"10" листопада 2025 р. Справа № 370/3404/25
Провадження № 2/370/1190/25
10 листопада 2025 рік смт. Макарів
Суддя Макарівського районного суду Київської області Бізяєва Н.О., в стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Сидоренко Тетяна Володимирівна, до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Сидоренко Т.В. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.
Суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє її відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України, а також підсудність даної справи суду, до якого вона подана.
Встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Так, перевіряючи підсудність даної справи Макарівському районному суду київської області, суд зазначає таке.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Відповідно до частини 1 статті 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.
Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, договірної, альтернативної або підсудності пов'язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
У постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 296/1657/17 зроблено висновок, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 зазначила, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Отже, позови що виникають з приводу нерухомого майна - це позови пов'язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому усі позови, у спорах, які є наслідком правовідносин, пов'язаних з обігом нерухомого майна повинні бути пред'явлені до суду за місцем знаходження цього майна.
Як вбачається зі змісту позовної заяви вимоги ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогами майнового характеру:
-визнати недійсним договір дарування садового будинку з господарськими побутовими спорудами та земельною ділянки АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 , з однієї сторони та ОСОБА_3 , з другої сторони, посвідчений 13.10.2022 року Кузьмичем В.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 945;
- визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_2 , з однієї сторони та ОСОБА_3 , з другої сторони, посвідчений 12.10.2022 року Каплуном Ю.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 1234;
- визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_3 , з однієї сторони та ОСОБА_2 , з другої сторони, посвідчений 16.03.2023 року Першою київської держаною нотаріальною конторою, зареєстрований в реєстрі за № 6-104;
- визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_4 право власності у порядку спадкування за законом на:
- 1/2 (одна дурга) частину у праві власності на садовий будинок з господарськими та побутовими спорудами АДРЕСА_1 ;
- 1/2 (одна друга) частину у праві власності на земельну ділянку загальною площею 0,0810 га., кадастровий номер 3222782600:05:042:0058, цільове призначення ведення садівництва за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 1/2 (одна друга) частину у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в рівних частках по 1/4 (одна четверта) частки за кожним. 8. Стягнути з відповідача 1 на користь позивачів судові витрати та витрати на правничу допомогу.
та вимогами немайнового характеру:
-скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 від 13.10.2022 року, номер запису - 48131116;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 від 12.10.2022 року, номер запису - 48123327;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 від 16.03.2023 року, номер запису - 49587637.
Тобто, спірні правовідносини, які виникли між сторонами, стосуються нерухомого майна, яке знаходиться в Київській області Києво-Святошинському районі, Київської області Макарівському районі та позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, а тому спір має розглядатися за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою, відповідно до положень ч. 1 ст. 30 ЦПК України.
На підтвердження вартості спірного майна позивачем надано Скріни оголошень на сайті ОЛХ про вартість об'єктів нерухомості.
Проте, такі ОСОБА_6 не є належними доказами на підтвердження дійсної (ринкової) вартості об'єктів нерухомого майна з огляду на таке.
Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Відповідно до ст. 12 згаданого Закону документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Проте позивачем не надано доказів вартості указаних об'єктів нерухомого майна з приводу яких пред'явлено позов, визначеної відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Визначення вартості об'єктів нерухомого майна має значення для правильного визначення суду, уповноваженого розглядати дану позовну заяву, оскільки відповідно до положень ч. 1 ст. 30 ЦПК, якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Відсутність указаних відомостей перешкоджає відкриттю провадження у справі з дотриманням правил підсудності.
Відтак, з урахуванням наведеного, позивачу слід надати докази вартості вищевказаних об'єктів нерухомого майна з приводу яких пред'явлено позов.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Позивачем зазначена ціна позову 1 868 427,00 грн., додана квитанція про сплату судового збору у розмірі 11 203,60 грн.
Разом з тим, відповідно до п. 31 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" у справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору. У справах про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину судовий збір сплачується залежно від вартості відшукуваного майна, щодо якого заявляються вимоги. У справах про визнання правочину недійсним із застосуванням наслідків недійсності судовий збір сплачується за загальною сумою всіх вимог.
За змістом абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України, застосування наслідків недійсного правочину полягає у тому, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користування майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Позивачем заявлено вимоги про застосування реституції як наслідку недійсності правочину, що полягає в поверненні ОСОБА_2 права власності на садовий будинок з господарськими спорудами та земельної ділянки, квартири та скасуванні державної реєстрації на спірне нерухоме майно, і саме це є фактичним поверненням сторін у попередній стан, а тому ця вимога по своїй суті є майновою і судовий збір повинен бути сплачений у сумі, яка обчислюється виходячи від вартості майна.
Зазначена правова позиція неодноразово висловлювалась судами апеляційної та касаційної інстанцій.
Як вбачається зі змісту позовної заяви вимоги ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогами майнового та немайнового характеру.
За положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (надалі Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн станом на 01.01.2025) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140 грн станом на 01.01.2025).
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та станом на 01.01.2025 складає 1211,20 коп.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За приписами ч. 3 ст. 6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відтак за пред'явлену позовну вимогу майнового характеру позивач має сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 1211,20 грн та не більше 15140 грн.
Пред'явлені позивачем три вимоги немайнового характеру мають бути оплачені позивачем судовим збором у розмірі 1211,20 грн за одну вимогу, що в загальному розмірі становить 3633,60 грн (1211,20 грн. на 3 вимоги).
Проте суд позбавлений можливості, визначити розмір судового збору, у зв'язку з відсутністю належних доказів щодо вартості майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків поданої позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 83, 175, 185, 293, 294 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Сидоренко Тетяна Володимирівна, до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.
Надати позивачу строк тривалістю десять днів, з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків даної позовної заяви, а саме: надання доказів вартості об'єктів нерухомого майна з приводу яких пред'явлено позов, та в разі необхідності доплатити судовий збір та подати до суду підтверджуючі документи.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання ним вимог, викладених в ухвалі, заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.О. Бізяєва