26 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 380/25114/21 пров. № А/857/45382/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Глушка І.В., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року з питань зміни способу та порядку виконання судового рішення у справі № 380/25114/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії (ухвала суду першої інстанції прийнята суддею Желік О.М. в м. Львів Львівської область 13 жовтня 2025 року в порядку письмового провадження), -
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії, згідно нової довідки № С/2885 від 06.08.2021 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, скерованої ІНФОРМАЦІЯ_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі довідки № С/2885 від 06.08.2021 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
03.10.2025 до суду звернувся представник позивача із заявою про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Львівський окружний адміністративний суд від 21.03.2022 року у справі № 380/25114/21 із зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі довідки № С/2885 від 06.08.2021 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум., на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 217246,18 грн.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у задоволенні заяви представника позивача про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржив ОСОБА_1 , який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить таку скасувати, а заяву про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 у справі № 380/25114/21 задовольнити повністю.
В апеляційній скарзі вказує на помилковість висновків суду першої інстанції, що зміна способу та порядку виконання судового рішення у даному випадку не вплине на виконання судового рішення, оскільки статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) містить пряму норму щодо зміни способу та порядку виконання судових рішень щодо пенсійних виплат, які не виконуються саме у частині виплати заборгованості, яка виникла внаслідок прийнятого судового рішення
У відповідь на подану апеляційну скаргу відповідач подав відзив, в якому заперечує проти вимог скарги, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, просить відмовити у задоволенні вимог апелянта, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до частини першої статті 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Враховуючи вимоги цієї статті, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що цю справу слід розглядати без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, оскільки відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За правилами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Разом з тим, Законом України від 21 листопада 2024 року № 4094-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі також - Закон № 4094-IX), який набрав чинності 19.12.2024, були внесені суттєві зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту частин першої-третьої статті 378 КАС (у редакції Закону № 4094-IX, що діє з 19.12.2024) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Як видно з матеріалів справи, відповідач виконав усі в межах його компетенції дії, спрямовані на виконання рішення суду від 21.03.2022 в справі № 380/25114/21, а саме: здійснив перерахунок пенсії у жовні 2022 року, яка виплачується, та здійснив нарахування доплати до пенсії в розмірі 217246,18 грн, яка буде виплачена після виділення коштів із Державного бюджету України. Крім того, згідно з обліком рішень суду, що набрали законної сили, зазначене рішення у справі № 380/25114/21 включене до обліку рішень суду, про що свідчить доданий відповідачем скриншот з відповідної програми.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснило перерахунок пенсії, однак виплату заборгованості не здійснило за відсутності фінансування з Державного бюджету України.
Тобто, станом на час виникнення спірного питання, невиплаченою залишається доплата, яка виникла як заборгованість за попередні періоди, як результат нарахування пенсії у неналежному розмірі.
Водночас, відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за № 897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1), видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
Згідно статті 8 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 зазначав, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.
Звідси, слід зазначити, що органи ПФУ фінансують вказані види пенсійних виплат за рахунок коштів Державного бюджету, реалізовуючи бюджетну програму КПКВК 2506020 «Дотація Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсії за різними пенсійними програмами» у межах виділених асигнувань.
При цьому, головним розпорядником коштів за цією програмою є Міністерство соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - ПФУ.
Отже, виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу ПФУ.
Відповідно до частини першої статті 23 та статті 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, є порушенням бюджетного законодавства.
Апеляційний суд враховує, що грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу, не є власністю ГУ ПФУ, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України та відповідно до порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Водночас стягнення з суб'єкта владних повноважень (територіального органу ПФУ) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду у вказаній справі залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості по пенсії позивачу.
З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті пенсії, тому апеляційний суд вважає безпідставними доводи позивача, які наведені в заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі № 380/25114/21.
При цьому, апеляційний суд наголошує, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть покликатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
У той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання сум заборгованості по пенсії, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Висновки аналогічні за змістом викладені Верховним Судом у постанові від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до статті 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, ухвалу суду - без змін.
Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 378 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року з питань зміни способу та порядку виконання судового рішення у справі № 380/25114/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Головуючий суддя В. С. Затолочний
судді І. В. Глушко
Н. М. Судова-Хомюк