Справа № 296/12453/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/817/25
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
Житомирський апеляційний суд
Ухвала
26 листопада 2025 р. Суддя Житомирського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 30 жовтня 2025 року,
24 листопада 2025 року ОСОБА_3 через засоби поштового зв'язку подала апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 30 жовтня 2025 року, якою відмовлено ОСОБА_3 в поновленні строку звернення зі скаргою на бездіяльність Житомирської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 05.10.2025 року, а скаргу з усіма доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.
Вважаю, що вказана апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.6 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом (ст.129 Конституції та ст.50 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).
Повага до суду і його рішень зміцнюють державність, правопорядок і законність, та ведуть до справді правової держави.
Статтею 309 КПК України встановлено вичерпний перелік ухвал слідчого судді які можуть бути оскарженні в апеляційному порядку.
Вимоги, яким повинна відповідати апеляційна скарга, визначені ст.396 КПК України. Крім того, загальними вимогами до мови документа є ясність викладу, точність опису, свобода від суперечностей, переконливість, лаконічність, етикет ділових паперів та мовний етикет.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_3 , остання оскаржує ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 30 жовтня 2025 року, якою відмовлено в поновленні строку звернення зі скаргою на бездіяльність Житомирської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а скаргу з усіма доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.
Зазначена ухвала слідчого судді підлягає апеляційному оскарженню.
Разом з тим, апеляційна скарга ОСОБА_3 містить образливі висловлювання на адресу суддів та учасників кримінального провадження, що є виявом неповаги до суду як державної установи (далі цитати з апеляційної скарги): «Все, що мене та моєї родини торкнулося, силою нашою обернулось. Всі причетні до протиправних дій щодо ОСОБА_4 є проклятими до 7-го коліна».
У розумінні Європейського суду з прав людини звернення до суду з використанням нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні із судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій, констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, Суд, застосовуючи пп. «а» п. 3 ст.35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі ст. 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 і № 18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06).
В свою чергу, аналогічної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду, (справа №199/6713/14-ц, справа № 9901/324/19) а саме, що учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Згідно з ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст.7 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, вважаю, що зазначені висловлювання на адресу учасників кримінального провадження та суду є образливим, а апеляційна скарга що містить такі висловлювання є неприйнятною. Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Заяви та скарги що подаються до суду мають відповідати вимогам діючого законодавства. В тексті цих документів не можна використовувати образливі та лайливі слова, символи. В протилежному випадку це свідчить про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку автора документу. Такі дії суперечать основним засадам і завданням судочинства, та можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами.
Кримінально процесуальний кодекс України не містить відповідного окремого положення, яке визначає випадки та наслідки такого зловживання.
Однак, заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства. А відтак, використання апелянтом у тексті скарги неприпустимих та образливих висловлювань на адресу учасників кримінального провадження та суду, вказує на таке зловживання.
Враховуючи викладене, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_3 з якої вбачається зловживання процесуальними правами підлягає поверненню апелянту.
Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою в ухвалі Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 234/2435/21 (провадження № 51-3122 ск 21).
Водночас, апеляційний суд звергає увагу апелянта на те, що згідно ч.7 ст. 399 КПК України, повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження.
Керуючись ст.399 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 30 жовтня 2025 року - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати ОСОБА_3 разом з апеляційною скаргою і додатками до неї.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців.
Суддя: