"25" листопада 2025 р. Справа № 363/4444/25
25.11.2025 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Котлярової І.Ю.,
за участі секретаря Дрозд В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Вишгородського районного суду Київської області від 21 жовтня 2025 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із заявою про перегляд заочного рішення Вишгородського районного суду Київської області від 21.10.2025 року по цивільній справі за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заяви про скасування заочного рішення, зазначив, що не отримував своєчасно будь-яких викликів у судові засідання, а наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення не містять жодних його підписів, як і підстав невручення йому даних повідомлень. Офіційної електронної адреси на час розгляду судом справи не мав та не зобов'язаний мати згідно норм ЦПК України, а тому повістки в цей спосіб отримувати також не міг. До цього часу жодних процесуальних документів по справі не отримував, а про наявність справи дізнався випадково, отримавши 31.10.2025 року в застосунку «Дія» копію рішення. Просив врахувати, що протягом періоду розгляду справи судом та на цей час є військовослужбовцем Національної гвардії України, та відповідно, через службу був позбавлений можливості в повній мірі реалізовувати процесуальні права в межах розгляду даної справи, в тому числі ознайомитися з матеріалами справи, брати участь в засіданнях. Зазначив, що наведене свідчить про те, шо суд мав зупинити провадження до припинення перебування відповідача у складі Національної гвардії України, що переведена на воєнний стан, однак не зробив цього, оскільки не мав інформації про перебування відповідача на службі станом на час розгляду справи. Вважає, що факт перебування ним на військовій службі під час мобілізації, має важливе значення для прийняття правильного рішення по справі, а саме в питанні визначення розміру нарахованих процентів по кредиту, однак ці дані заочне рішення не враховує. Також, зазначив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявна в матеріалах справи паперова роздруківка сторінок договору створювалася у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», та що саме такий правочин підписувався електронним підписом уповноважених на те осіб (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов'язковим реквізитом електронного документа. Наявна в матеріалах справи паперова копія спірного кредитного договору не може вважатися електронним документом та не є належним доказом укладення договору між ним та позивачем. Наголосив, що він не укладав кредитний договір, який долучений до справи, відповідно не погоджував визначену процентну ставку та інші умови кредитування. Жоден доказ по справі не підтверджує підписання ним кожної сторінки договору з усіма його умовами або договір в цілому та жоден поданий позивачем доказ не підтверджує узгодження відповідачем саме цих кредитних умов. Окрім того, зазначає про протиправність та безпідставність нарахування за договором неустойки та комісії. Вказує, що позивач не довів обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не довів укладення договору позики (кредиту) з ним на умовах, що вказані в наданій копії договору позики (кредиту), не довів перерахування тіла кредиту, розмір фактично наданих у кредит коштів та розмір відсотків, які просить стягнути за період користування кредитними коштами. На підставі викладеного просив переглянути і скасувати заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 21.10.2025 року та призначити справу до розгляду судом за правилами загального позовного провадження, а також просив врахувати існування на час розгляду справи підстав для зупинення провадження у справі до припинення перебування відповідача у складі Національної гвардії України, що переведена на воєнний стан.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про місце, день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
ОСОБА_1 у поданій заяві просив розглянути заяву за його відсутності та її задовольнити.
У відповідності до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, суд вважає можливим провести судовий розгляд у відсутності сторін по справі, неявка яких не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши надані до суду документи та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно частини третьої статті 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення, скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Так, відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи..
Відповідно до ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Згідно з п.п. 3,4 ч.1 ст. 285 ЦПК України, заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це, а також посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Як передбачено ч. 7 ст. 285 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно роз'яснень, наданих Верховим Судом України в постанові Пленуму № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» суд скасовує заочне рішення, якщо визнає, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 06.08.2025 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду по суті на 24.09.2025 року на 10 год. 10 хв., з викликом учасників справи.
Позивачу та його представнику було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі у порядку, встановленому статтею 14 ЦПК України.
З урахуванням того, що 31.07.2025 року, відповідно до статей 43, 177 ЦПК України, позивачем надіслано відповідачу копію позовної заяви з додатками, копію ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідачу було надіслано судом на адресу зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання: АДРЕСА_1 .
У судове засідання призначене на 24.09.2025 року на 10 год. 10 хв. відповідач не з'явився, судова кореспонденція надіслана відповідачу повернулась на адресу суду без вручення з причин «адресат відсутній за вказаною адресою», у зв'язку із чим судове засідання було відкладено на 21.10.2025 року на 11 год. 30 хв., про що у встановленому законом порядку повідомлено сторін. Представник позивача в прохальній частині позовної заяви просив суд розглянути справу за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Повернення судової повістки з зазначеною відміткою є належним повідомленням відповідача.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23.01.2023 у справі № 496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.
У судове засідання призначене на 21.10.2025 року на 11 год. 30 хв. відповідач також не з'явився, про день, час та місце розгляду справи, був повідомлений належним чином, про що свідчить зворотнє поштове повідомлення, яке повернулося до суду, згідно якого судову повістку відповідачем отримано 03.10.2025 року, тобто своєчасно до визначеної дати судового засідання.
Однак, відповідач у відповідності до статей 174, 178 ЦПК України не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову, а також будь яких заяв чи клопотань, у тому числі про відкладення судового засідання.
Заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 21.10.2025 року позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково та вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 09.08.2024-100002079 від 10.08.2024 року у розмірі 21 080, 00 грн., а також судовий збір у розмірі 1 974, 64 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вказане заочне рішення було доставлено в електронному вигляді відповідачу до його електронного кабінету 23.10.2025 року о 15:28:10.
Окрім того, як стверджує відповідач про наявність заочного рішення він дізнався із застосунку «Дія», а тому судові повістки про виклик у судові засідання, направлені судом, також надходили відповідачу у застосунок «Дія».
Що стосується доводів відповідача про те, що на момент розгляду справи судом існували обставини для зупинення провадження у справі, у зв'язку із перебуванням ним на військовій службі, а також те, що вказане, мало важливе значення для прийняття правильного рішення по справі, а саме в питанні визначення розміру нарахованих процентів по кредиту, то суд зазначає, що відповідач був обізнаний про розгляд справи в суді, що підтверджується наявним в матеріалах справи зворотнім поштовим повідомленням, а тому не був позбавлений можливості завчасно подати відповідні докази та клопотання до суду до ухвалення судом заочного рішення.
Посилання відповідача на те, що, через службу він був позбавлений можливості в повній мірі реалізовувати процесуальні права в межах розгляду даної справи, в тому числі ознайомитися з матеріалами справи, брати участь в засіданнях, суд оцінює критично, оскільки відповідач, окрім безпосереднього звернення до суду з відповідними клопотаннями, мав можливість ознайомитися зі справою чи направити відповідне клопотання будь якими іншими електронними засобами зв'язку.
Сама тільки незгода з наявним у справі розрахунком заборгованості підставою для перегляду заочного рішення бути не може.
Всі інші доводи відповідача суд відкидає, оскільки вони є бездоказовими, нічим не підтвердженими, коли фактично зміст заяви про перегляд заочного рішення зводиться до переоцінки наявних у справі доказів.
За вказаних обставин, підстав для поновлення судового розгляду з огляду на принцип змагальності та диспозитивності у суду немає.
Отже, з дослідженого підстав для надання іншої юридичної оцінки вже наявним у справі доказам судом не встановлено.
Суд вважає, що доводи викладені відповідачем на правильність з'ясування обставин справи і суть спірних правовідносин та прийняте на їх основі рішення по справі вплинути не можуть.
Разом з тим докази, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, та які б суд мав дослідити в судовому засіданні і це могло б призвести до ухвалення іншого (протилежного) рішення, суду не подано.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що з викладених у заяві доводів і поданих доказів підстав для скасування заочного рішення суду не встановлено, отже, суд залишає заяву про перегляд заочного рішення без задоволення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 260, 287-288,353 ЦПК України суд,-
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Вишгородського районного суду Київської області від 21 жовтня 2025 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги, при цьому строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
СУДДЯ І.Ю. КОТЛЯРОВА