"26" листопада 2025 р. Справа № 363/4568/25
26 листопада 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Баличевої М.Б.,
за участі секретаря Гриб І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
11.08.2025 року представник ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з вказаним позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №1138563 від 13.08.2023року у розмірі 15 586,56 грн., а також судові витрати, що складаються з витрат зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрат професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.08.2023 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №1138563. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з умовами Публічної пропозиції на укладення Договору про надання споживчого кредиту ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», яка розміщена на сайті Фінансової Компанії: https://sloncredit.ua/, в повному обсязі, з урахуванням Паспорту споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства), Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, Тарифів та що вони складають Договір про надання споживчого кредиту, укладання якого підтверджено. Відповідач погодив та зобов'язався виконувати його умови. Згідно Договору про надання споживчого кредиту №1138563 від 13.08.2023 року відповідачу надається кредит у гривні, а відповідач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Таким чином, відповідач уклав Договір №1138563 від 13.08.2023 року з ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та на підставі платіжного документу відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 9000 грн. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин. 23.07.2024 року, згідно умов Договору факторингу №2307-24, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступлено право вимоги за Кредитним Договором №1138563 від 13.08.2023року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», яке набуто право вимоги до відповідача. Згідно Договору факторингу сума боргу перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» становить 15586,56 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 9 000,00 грн., заборгованість за відсотками - 6586,56 грн., заборгованість за комісійними винагородами - 0 грн. та заборгованість за пенею - 0 грн. На підставі викладеного, представник позивача змушений звернутися до суду із вказаною позовною заявою.
Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 19.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням учасників справи.
Представник позивача, у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи, повідомлений належним чином, поважності причин неявки не повідомив.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, крім того повідомлявся через офіційний портал «Судова влада України» веб-сторінку Вишгородського районного суду Київської області, причини неявки суду невідомі, а тому суд, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів
26.11.2025 року відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України).
Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Судом встановлено, що 13.08.2023 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір №1138563 про надання споживчого кредиту.
Відповідно до п.п. 1.1 Договору укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб сайт. Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення електронних даних, направлених Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.
Згідно з п.п. 1.2 Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Відповідно до п.п. 1.3 Договору сума кредиту (загальний розмір) складає: 9 000,00 грн. Тип кредиту - кредит.
Згідно з п.п. 1.4 Договору строк кредиту 366 днів, з кінцевим терміном повернення 13.08.2024 р. (включно). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього Договору (далі - Графік платежів).
У відповідності до п.п. 1.4.1 Договору у Споживача відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених Договором, як на підставі звернення до Товариства у паперовій формі так і в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора.
Згідно з п.п. 1.5 Договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти за процентною ставкою, яка залежить від періоду її встановлення та становить:- з дати укладення Договору до 13.10.2023 року (включно) - 0,01% в місяць (0,12% річних);- з 14.10.2023 року (включно) і до кінця строку надання кредиту - 150,00% річних (далі проценти з дати укладення Договору і до кінця строку надання кредиту - Поточні проценти). Умовою зміни розміру процентної ставки є період її встановлення, що визначений вище.
Відповідно до п.п. 1.6 Договору мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає 164,62% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає 15 706,11 грн. (п.п. 1.7, 1.8 Договору).
Згідно з п.п. 2.1 Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування (утримання):- у розмірі 9 000,00 гривень на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 .
Факт перерахування ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» у відповідності до якого між ТОВ «ПЕЙТЕК» та ТОВ «СЛОН» укладено договір про організацію переказу грошових коштів №06062022-1 від 06.06.2022 року та відповідно до вказаного договору 13.08.2023 року на платіжну карту клієнта № НОМЕР_1 було перерахованого грошові кошти у розмірі 9 000,00 грн.
23.07.2024 року між ТОВ «СЛОН» (клієнт) та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (фактор), укладено договір факторингу №2307-24, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором.
З витягу з додатку до договору факторингу №2307-24 від 23.07.2024 року вбачається, що ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1138563 від 13.08.2023 року у розмірі 15 586,56 грн.
З розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1138563 від 13.08.2023 року станом на 13.08.2024 року становить 15 586,56 грн. та складається з: 9 000,00 грн. - заборгованість за кредитом та 6 586,56 грн. - заборгованість за відсотками.
На час розгляду справи відповідачем не надано доказів погашення зазначеної вище простроченої заборгованості.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1-2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.1046 вказаного Кодексу за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За вимогами ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язуються надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З наведеного суд дійшов висновку, що 13.08.2023 року між відповідачем та ТОВ «СЛОН» в електронній формі укладено договір №1138563, та відповідач був ознайомлений з усіма його істотними умовами та прийняв їх.
Вказане узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду викладеними, як приклад у постанові від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18.
В матеріалах справи відсутні докази оспорення ОСОБА_1 кредитного договору чи окремих його умов.
Відтак, оскільки відповідач взяте на себе зобов'язання, належним чином в установлений договором строк не виконав, за розрахунком позивача, на час звернення до суду, за ним рахується заборгованість за договором №1138563 від 13.08.2023 року у розмірі 15 586,56 грн., яка складається з: 9 000,00 грн. - заборгованість за кредитом та 6 586,56 грн. - заборгованість за відсотками.
Таким чином, відповідачем було порушено право позивача на повернення йому грошових коштів, наданих позичальнику у кредит та на отримання процентів за користування кредитом.
Звертаючись із позовом до суду, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» посилалося на те, що воно набуло права вимоги до відповідача на підставі договору факторингу №2307-24 від 23.07.2024 року.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Згідно зі ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач порушив умови договору, не повернув отримані в борг грошові кошти та не сплатив проценти за користування кредитом, суд дійшов висновку, що позивач правомірно звернувся до суду за захистом порушеного права, а отже і про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за договором №1138563 від 13.08.2023 року у розмірі 15 586,56 грн., яка складається з: 9 000,00 грн. - заборгованість за кредитом та 6 586,56 грн. - заборгованість за відсотками.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» задоволено в повному обсязі, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Згідно з правовим висновком, викладеним у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2025 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та адвокатом Лівак І.М. укладено договір про надання правової допомоги №42649746, відповідно до умов якого адвокат на підставі звернень клієнта приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах передбачених договором.
Згідно з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лівак І.М. необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості адвокатом було виконано такі роботи: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій, що вартує 2 250,00 грн., складання позовної заяви, що вартує 3 000,00 грн. та формування додатків до позовної заяви, що вартує 750,00 грн.
Суд вважає, що вартість правничих послуг є завищеною, оскільки дана справа незначної складності, наявна стала судова практика щодо вирішення спорів пов'язаних зі стягненням кредитної заборгованості, тому її складання не вимагає значного часу.
Зважаючи на обсяг наданих правничих послуг та виконаних робіт, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності правничих послуг, а також розумності їхнього розміру, беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до суми 3000 грн. Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.
Керуючись ст. 11, 207, 526, 610, 611, 612, 628, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4, 12, 76, 81, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 265, 268, 274-279, 280-284, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором №1138563 від 13.08.2023року у розмірі 15 586,56 грн., а також судові витрати, що складаються з витрат зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрат професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора І. Сікорського, 8).
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя Баличева М.Б.