Справа № 2-а-3002/2011
Провадження № 2-ар/362/3/25
26.11.25 Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Медведєв К.В. перевіривши на предмет відповідності вимогам закону заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про надання роз'яснень щодо виконання постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2011 року у справі № 2-а-3002/2011,
встановив:
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 167 КАС України дудь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету .
Вказану вимогу процесуального закону автор заяви не виконав.
Заявник не зазначив в заяві відомостей про наявність або відсутність у нього електронного кабінету.
Згідно ч. 1 ст. 254 КАС України з а заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
За правилами статті 254 КАС України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.04.2020 у справі №22а-11177/08.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
За загальними нормами права, роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.04.2019 у справі № 814/907/16.
У заяві про роз'яснення судового рішення заявник просить роз'яснити порядок виконання постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21.04.2011 у справі № 2-а-3002/2011, а саме яким чином виконати рішення суду. Проте чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку виконання судового рішення.
Таким чином, із поданої заяви вбачається, що порушені заявником питання стосуються роз'яснення порядку та способу виконання рішення суду першої інстанції від 21.04.2011, а тому до них не може бути застосовано механізм, визначений статті 254 КАС України. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 08.08.2018 року у справі №808/1298/15, від 01.09.2020 № 806/984/18
Отже, в заяві Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про надання роз'яснень щодо виконання постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2011 року у справі № 2-а-3002/2011 не зазначено що саме у рішенні є незрозумілим (яка частина резолютивної частини рішення є неясною для розуміння, які припускаються варіанти тлумачення рішення), що перешкоджає його належному виконанню.
При цьому суд звертає увагу, що чинним законодавством не передбачено компетенції суду на роз'яснення порядку виконання судового рішення.
За правилами частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Керуючись статтею 167 КАС України, суд
постановив:
Заяву повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя Медведєв К.В.