Справа № 369/21921/25
Провадження № 1-кс/369/3299/25
24.11.2025 м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 12025116380000277 від 20.11.2025 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, -
21 листопада 2025 року до суду надійшло клопотання прокурора Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 12025116380000277 від 20.11.2025 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що сектором дізнання відділу поліції №1 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення зареєстрованого 20.11.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025116380000277, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України.
Досудовим розслідуванням встановлено, 19.11.2025 до 44 ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області від працівника поліції надійшло повідомлення, про те, що за адресою: АДРЕСА_1 під час перевірки документів у водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виявлено посвідчення водія з ознаками підроблення. (ЄО 27954 від 19.11.2025).
19.11.2025 в період часу з 13 год. 30 хв. по 13 год. 58 хв. було проведено огляд місця події, а саме: огляд відкритої ділянки місцевості в АДРЕСА_1 , де виявлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який надав працівникам поліції посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане на ім'я ОСОБА_4 з явними ознаками підроблення. Описаний вище документ ОСОБА_4 добровільно надав для вилучення та який поміщено до спеціального експертного пакету № ВУМ 2000664 для проведення експертизи.
Вищезазначені вилучені речі у відповідності до ст. 98 КПК України визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки за їх допомогою можна встановити власників вилучених речей, які причетні до скоєння зазначеного кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, прокурор просив слідчого суддю задовольнити клопотання та накласти арешт на посвідчення водія серії№ НОМЕР_2 видане на ім'я ОСОБА_4 , 1977 р.н., задля забезпечення кримінального провадження та запобігання можливості їх пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі та відчуження.
В судове засідання слідчий/прокурор та інші учасники не з'явилися, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином. Прокурор просив суд розглянути клопотання за його відсутності та без повідомлення власника майна, вимоги клопотання підтримав.
Відповідно до ч. 1. ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів на підставі ч.4 ст. 107 КПК України не здійснювалося.
Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання слід задовольнити з наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що 19.11.2025 до 44 ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області від працівника поліції надійшло повідомлення, про те, що за адресою: АДРЕСА_1 під час перевірки документів у водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виявлено посвідчення водія з ознаками підроблення. (ЄО 27954 від 19.11.2025).
19.11.2025 в період часу з 13 год. 30 хв. по 13 год. 58 хв. було проведено огляд місця події, а саме: огляд відкритої ділянки місцевості в АДРЕСА_1 , де виявлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який надав працівникам поліції посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане на ім'я ОСОБА_4 з явними ознаками підроблення. Описаний вище документ ОСОБА_4 добровільно надав для вилучення та який поміщено до спеціального експертного пакету № ВУМ 2000664 для проведення експертизи.
Вищезазначені вилучені речі у відповідності до ст. 98 КПК України визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, окрім того, існує необхідність у проведенні технічної експертизи документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
У даному випадку на вищевказане майно, необхідно накласти арешт для запобігання можливості його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні, оскільки вказаний автомобіль є знаряддям вчинення злочину, а також таким, що зберіг на собі сліди вчинення злочину.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаного речового доказу.
У відповідності із ст. 100 КПК України та нормами Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджених Постановою КМУ від 19 листопада 2012 року №1104 - умовою зберігання речових доказів повинно бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2)перелік і види майна, що належить арештувати; 3)документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4)розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню, оскільки у органу досудового розслідування існують підстави вважати, що вилучені речі використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, а такожіснує можливість використання даних речей, як доказів у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на посвідчення водія серії № НОМЕР_2 видане на ім'я ОСОБА_4 , 1977 р.н., задля забезпечення кримінального провадження та запобігання можливості їх пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі та відчуження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1