Справа № 533/769/25
Провадження № 1-кп/533/109/25
26 листопада 2025 року селище Козельщина
Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 12025170500001051, за обвинуваченням:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження: село Красна Гірка Сахновищинського району Харківської області; громадянин України; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; одружений; освіта повна середня; не працює; судимостей не має; не є особою з інвалідністю; на утримані неповнолітніх дітей не має; учасником бойових дій не являється; статус учасника АТО не має; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (КК України),
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
23 травня 2025 року близько о 03 годині 40 хвилин у нічний (темний) час доби водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Mercedes - Benz111CDI», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з причепом ПГ МФ 8304-02, реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухався по автодорозі Полтава - Олександрія у напрямку від міста Кременчук до міста Полтави.
У цей час на проїзній частині 73 км автодороги Полтава - Олександрія поблизу с. Підгорівка Козельщинської територіальної громади Кременчуцького району Полтавської області стояв автомобіль марки ВАЗ -2109, реєстраційний номер НОМЕР_4 , за кермом якого перебував водій ОСОБА_5 .
Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (надалі також ПДР або Правила дорожнього руху), установлено таке:
- п. 12.2: у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги;
- п. 12.3: у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;
- пп. «б» п. 12.6: поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.51, дозволяється рух із швидкістю транспортним засобам, якими керують водії із стажем до 2 років, - не більше 70 км/год;
- пп. «б» п. 12.9: водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих правил.
Під час руху у вказаному напрямку, у даній дорожній обстановці водій ОСОБА_4 , маючи водійський стаж до 2 років, діючи з необережності, порушуючи вимоги п. 12.2, 12.3, 12.6 «б», 12.9 «б» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, у темну пору доби перевищив максимально дозволену швидкість та рухався зі швидкістю не менше 95,6 - 96,1 км/год, при виникненні перешкоди руху, вчасно не зреагував на зміну дорожньої обстановки, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки автомобіля, допустив зіткнення передньою частиною автомобіля марки «Mercedes - Benz111CDI», реєстраційний номер НОМЕР_2 , зі задньою частиною автомобіля марки ВАЗ -2109, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , внаслідок чого водій ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 28.07.2025 № 905 у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді політравми: закритої черепно-мозкової травми; забою головного мозку з формуванням вогнища геморагічного забою правої тім'яної долі, посттравматичної гематоми лівої тім'яної долі з приводом в шлуночкову систему, посттравматичного САК; перелому лобної кістки ліворуч; закритих переломів кісток носу; після травматичного гематосинусу правої виличної щелепної пазухи; після травматичного гематотимпануму зліва; контузії обох очей; закритого скалкового перелому основи проксимальної фаланги 4 фаланги пальця лівої кісті зі зміщенням, які утворилися внаслідок дорожньо-транспортної пригоди і за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи від 19.08.2025 № СЕ-19/117-25/17529-ІТ в умовах заданої пригоди водій автомобіля марки «Mercedes - Benz111CDI», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом екстреного гальмування.
У заданій обстановці у діях водія автомобіля марки «Mercedes - Benz111CDI», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 вбачаються невідповідності з вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.
Своїми необережними діями, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху (п. 12.3 Правил дорожнього руху), що заподіяло потерпілому ОСОБА_5 тяжке тілесне ушкодження, ОСОБА_4 як особою, яка керує транспортним засобом, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України.
II. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винними у вчиненні яких визнається обвинувачений. Мотиви зміни обвинувачення судом
ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
У сформульованому прокурором обвинуваченні містилось покликання на вчинення обвинуваченим, окрім порушення правил безпеки дорожнього руху, порушення правил експлуатації транспорту.
Згідно зі ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Склад кримінального правопорушення включає чотири елементи (об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт, суб'єктивну сторону), кожен з яких має певний набір ознак: обов'язкових і факультативних, для кваліфікації діяння як злочину. Такі ознаки повинні бути визначені у диспозиції відповідної норми КК України, за якою кваліфікуються дії обвинувачених.
Недоведеність у діянні обвинуваченого хоча б однієї із ознак складу кримінального правопорушення, що визначена у диспозиції норми КК України, загалом виключає встановлення у діянні складу кримінального правопорушення.
Об'єктивна сторона злочину за ч. 2 ст. 286 КК України включає три обов'язкові ознаки: діяння - порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту; наслідки у вигляді заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень; причинний зв'язок між порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту і зазначеними у статті наслідками.
Порушення правил безпеки дорожнього руху - дія або бездіяльність особи, яка керує транспортним засобом, пов'язана з порушенням однієї або кількох вимог правил безпеки дорожнього руху або інших нормативних актів, що регламентують безпеку дорожнього руху чи експлуатацію транспорту.
Порушення правил експлуатації транспорту - дія чи бездіяльність особи, яка керує транспортним засобом, тобто невиконання тих нормативно-правових актів, які регламентують безпечне використання транспортного засобу під час його руху (наприклад, порушення правил перевезення людей або вантажу, експлуатація транспортного засобу з несправною гальмовою системою або рульовим керуванням).
Із суб'єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК характеризується необережною виною.
Диспозиції сформульованих ст. 286 КК України норм - бланкетні. У зв'язку з цим сторона обвинувачення зобов'язана була довести, у чому саме полягали названі у ч. 2 ст. 286 КК України порушення; норми яких правил, інструкцій, інших нормативних актів не додержано; чи є причинний зв'язок між цими порушеннями та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками.
Порушення правил безпеки дорожнього руху та порушення правил експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, є самостійними діяннями.
З огляду на правову кваліфікацію дій обвинуваченого та склад кримінального правопорушення, визначеного КК України, у цьому провадженні сторона обвинувачення мала б довести не тільки порушення обвинуваченим Правил дорожнього руху, а й інших правил експлуатації транспорту, чого зроблено не було.
У судовому засіданні прокурор зазначив, що порушення правил експлуатації транспорту зазначено помилково. Обвинувачення прокурором не змінювалося.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року (справа № 682/956/17, провадження № 13-31 кс 19) зазначено, що злочин, передбачений ст. 286 КК, є злочином із так званим матеріальним складом, і обов'язковою ознакою його об'єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння (дію чи бездіяльність), є не будь-які з допущених особою порушень ПДР, а лише ті з них, які спричиняють (викликають, породжують) суспільно небезпечні наслідки, передбачені в частинах 1, 2 або 3 ст. 286 КК, тобто тільки такі порушення ПДР, які є причиною настання цих наслідків і, отже, перебувають із ними у причиновому зв'язку. Таким чином, об'єктивна сторона даного складу злочину включає такі обов'язкові елементи: діяння (дія або бездіяльність); обстановка; суспільно-небезпечні наслідки (середньої тяжкості тілесне ушкодження - ч. 1, смерть потерпілого або тяжке тілесне ушкодження - ч. 2, загибель кількох осіб - ч. 3); причиновий зв'язок між суспільно небезпечним діянням та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками.
Причиновий зв'язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винуватою особою, неминуче зумовлює шкідливі наслідки, передбачені ст. 286 КК України.
Допущені особою, яка керує транспортним засобом, порушення ПДР можуть бути умовно поділені на дві групи: а) порушення, які самі по собі (без порушення інших правил ПДР) не здатні викликати суспільно небезпечні наслідки, зазначені у ст. 286 КК (наприклад, керування транспортним засобом без посвідчення водія на керування транспортним засобом відповідної категорії, не зареєстрованим, або без належного номерного знака (підп. «в» п. 2.9 ПДР) тощо); б) порушення, які самі по собі (навіть без будь-яких інших додаткових факторів) містять реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків і тим самим виступають як головна, вирішальна умова, без якої наслідки не настали б і яка з неминучістю викликає (породжує) їх у конкретній ДТП, що мала місце (наприклад, порушення правил перестроювання транспортних засобів (п. 10.3 ПДР), розвороту (п. 10.7 ПДР), заборони виїзду на зустрічну смугу руху транспорту (п. 11.4 ПДР), перевищення швидкості руху транспорту (п. 12.4 ПДР) тощо).
Під час розгляду кримінального провадження суд зобов'язаний виявити, встановити і вказати в мотивувальній частині вироку порушення ПДР, які мали місце під час конкретної ДТП, але водночас він повинен чітко зазначати у вироку, які саме з цих порушень були причиною настання наслідків, передбачених ст. 286 КК України, тобто знаходилися у причиновому зв'язку з ними, а які з цих порушень виконали лише функцію умов, що їм сприяли.
Тільки порушення ПДР, які містять у собі реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків і виступають безпосередньою причиною їх настання у кожному конкретному випадку ДТП, є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України.
У даному кримінальному провадженні стороною обвинувачення не доведено та судом не встановлено, які саме необережні дії обвинуваченого виразилися у порушенні правил експлуатації транспорту і перебування таких дій у причинному зв'язку з виникненням суспільно небезпечних наслідків дорожньої пригоди.
З наданих стороною обвинувачення висновків експертів вбачається, що виключно порушення обвинуваченим вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди. Транспортний засіб, яким керував обвинувачений, був технічно справний.
З огляду на викладене у цьому розділі вироку, суд вважає за необхідне виключити із обвинувачення звинувачення ОСОБА_4 у порушенні правил експлуатації транспорту, адже з викладених в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення такі дії обвинуваченого не вбачаються.
Така зміна судом обвинувачення в цілому не впливає на правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК України. Дії обвинуваченого стороною обвинувачення кваліфіковано правильно.
IІІ. Позиція сторони обвинувачення
Прокурор висунуте обвинувачення підтримував у повному обсязі, обвинувачення не змінював.
У судових дебатах прокурор наполягав на тому, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю. Просив застосувати до обвинуваченого покарання у виді 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України зі встановленням іспитового строку два роки. Також просив суд застосувати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 2 роки.
IV. Позиція обвинуваченого
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні визнав повністю та беззаперечно вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, погодився з усіма фактичними обставинами справи, перелік яких наведено в обвинувальному акті.
Надав пояснення, які узгоджуються з обставинами, викладеними в обвинувальному акті. Пояснив, що подія відбувалася у темну пору доби, транспортний засіб потерпілого не був освітлений та частково знаходився на проїзній частині. Після того, як обвинувачений виявив перешкоду у виді транспортного засобу потерпілого, він почав гальмувати, але через те, що його транспортний засіб був з вантажем, він не зміг уникнути зіткнення. Одразу після ДТП він зупинився, викликав поліцію, дочекався поліцейських та швидку допомогу, нікуди не тікав, сприяв встановленню обставин справи, відвідував потерпілого в лікарні, запитував у нього, що йому потрібно, намагався допомогти. Був тверезий. Цивільний позов визнав повністю. Також пояснив, що водійське посвідчення йому потрібно для роботи, оскільки він підробляє у таксі, а також різноробочим у ТОВ «Полтавабудкомплекс», де він також під час виконання своїх обов'язків має керувати транспортними засобами. Просив не позбавляти його права керування транспортними засобами, так як це його головний дохід, він та його сім'я не мають власного житла, змушені орендувати квартиру, а позбавлення права керування його транспортними засобами позбавить його засобів до існування.
У вчиненому щиро розкаявся.
V. Позиція потерпілого
Потерпілий ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 59).
VІ. Дослідженні у судовому засіданні докази та документи (надані стороною обвинувачення):
1)витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12025170500001051, зареєстрованому 09.06.2025, відповідно до якого 23.05.2025 о 03 годині 40 хвилин на 73 км автомобільної дороги Полтава - Олександрія Козельщинської територіальної громади Кременчуцького району Полтавської області сталась ДТП, під час якої «Mercedes - Benz111CDI», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з причепом ПГ МФ 8304-02, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рухався від міста Кременчука до міста Полтава, здійснено наїзд на автомобіль ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_4 , в салоні якого перебував ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок ДТП ОСОБА_5 , отримав тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, ЗГМ (а.с. 125);
2)протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23.05.2025 (а.с.126-134), який проводився слідчим СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 у присутності ОСОБА_4 та яким встановлено, що: місце дорожньо-транспортної пригоди розташовано на автодорозі Полтава - Олександрія; проїзна частина - горизонтальна пряма в площі; вид покриття - асфальтобетонне, сухе чисте. Локалізація пошкоджень на транспортних засобах : транспортний засіб № 1- автомобіль Mercedes - Benz 111CDI, держаний номер НОМЕР_2 , деформовано передні крила, капот, передню панель, розбито передній бампер, передню праву фару; транспортний засіб № 2 - причеп ПГ МФ 8304-02, державний номер НОМЕР_3 , пошкодження відсутні; транспортний засіб №3 - автомобіль ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_4 , деформовано: передні ліві двері, задні ліві двері, крила, задній бампер; розбито: задні фонарі, скло ляди, скло задніх лівих дверей. Завантаження транспортного засобу на момент огляду: транспортний засіб № 1 - водій, пасажир та вантаж 750 кг; транспортний засіб №2 - вантаж 750 кг; транспортний засіб №3 - водій. Вилучені речі й документи (спосіб їх ідентифікації): Об'єкти (предмети), уламки деталей, скла фар та покажчиків поворотів, документи, цінності, грошові кошти, тощо - - автомобіль Mercedes - Benz 111CDI, держаний номер НОМЕР_2 ; причеп ПГ МФ 8304-02, державний номер НОМЕР_3 ; автомобіль ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_4 , - передано СПД №1 ВП №2 КРУП селище Козельщина вул. Остроградського 117;
3)схема до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди місце автомобільна дорога Полтава - Олександрія до с. Підгорівка 23.05.2025 (а.с. 135).
4)фототаблиця до протоколу огляду ДТП від 23.05.2025 за адресою: автомобільна дорога Полтава-Олександрія , 73 км (а.с. 136-137);
5)фотокопії посвідчення водія ОСОБА_4 серії НОМЕР_5 від 04.04.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Mercedes - Benz 111CDI, держаний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу причеп ПГ НОМЕР_6 , державний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_7 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_8 (а.с.138);
6)висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій від 23.05.2025, відповідно до якого у ОСОБА_4 ознак сп'яніння не виявлено (а.с. 139);
7)протокол огляду транспортного засобу від 10.06.2025 (а.с. 140-141), відповідно до якого виконано огляд автомобіля ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_4 , 1995 року випуску, кузов НОМЕР_7 з пошкодженнями в наслідок зіткнення від ДТП, яка мала місце на автомобільній дорозі Полтава-Олександрія. При огляді встановлено: зовнішнє пошкодження: деформовано передні ліві двері, задню ляду, дах, задню панель, задні крила, задній бампер. Наявність слідів та інших речових доказів на транспортному засобі: деформація та вм'ятина в результаті зіткнення;
8)протокол огляду транспортного засобу від 10.06.2025 (а.с.142-143), відповідно до якого виконано огляд автомобіля Mercedes - Benz 111CDI, держаний номер НОМЕР_2 , який знаходиться на майданчику тимчасового затримання, на якому маються деформації передніх крил, передньої панелі, капоту. На причепі пошкодження відсутні. При огляді встановлено: вм'ятини та деформація на передніх крилах, передній панелі, капоті, пошкоджено передній бампер. Наявність слідів та інших речових доказів на транспортному засобі: пошкодження від зіткнення із автомобілем ВАЗ який стояв;
9)висновок експерта судово-медичної експертизи № 905 від 16.06.2025 (а.с.144-147), відповідно до якого: 1. 2.3. При судово-медичній експертизі по наявній медичній документації у гр. ОСОБА_5 , виявлені тілесні ушкодження у вигляді: політравми: закритої черепно-мозкової травми; забою головного мозку з формуванням вогнища геморагічного забою правої тім'яної долі, посттравматичної гематоми лівої тім'яної долі з проривом шлуночкову систему, посттравматичного САК; перелому лобної кістки ліворуч; закритих переломів кісток носу; післятравматичного гематосинусу правої в/щелепної пазухи; післятравматичного гематотимпануму зліва; контузії обох очей; закритого скалкового перелому основи проксимальної фаланги IV пальця лівої кисті зі зміщенням, які могли утворитися від ударної дії тупих твердих предметів в результаті дорожньо-транспортної пригоди, можливо в указаний термін і при вказаних обставинах у постанові і даних медичної документації, та за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (п.п. 2.1.1. а), 2.1.2, 2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби в Україні). Діагноз: «Перелом С5С4» інструментальними методами не підтверджується, тому при визначенні ступеню тяжкості тілесних ушкоджень до уваги не приймається;
10)висновок експерта судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження» від 28.07.2025 № СЕ-19/117-25/14829-ІТ (а.с. 149-153), відповідно до якого: 1. В момент первинного контакту автомобіль MERCEDES - BENZ 111 CDI (номерний знак НОМЕР_2 ) своєю передньою частиною був повернутий до задньої частини автомобіля ВАЗ 2109 (номерний знак НОМЕР_4 ), при цьому кут між повздовжньою віссю автомобіля MERCEDES - BENZ 111 CDI (номерний знак НОМЕР_2 ) та повздовжньою віссю автомобіля ВАЗ 2109 (номерний знак НОМЕР_4 ), складав близько 5+5 градусів (схема 1);
11)висновок експерта судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів» від 25.07.2025 № СЕ-19/117-25/14834-ІТ (а.с. 155-163), відповідно до якого: 1. На момент огляду (дослідження) автомобіль MERCEDES - BENZ 111 CDI (номерний знак НОМЕР_2 ), будь-яких несправностей робочої гальмівної системи, рульового керування та ходової частини виявлено не було; 2. Питання експертом не вирішувалось з мотивів вказаних у дослідницькій частині висновку; 3. Питання експертом не вирішувалось з мотивів вказаних у дослідницькій частині висновку;
12)протокол проведення слідчого експерименту від 25.07.2025 (а.с. 164-166), проведений за участю свідка ОСОБА_9 ;
13)фототаблиця до протоколу проведення слідчого експерименту від 25.07.2025 (а.с.164-166), проведений за участю свідка ОСОБА_9 (а.с.167-169);
14)висновок експерта судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» від 01.08.2025 № СЕ-19/117-25/14834-ІТ (а.с.172-174), відповідно до якого: 1. У заданій дорожній обстановці мінімальна швидкість руху автомобіля Mercedes Benz VITO 113 (номерний знак НОМЕР_8 ) з причепом ПГ МФ 8304-02 (номерний знак НОМЕР_3 ) з урахуванням переміщення автомобіля MERCEDES-BENZ 111 CDI (номерний знак НОМЕР_2 ) з причепом ПГ МФ 8304-02 (номерний знак НОМЕР_3 ) до місця свого кінцевого розташування накатом, до моменту початку гальмування визначається рівною не менше 95,6…96,1 км/год, з мотивів, викладених в дослідницькій частині;
15)висновок експерта судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» від 19.08.2025 №СЕ-19/117-25/17529-ІТ (а.с.176-181), відповідно до якого: питання 1: в умовах заданої події водій автомобіля марки MERCEDES - BENZ 111CDI реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом ПГ МФ 8304-02, реєстраційний номер НОМЕР_9 ОСОБА_4 з моменту виникнення небезпеки, мав технічну можливість уникнути зіткнення екстреним гальмуванням, при вибраній ним швидкістю рівною 95,6...96,1 км/год; питання 2: у заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля марки MERCEDES - BENZ 111CDI реєстраційний номер НОМЕР_10 з причепом ПГ МФ 8304-02, реєстраційний номер НОМЕР_11 , ОСОБА_4 вбачаються невідповідності з вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди;
16)протокол проведення слідчого експерименту від 25.07.2025 (а.с. 182-184), проведений за участю свідка ОСОБА_4 ;
17)фототаблиця до протоколу проведення слідчого експерименту від 25.07.2025 (а.с.182-184), проведений за участю свідка ОСОБА_4 (а.с.185-187);
18)статут Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» (а.с.188-207);
19)постанова про визнання речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 09.06.2025 (а.с.208);
20)ухвала Автозаводського районного суду міста Кременчука від 13.06.2025 про арешт майна у кримінальному провадженні (а.с.209-210);
21)ухвала Автозаводського районного суду міста Кременчука від 13.06.2025 про арешт майна у кримінальному провадженні (а.с.211-212);
22)копія паспорту та посвідчення водія ОСОБА_4 (а.с.213);
23)копія картки платника податків ОСОБА_4 (а.с.214);
24)вимога від 11.06.2025 відносно ОСОБА_4 (а.с.215);
25)довідка медичного закладу про не перебування на лікуванні та під наглядом ОСОБА_4 (а.с.216);
26)довідка Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області віл 25.08.2025 №01-16/2306, відповідно до якої ОСОБА_4 на обліку лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.с.217);
27)актовий запис про шлюб, відповідно до якого ОСОБА_4 одружений (а.с.218)
VІІ. Оцінка суду
Ураховуючи показання обвинуваченого ОСОБА_4 , співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, дослідивши докази, надані стороною обвинувачення, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за частиною другою статті 286 КК України - як порушення правил безпеки дорожнього руху (п. 12.3 Правил дорожнього руху) особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України стороною обвинувачення доведена у повному обсязі.
VІІІ. Призначення покарання за обвинуваченням, що визнано судом доведеним
1.Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до статті 66 КК України - активне сприяння розкриттю злочину.
2.Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до статті 67 КК України - відсутні.
3. Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до статті 65 КК України бере до уваги:
- класифікацію кримінального правопорушення, згідно зі статтею 12 КК України яке відноситься до тяжкого злочину (ч. 2 ст. 286 КК України);
- ураховує наслідки та обставини вчинених кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до своїх дій та їх наслідків (не залишив місце події, не переховувався від слідства та суду, сприяв досудовому розслідуванню, визнав вину, негайно вжив всіх необхідних заходів з метою допомоги потерпілому, виклику працівників поліції);
- особу винного - його вік, сімейний стан, не перебування на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра;
- відсутність негативних характеристик обвинуваченого за місцем проживання;
- відсутність судимостей;
- наявність постійного місця проживання;
- відсутність вимог потерпілого про призначення суворого покарання;
- відсутність обставини, які обтяжують покарання, та наявність обставин, які пом'якшують покарання;
- досудову доповідь уповноваженого органу з питань пробації, згідно з якою ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб - як низький.
Орган пробації уважає, що виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства можливе. На думку органу пробації, зважаючи на виявленні фактори ризику вчинення повторного правопорушення (криміногенні потреби), у випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, доцільно, крім обов'язків передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на особу додаткові обов'язки, передбачені ч. 3 ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
4. З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що є всі підстави призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції статті закону, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення і є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Також санкція ч. 2 ст. 286 КК передбачає можливість застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Вказане положення закону України про кримінальну відповідальність має альтернативний характер стосовно його застосування, і вирішення цього питання законодавець відніс до дискреційних повноважень суду, реалізація яких залежить від конкретних обставин кримінального провадження.
Верховний Суд у справах про злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту послідовно виходить із того, що під час призначення як основного, так і додаткового покарання за відповідною частиною ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та конкретні обставини здійснених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, за наявності - вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх), обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, особу винного тощо саме в контексті того, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Зокрема. такі висновки зробив Верховний Суд у постанові від 20.05.2025 у справі № 208/1752/21.
Підстав для позбавлення права керувати транспортними засобами ОСОБА_4 суд не вбачає, оскільки у такому разі обвинувачений буде позбавлений права та можливості мати роботу, оскільки його робота пов'язана з водінням транспортними засобами, та, відповідно, - й будь-який дохід, що не буде відповідати основній меті покарання - виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень ним та іншими особами. На переконання суду, обвинувачений зробив для себе відповідні висновки, про що свідчить його поведінка як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду справи, а позбавлення його права мати роботу та дохід за даних конкретних обставин справи буде надто суворим та непропорційним покаранням.
За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Разом з тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , враховуючи, що метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засудженого (ч. 2 ст. 50 КК України), думку учасників провадження, досудову доповідь, а також те, що обвинувачений каявся та визнав свою вину, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, визнав цивільний позов та готовий повністю відшкодувати витрати на лікування потерпілого, суд уважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, і тому до нього слід застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання із випробуванням та з покладенням обов'язків, передбачених ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, які є необхідними та достатніми для виправлення обвинуваченого.
IХ. Вирішуючи долю цивільного позову суд виснував таке
Прокурором Козельщинського відділу Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_10 заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі Полтавської обласної ради, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог щодо предмета спору - Комунальне підприємство «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» - про стягнення витрат на стаціонарне лікування, у якій прокурор просив суд стягнути зі ОСОБА_4 на користь Полтавської обласної ради витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5 у розмірі 40890,90 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що під час досудового розслідування потерпілий ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні нейрохірургії та інтервеційної радіології з аніограмічним ретгенохірургічним блоком комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» з 23.05.2025 по 06.06.225, що склало 14 ліжко-днів.
Відповідно до листа комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» від 20.08.2025 № 04-05/3327 загальна вартість лікування потерпілого ОСОБА_5 склала 40 890,90 грн.
Медичні послуги потерпілому надало комунальне підприємство «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради», засновником якого є Полтавська обласна рада, тобто фінансування закладу охорони здоров'я здійснюється за кошти місцевого (обласного) бюджету.
У судовому засіданні обвинувачений цивільний позов визнав та погодився відшкодувати витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5 у розмірі 40890,90 грн.
Частиною 2 ст. 127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Частиною 5 ст. 128 КПК України визначено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно зі ч. 1, 2 ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов. Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
У відповідності до норм ч. 1 ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
За ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
За змістом наведеної норми матеріального права обов'язок відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, покладається саме на винну особу, яка вчинила цей злочин, і заподіяла шкоду здоров'ю потерпілої, як умисними, так і необережними діями.
Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» від 07 липня 1995 року № 11 роз'яснено, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою КМУ № 545 від 16 липня 1993 року (далі Порядок).
Цим Порядком передбачено, що сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених в стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
Як вбачається з п. 2 Порядку визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.
Згідно з п. 3 Порядку визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора.
Згідно з розрахунком КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» вартість перебування на стаціонарному лікуванні потерпілого ОСОБА_5 у період з 23.05.2025 по 06.06.2025, враховуючи вартість медикаментів та виробів медичного призначення, діагностичних аналізів, у загальному становить 40890,90 грн (а.с. 86), у тому числі:
- вартість 14 ліжко-днів - 35023,98 грн;
- вартість медикаментів та виробів медичного призначення - 5866,92 грн.
Ураховуючи вищевикладене, зважаючи на визнання обвинуваченим цивільного позову, суд уважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Х. Інші питання
1.Процесуальні витрати у кримінальному провадженні становлять: 9805,40 гривень (2674,20 + 2674,20 + 1782,80 + 2674,20), які слід стягнути з обвинуваченого на користь держави у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України (а.с. 148, 154, 171, 175).
2.Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до статті 100 КПК.
3.Питання про скасування арештів необхідно вирішити відповідно до статті 174 КПК.
4.Запобіжний захід обвинуваченому не обирається, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається, зважаючи на застосування судом ст. 75 КК України.
На підставі вищенаведеного, згідно зі ст. 50, 51, 75, 76, ч. 2 ст. 286 КК України, ст. 368-371, 373-374, 376, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
Визнати винуватим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Згідно зі ч. 1 ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням зі встановленням іспитового строку 1 рік.
Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до частини 1 статті 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Цивільний позов (цивільний позов) прокурора Козельщинського відділу Глобинської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської обласної ради про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого - задовольнити повністю.
Стягнути зі ОСОБА_4 на користь Полтавської обласної ради у рахунок витрат на стаціонарне лікування потерпілого - 40890 гривень 90 копійок.
Скасувати арешт:
- накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду міста Кременчука від 13.06.2025 по справі 524/7016/25 (провадження № 1-кс/524/1414/25) на автомобіль марки Mercedes-Benz 111CDI, реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом ПГ МФ 8304-02, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який на праві власності належить ОСОБА_7 ;
- накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду міста Кременчука від 13.06.2025 по справі 524/7016/25 (провадження № 1-кс/524/1413/25) на автомобіль ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_4 , належний ОСОБА_8 .
Речові докази:
- транспортний засіб Mercedes-Benz 111CDI, реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом ПГ МФ 8304-02, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_7 , - повернути власнику ОСОБА_7 або належному володільцю транспортного засобу;
- транспортний засіб ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_8 , - повернути власнику ОСОБА_8 або належному володільцю транспортного засобу.
Стягнути зі ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта та проведення експертизи у сумі 9805 гривень 40 копійок.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Козельщинський районний суд Полтавської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому у порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Роз'яснити учасникам право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя ОСОБА_1