печерський районний суд міста києва
Справа № 757/43859/25-к
пр. 1-кс-37054/25
09 жовтня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62019100000001170, -
На розгляд слідчого судді перебуває клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62019100000001170.
09.10.2025 до початку судового розгляду прокурором у кримінальному провадженні № 62019100000001170 ОСОБА_4 на адресу суду надано заяву про повернення вказаного клопотання на доопрацювання.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 26 КПК України однією з загальних засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні суб'єктами кримінального провадження своїх процесуальних прав в межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Виходячи з вищезазначених норм, слідчий суддя вирішує питання щодо накладення арешту на майно лише за умови звернення з відповідним клопотанням визначеного ст. 171 КПК України суб'єкта кримінального провадження.
Частина 3 ст. 172 КПК України передбачає випадки, коли клопотання про накладення арешту на майно підлягає поверненню прокурору.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
З урахуванням засади диспозитивності кримінального провадження, яка виражається у вільному використанні суб'єктами кримінального провадження, зокрема прокурором, своїх процесуальних прав, прокурор наділений правом ініціювати повернення свого клопотання.
За таких обставин, виходячи із принципу диспозитивності кримінального провадження, розумності строків, вважаю відсутніми підстави для розгляду по суті клопотання про арешт майна, а клопотання таким, що підлягає поверненню прокурору.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 7, 26, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62019100000001170 - повернути особі, що звернулась із ним, без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1