Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/3132/25
Провадження № 3/376/1209/2025
26 листопада 2025 року суддя Сквирського районного суду Київської області Ловінська С.С., розглянувши матеріали, які надійшли від ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі, батальйон №2, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченнчя водія НОМЕР_1 від 05.07.2019 року, за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
09.10.2025 року о 20:51 год на ТРАСІ Р(18) водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101, номерний знаак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не вдповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку в найближчому медичному закладі категорично відмовився.
Відповідальність за адміністративне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , передбачена ч. 1 ст.130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов'язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У зв'язку з тим, що суд вжив заходів щодо повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи та прибуття його у судове засідання, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, яке стосуються предмета, об'єктивної сторони складу конкретного правопорушення, а й розуміння його суспільної небезпеки.
Згідно з ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичних чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З положень ч. 1 ст. 130 КУпАП слідує, що адміністративна відповідальність у даному випадку передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння слід розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд у силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.
Суд зазначає, що норми ПДР встановлюють у першу чергу обов'язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) ПДР не містять.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Правопорушення, передбачені ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вважають закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.
Відповідно до положень частин 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На підтвердження винуватостіОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, суду надано:
- протокол про адміністративне правопорушення № 478674, серії ЕПР1 від 09.10.2025 р;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зі змісту якого вбачається, що огляд не проводився;
- направлення від 09.10.2025 р. на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 мав ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці;
- відеозаписи з нагрудних камер поліцейських;
- інші матеріали справи, надані працівниками поліції.
Судом переглянуто доданий до протоколу про адміністративне правопорушення диск з відеозаписами, здійсненими поліцейськими за допомогою нагрудної камери працівника поліції, і встановлено, що ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, поліцейські пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в найближчому медичному закладі, але ОСОБА_1 відмовився. Окрім того з даного відеозапису чітко видно, що ОСОБА_1 керував даним транспортним засобом.
Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно з яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, оглянувши відеозаписи, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд звертає увагу, що порядок проходження огляду на стан сп'яніння встановлений ст. 266 КУпАП, а також затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція). Інструкцією передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або, у разі відмови водія пройти огляд на місці, лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а вразі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення, що і було зроблено працівниками батальйону №2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області Департаменту патрульної поліції. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп?яніння у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим було складено протоколи про адміністративне правопорушення, що зафіксовано на нагрудні камери представників поліції.
Надані працівниками поліції докази суд бере до уваги, так як вони не викликають сумнівів чи протиріч та підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи відповідно до ст. 280 КУпАП.
Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суду не надано.
Підстав вважати ці докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, і давали б підстави визнавати встановлені обставини недійсними, у суду немає.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Виходячи з положень статті 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі статтею 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, наявність чи відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин.
Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, яке підлягає застосуванню до порушника, суд виходить з такого.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
При накладенні адміністративного стягнення з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його майнового стану, суд вважає, що стягнення у вигляді штрафу відповідає вимогам статтей 23,33 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Таким чином, суд вважає, накласти на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою на яку було накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір якого встановлено законом.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 4 Закону України Про судовий збір з правопорушника ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 6, 33-35, 401, 130, 221, 245, 251, 252, 268, 272, 280, Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф необхідно внести через установу банку України на розрахунковий рахунок: Отримувач: ГУК у Київ. Обл./м.Київ/21081300; Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37955989; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку: UA488999980313030149000010001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605.60 грн. за ухвалення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення на користь держави в особі ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд Київської області, в порядку ст. 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Строк виконання постанови протягом трьох місяців з дня її винесення
Суддя С. С. Ловінська