчий суддя вбачає реальні ризики того, що зазначені предмети можуть бути знищені, спотворені тощо.
Передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик незаконного впливу на свідків, потерпілого у цьому кримінальному провадженні, беручи до уваги доводи, наведені у клопотанні, наявний з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_6 може особисто чи за допомогою своїх спільників незаконно впливати (шляхом залякування, умовляння, пропозиції грошової винагороди, погрозами тощо) на свідків, потерпілого у кримінальному провадженні з метою примушення їх до зміни наданих раніше показань. При цьому, доказове значення для суду мають тільки ті показання, які суд сприймав безпосередньо під час судового засідання (або ж отриманих в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України), тому до допиту осіб в суді такий ризик залишається актуальним.
Наявний також ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у тому, що ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом зловживання процесуальними правами, що може полягати у неявці для проведення процесуальних дій у справі чи затягуванні з ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов'язковим під час проведення досудового розслідування. Крім того, інкримінований ОСОБА_6 злочин передбачає обов'язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна, що може спонукати останнього вчиняти дії, направлені на його приховування або відчуження.
Оскільки слідчим суддею встановлено наявність як обґрунтованої підозри, так і передбачених ст. 177 КПК України ризиків, а отже наявні підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Проте, з урахуванням викладеного, вимог статей 177, 178 КПК України, ступеня тяжкості інкримінованого злочину, ступеня ймовірності реалізації наявних в провадженні ризиків, даних про особу підозрюваного, характеру інкримінованої протиправній діяльності, слідчий суддя вважає недоведеним, що застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою на даній стадії провадження буде недостатнім для запобігання встановленим ризикам та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому вважає відсутніми підстави для застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу як тримання під вартою.
З урахуванням наведених обставин, особи підозрюваного, вважаю необхідним та достатнім для запобігання наявним в провадженні ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного застосувати відносно ОСОБА_6 домашній арешт, заборонивши йому залишати місце мешкання за адресою: АДРЕСА_3 , в період з 00-00 год. до 05-00 год. ранку наступної доби за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування до укриття цивільного захисту під час повітряної тривоги, на строк до 07.12.2025 року та покласти на підозрюваного передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки, що на думку слідчого судді, мінімізують ступінь ймовірності реалізації зазначених ризиків, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- не відлучатися за межі м. Києва, Київської області, без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
- утриматися від спілкування із іншими підозрюваними, свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 181, 183, 184, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання - відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце мешкання за адресою: АДРЕСА_3 , в період з 00-00 год. до 05-00 год. ранку наступної доби за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування до укриття цивільного захисту під час повітряної тривоги, на строк до 07.12.2025 року.
Покласти на ОСОБА_6 обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- не відлучатися за межі м. Києва, Київської області, без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
- утриматися від спілкування із іншими підозрюваними, свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали слідчого судді та термін дії обов'язків, покладених на ОСОБА_6 , визначити - до 07 грудня 2025 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1