КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/7611/25
Провадження № 2/552/3103/25
26.11.2025 року Київський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді Кузіної Ж.В.
секретаря судового засідання - Безугла А.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд ,-
Позивач звернулася з позовом до відповідача про розірвання шлюбу посилаючись на те, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя не склалося внаслідок втрати поваги, любові, довіри, тому сім'я фактично зруйнувалася. У сторін відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Сторони не підтримують шлюбні стосунки, спільне господарство не ведеться. На примирення не згодна.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 09 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.
У судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися, від представника позивача надійшла до суду заява про розгляд справи у відсутність позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причина неявки невідома, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 17 грудня 2010 року, від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Примушення жінки чи чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до частини 3 статті 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість.
Згідно статей 105, 110 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Сторони не підтримують сімейні та подружні стосунки, спільне господарство не ведеться, примирення не можливе, таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам.
Збереження шлюбу між сторонами на паритетних засадах неможливе.
Щодо вимоги про залишення дитини проживати разом із матір'ю, суд виходить із наступного.
За загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Згідно вимог ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
У частинах першій та другій статті 161 Сімейного кодексу України зазначається, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Водночас у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. У разі наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про призначення місця проживання дитини.
Матеріали справи не містять доказів про наявність такого спору між сторонами, тому суд дійшов висновку, що після розірвання шлюбу, неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , слід залишити проживати з матір'ю - ОСОБА_1 .
При цьому суд зауважує, що лише констатує з ким залишається проживати дитина після розірвання шлюбу, не визначаючи її місце проживання.
Керуючись ст. 104, 105,110 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 12, 76, 263-265 ЦПК України, суд ,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб зареєстрований 17 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Октябрським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 254 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище - ОСОБА_5 .
Неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити проживати з матір'ю - ОСОБА_1 .
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Головуючий Ж.В. Кузіна