Справа № 554/5106/23 Номер провадження 22-ц/814/1540/25Головуючий у 1-й інстанції Сініцин Е.М. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
17 листопада 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Бутенко С. Б.
Суддів Карпушина Г. Л., Обідіної О. І.,
за участю секретаря Ракович Д. Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп»
на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 09 січня 2025 року, постановлену в місті Полтаві під головуванням судді Сініцина Е. М.
у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Фангарант Груп», заінтересовані особи - ОСОБА_1 , Шевченківський відділ Державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про видачу дублікатів виконавчих листів,
У листопаді 2024 року представник ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп» звернувся до суду із вказаною заявою, в якій просив суд видати дублікати виконавчих листів Октябрського районного суду м. Полтави по цивільній справі № 554/5106/23 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп» заборгованості за договором в розмірі 16 264,53 грн та судових витрат у розмірі 2 684 грн.
Заява мотивована тим, що 18.03.2024 Октябрським районним судом м. Полтави видані виконавчі листи на виконання рішення від 23.08.2023 по цивільній справі № 554/5106/23 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп» заборгованості за договором в розмірі 16 264,53 грн та судових витрат у розмірі 2 684 грн.
Вказані виконавчі листи 10.05.2023 були направлені для виконання до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за місцем реєстрації боржника.
На звернення стягувача від 27.08.2024 про хід виконавчого провадження, виконавча служба повідомила про отримання листа 14.05.2024, проте виконавчі листи в автоматизованій системі виконавчих проваджень не зареєстровано.
В подальшому, 21.11.2024 стягувачем на електронну адресу виконавчої служби направлено лист з вимогою надати інформацію про те, чи перебувають/перебували на виконанні виконавчі листи по справі № 554/5106/23 та чи здійснювали будь-які грошові перекази на виконання рішення суду на розрахунковий рахунок ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп» від ОСОБА_2 .
У відповідь Шевченківським відділом Державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомлено, що перевіркою Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що станом на 21.11.2024 виконавчі документи № 554/5106/23 від 18.03.2024, видані Октябрським районним судом м. Полтави, на виконанні у відділі не перебувають та не перебували. Відповідно грошові кошти з ОСОБА_2 відділом не стягувалися.
Станом на 26.11.2024 виконавчі листи на адресу стягувача не поверталися, а тому могли бути втрачені при поштовій пересилці, що є свідченням неможливості виконання рішення суду, а обставини, за яких це сталося, негативно впливають на права стягувача.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 09 січня 2025 року у задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп» відмовлено.
Ухвала суду мотивована недоведеністю заявником факту втрати виконавчих листів під час їх пересилання.
Не погодившись з даною ухвалою, представник ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість ухвали, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким заяву ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп» про видачу дублікатів виконавчих листів задовольнити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що заяви про відкриття виконавчого провадження були отримані органом ДВС, що ними не заперечується, проте виконавчі листи в автоматизованій системі не були зареєстровані, а, отже, на виконанні не перебували, що свідчить про їх втрату органом ДВС.
Вказує, орган ДВС самостійно звертався до Октябрського районного суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів, проте подання було повернуто, оскільки державний виконавець не є стягувачем, тому у нього відсутнє право на звернення до суду з такою вимогою.
Звертає увагу на те, що сам факт відсутності виконавчих листів і у стягувача, і у органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.
Також зауважує, що однією з підстав для можливості видачі дублікатів виконавчих листів є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. При цьому факту пропуску стягувачем такого строку допущено не було і судом не встановлено.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту 2 частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України є невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
По справі встановлено, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 23 серпня 2023 року у цивільній справі № 554/5106/23, яке набрало законної сили 25 вересня 2023 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп» заборгованість за договором № 60200256533 від 26.09.2022 у сумі 16 264,53 грн та судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2 648 грн.
На виконання вказаного рішення за заявою ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп» від 22.11.2023 Октябрським районним судом м. Полтави 18.03.2024 видано виконавчі листи № 554/5106/23.
10 травня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп» на адресу Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за місцем реєстрації боржника засобами поштового зв'язку було направлено заяву про відкриття виконавчого провадження, додатком до якої значиться оригінали виконавчих листів № 554/5106/23 від 18.03.2024.
27.08.2024 стягувач звернувся до органу ДВС із заявою про надання інформації щодо ходу виконання виконавчих листів, стадії розгляду та результату виконавчих проваджень за ними.
Листом від 18.09.2024 за № 121838 заявника повідомлено, що згідно поштового реєстру рекомендованих листів 14.05.2024 відділом отримано лист за трек-номером 0600918357715. Виконавчі листи по справі № 554/5106/23, зазначені у заяві про відкриття виконавчого провадження від 10.05.2023, в автоматизованій системі виконавчого провадження не зареєстровано. У зв'язку з цим Відділом проводиться робота щодо звернення до суду про видачу дублікатів виконавчих листів у зв'язку з їх втратою.
Також встановлено, що ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 18 листопада 2024 року заяву Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про видачу дублікату виконавчого документу повернуто у зв'язку із невиконанням вимог ухвали про залишення заяви без руху, а також з тих підстав, що ВДВС не є стягувачем, а тому у нього взагалі відсутнє право на звернення до суду з такою вимогою.
21.11.2024 стягувач повторно звернувся до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про надання інформації про те, чи перебувають/перебували на виконанні у Шевченківському відділі державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавчі листи, видані на виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 серпня 2023 року у справі №554/5106/23, чи здійснювалися будь-які грошові перекази на виконання вказаного рішення на розрахунковий рахунок ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп» з ОСОБА_2 .
У відповідь Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 21.11.2024 за № 149655 повідомлено, що перевіркою Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що станом на 21 листопада 2024 року виконавчі документи № 554/5106/23 від 18.03.2024, видані Октябрським районним судом міста Полтави про стягнення із ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп» заборгованості у розмірі 16 264,53 грн та судових витрат у розмірі 2 684 грн, на виконанні у відділі не перебували та не перебувають.
Відповідно, грошові кошти з ОСОБА_2 відділом не стягувалися.
Станом на 26 листопада 2024 року виконавчі листи до стягувача не поверталися.
Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп», суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано суду доказів на підтвердження факту втрати виконавчих листів, з огляду на отримання органом примусового виконання відповідних поштових відправлень, а відтак суд позбавлений можливості встановити обставини, що викликають припущення заявника про причини потенційної втрати виконавчих листів.
Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками суду погодитись не може, з огляду на наступне.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною першою статті 18 ЦПК України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В силу приписів частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
У підпункті 17.4 пункту 17 Розділу XIII ЦПК України «Перехідні положення» вказано, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Аналіз пункту 17.4 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є заява стягувача або виконавця, подана в межах строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов'язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.
Разом із тим, необґрунтована відмова у видачі дублікату виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили (рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010).
Відповідно до статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У даній справі відсутність виконавчого документа у стягувача та в органах примусового виконання підтверджується листом Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.11.2024 № 149655 за результатами перевірки Автоматизованої системи виконавчого провадження, а також зверненнями органу ДВС та стягувача до суду із заявами про видачу дубліката виконавчого листа.
Факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі примусового виконання свідчить про те, що оригінал виконавчого документа втрачено, що унеможливлює виконання рішення суду (постанови Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11, від 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12, від 14 грудня 2022 року у справі № 753/20452/21, від 17 травня 2023 року у справі № 565/1888/19, від 25 вересня 2024 року у справі № 461/1418/23).
Колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп» через неподання доказів втрати виконавчого листа, оскільки сам факт необхідності звернення стягувача до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа вже свідчить про відсутність у нього оригіналу такого листа, при тому, що заявник підтвердив відсутність відкритого виконавчого провадження за таким документом та відсутність виконання.
Судом не зазначено, які саме докази втрати виконавчого листа мають бути надані особою, яка зазначає про відсутність у неї інформації стосовно місцезнаходження такого документу, та за умов, що він не перебуває і ніколи не перебував на примусовому виконанні.
Слід зазначити, що ЦПК України, як і Закон України «Про виконавче провадження», не передбачає форми конкретного доказу про втрату виконавчого документа, а, отже, за сукупності факту неотримання виконавчого документа стягувачем, що підтверджується відсутністю підтвердження отримання ним документа, і відсутності виконавчого документа в органах виконавчої служби, то таке свідчить про втрату виконавчого листа.
Аналогічний за змістом висновок зробив Верховний Суд у постановах від 20 листопада 2024 року у справі № 214/4092/15, від 19 березня 2025 року у справі № 450/2311/21.
Відповідно до правової позиції, висловленої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11, якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Відтак, питання видачі дублікату виконавчого листа є похідним від вирішення питання про поновлення строку для пред'явлення його до виконання.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання (виконавча давність) - це встановлений законом строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання і стати підставою для відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій, спрямованих на реалізацію припису юрисдикційного акта.
На час ухвалення Октябрським районним судом м. Полтави рішення від 23.08.2023 у справі № 554/5106/23 та видачі виконавчих листів норми частини першої, другої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачали, що виконавчі листи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням суду законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Таким чином, строк пред'явлення до виконання виконавчих листів у справі № 554/5106/23 встановлено до 25.09.2026 і на час звернення стягувача - ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до суду із заявою про видачу дублікатів цих виконавчих листів не сплинув.
Встановивши, що виконавчі листи фактично втрачено, строк пред'явлення їх до виконання згідно положень Закону України «Про виконавче провадження» не пропущений, виконавчий документ на примусовому виконанні не перебуває, судове рішення не виконано, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду та ухвалення нового судового рішення про задоволення заяви ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп»» про видачу дублікатів виконавчих листів.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» - задовольнити.
Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 09 січня 2025 року - скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп», заінтересовані особи - ОСОБА_1 , Шевченківський відділ Державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про видачу дублікатів виконавчих листів - задовольнити.
Видати дублікати виконавчих листів у цивільній справі № 554/5106/23 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» заборгованості за договором № 60200256533 від 26.09.2022 у сумі 16 264,53 грн та судових витрат у вигляді судового збору в сумі 2 648 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. Б. Бутенко
Судді Г. Л. Карпушин
О. І. Обідіна