Справа № 357/19257/25
1-кс/357/2524/25
26 листопада 2025 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 вивчивши заяву адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , подану в порядку ст. 206 КПК України про вжиття заходів щодо припинення незаконного позбавлення волі відповідно до ст. 206 КПК України, -
26 листопада 2025 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла заява адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , подана в порядку ст. 206 КПК України про вжиття заходів щодо припинення незаконного позбавлення волі відповідно до ст. 206 КПК України, вмотивована наступним.
01 листопада 2025 року ОСОБА_3 приблизно після 10-ї години ранку направлявся в напрямку виїзду з м.Києва в сторону Одеської площі на транспортному засобі ЗАЗ Віда НОМЕР_1 . Транспортний засіб на якому пересувався ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було зупинено на контрольно-пропускному пункті по вулиці Академіка Глушкова в сторону виїзду з міста Києва співробітниками РТЦК та СП, яким ОСОБА_3 пред'явив документи, зокрема довідку ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.10.2002 року № 1/563, згідно якої ОСОБА_3 виключений з військового обліку). Перевіривши документи ОСОБА_3 , співробітники ТЦК та СП повідомили про необхідність доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_3 для оновлення даних, хоча його дані були оновлені. Внаслідок цих дій, ОСОБА_3 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 на автомобілі співробітників ТЦК та СП. 01 листопада 2025 року ОСОБА_3 ,прибувши вже до ІНФОРМАЦІЯ_4 , повідомив, що його утримують в ІНФОРМАЦІЯ_5 та направляють на проходження ВЛК, при наявності в нього довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.10.2002 року № 1/563, згідно якої ОСОБА_3 виключений з військового обліку. Також, крім того, шо ОСОБА_3 є виключеним з військового обліку та не підлягає мобілізації, він також має захворювання - ОСОБА_4 , що підтверджується довідками ТОВ «ДНК-Лабораторія» від 02.04.2009 року, від 01.08.2014 року та від 10.06.2015 року (скан копії надаються). Таким чином, даний діагноз мав бути виявлений при примусовому направленні ОСОБА_3 на проходження військово-лікарської комісії в ІНФОРМАЦІЯ_5 , та разом з незаконним затриманням, враховуючи виключення з військового обліку та незаконним направленням на проходження військово-лікарської комісії, ОСОБА_3 не було звільнено від незаконного утримання. З останньої телефонної розмови ОСОБА_3 повідомив, що співробітники ІНФОРМАЦІЯ_4 направили його на навчання в АДРЕСА_1 у військову частину НОМЕР_2 . Та, наразі він з 20.11.2025 року незаконно утримується в селі Великополовецьке Білоцерківського району Київської області на території Великополовецького полігону учбового центру-полігону військової частини НОМЕР_2 , НОМЕР_3 батальйон, взвод 1. ОСОБА_3 виключений з військвого обліку, що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.10.2002 року № 1/563 жодного документу: мобілізаційн е розпорядження, повістк територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та у керівників, не отримував. Таким чином, виходячи з норм кримінального процесуального законодавства та КУпАП, службові (посадові) особи РТЦК та СП та службові особи військової частини не є уповноваженими службовими особами, яким надано право на здійснення затримання особи та її подальше утримання. ОСОБА_3 був незаконно доставлений співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_4 до військової частини НОМЕР_2 з якої був був позбавлений можливості покинути військову частину. Та співробітниками військової частини НОМЕР_2 був незаконно доставлений 20.11.2025 року до Великополовецького полігону Київської області Білоцерківського району, де також позбавлений можливості покинути приміщення учбовго центру. Просить задовольнити клопотання про звільнення незаконно затриманої особи.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного.
Відповідно до вимог п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до вимог ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (КПК України).
Відповідно до ч.1, 2 ст.206 КПК України кожен слідчий суддя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Системний аналіз змісту указаних вище та інших норм Кодексу видно, що розгляду в порядку ст.206 КПК України підлягають скарги, які виникають із кримінально-правових відносин, і зокрема у разі затримання особи та її утримання в межах кримінального провадження за відсутності відповідного рішення суду.
Слідчий суддя констатує, що до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. При цьому, слідчий суддя має вирішувати питання, які віднесені до його повноважень процесуальним законом і саме в спосіб, передбачений процесуальними нормами. Враховуючи сферу дії принципу диспозитивності, процесуальний закон чітко зазначає, у який спосіб слідчий суддя вирішує питання, які перед ним порушуються.
Як видно з клопотання, кримінальне провадження за вказаним у ній фактом не розпочато, ОСОБА_3 за скоєння кримінального правопорушення також не затримувався і під вартою не перебуває.
При цьому слідчий суддя враховує, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч.2 ст.102, п.1, 17, 20 ч.1 ст.106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022, оголошено про проведення загальної мобілізації.
Відповідно до ч.5 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Тобто, службові (посадові) особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснюють повноваження, у даному випадку, щодо призову громадян на військову службу під час мобілізації і нормами кримінального процесуального законодавства не наділені повноваженнями на здійснення затримання в рамках кримінальної юрисдикції, як і слідчий суддя ні в силу положень Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про судоустрій і статус суддів, ні в силу положень КПК України не є учасником (суб'єктом) правовідносин, що виникають при здійсненні мобілізаційних заходів.
З огляду на викладене, у зв'язку з відсутністю кримінально-правових відносин, клопотання адвоката за правовим змістом не є таким, що подана в порядку ст. 206 КПК України, а тому її розгляд не входить до повноважень слідчого судді та прийняття передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України рішень по суті скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3,9, 26, 206, 371, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Повернути заяву адвоката адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , подану в порядку ст. 206 КПК України про вжиття заходів щодо припинення незаконного позбавлення волі відповідно до ст. 206 КПК України як таку, що не підлягає розгляду слідчим суддею.
Повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1