Справа № 357/14256/25
Провадження № 2/357/6038/25
( ЗАОЧНЕ )
26 листопада 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Бебешко М. М. ,
при секретарі - Ільницька І. П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-
05 вересня 2025 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява, згідно з якою позивач просить суд: 1) Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 116 194,00 грн боргу згідно договору позики, інфляційні витрати за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми за період з 01.01.2024 року по день винесення рішення суду.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19 лютого 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики. Відповідно до якого ОСОБА_3 ,В передала у власність ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 116 194,00 грн, що є еквівалентом 4 100,00 доларів США за комерційним курсом станом на 19 лютого 2022 року. Договір було підписано сторонами та засвідчено приватним нотаріусам Білоцерківського нотаріального округу Київської області Федорякою Ольгою Сергіївною. Позичальник своїм підписом підтвердив, що отримав вказану суму станом на 19 лютого 2022 року. Повернення суми грошових коштів мало бути здійснено в місті Біла Церква. Станом на день звернення до суду із позовом, позичальник не виконав умови договору позики щодо повернення грошових коштів, тому заборгованість за вказаним договором становить 116 194,00 грн. Позивачем за період часу з 01.01.2024 року до 01.09.2025 року нараховано інфляційні втрати в сумі 37 368,56 грн та три проценти річних в сумі 5 825,62 грн. Загальна сума заборгованості урахування інфляційних втрат та 3% річних становить 159 388,18 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 вересня 2025 року вказану справу передано на розгляд судді Бебешко М.М.
08 вересня 2025 року судом отримано відомості щодо реєстрації місця проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 08 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків.
Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 15 вересня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд у справі на 16 жовтня 2025 року.
Через неявку відповідача в судове засідання, призначене судом на 16 жовтня 2025 року, останнє судом відкладено та повторно призначено на 26 листопада 2025 року.
26 листопада 2025 року на адресу суду від представника позивача - адвоката Дейнеки С.Л. надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача, підтримання позовних вимог у повному обсязі та про звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення правничої допомоги.
В судове засідання призначене на 26 листопада 2025 року сторони не з'явилися. Про день, час та місце судового розгляду повідомлені судом своєчасно та належним чином.
За таких обставин суд вважає за можливе проводити судовий розгляд без участі сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд постановляє ухвалу про проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Фіксування підготовчого засідання технічними засобами не здійснювалася відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне:
19 лютого 2022 року між сторонами укладено договір позики, згідно з п.1 якого ОСОБА_1 передає у власність ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 116 194,00 грн, що є еквівалентом 4 100,00 доларів США, за комерційним курсом станом на 19.02.2022, строком до 01 вересня 2022 року без нарахування відсотків. Відповдіно до п.2 договору, ОСОБА_2 зобов'язується повернути грошову суму в розмірі 116 194,00 грн, що є еквівалентом 4 100,00 доларів США, за комерційним курсом станом на 19.02.2022, строком до 01 вересня 2022 року без нарахування відсотків. Свої підписом ОСОБА_2 підтвердив факт отримання від ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 116 194,00 00 грн (п.4 договору). Договір позики засвідчено приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Федорякою О.С.
Позивачем здійснено розрахунок заборгованості за договором позики, з урахуванням інфляції за період часу з вересня 2022 року до серпня 2025 року, згідно з яким кількість днів прострочення становить 1096, інфляційне збільшення становить 37 368,56 грн.
Також позивачем здійснено розрахунок заборгованості за договором позики, з урахуванням 3% річних за період часу з 01.01.2024 до 01.09.2025, згідно з яким кількість днів прострочення становить 610, штрафні санкції становлять 5 825,62 грн.
При вирішенні справи суд виходить з наступного:
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу (далі ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, згідно з вимогами статті 525 ЦК України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 625 ЦК України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із статтею 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менше як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Частиною першою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язується повернути позикодавцю позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовим ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, які встановлені договором. Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Зі змісту договору позики від 19 лютого 2022 року вбачається, що між сторонами існували договорені відносини з приводу позики грошових коштів в сумі 116 194,00 грн.
Так як між сторонами існують договірні правовідносини з позики, позичальником не виконані зобов'язання перед позикодавцем, кошти, отримані у позику в сумі 116 194,00 грн. не повернуті, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми позики у розмірі 116 194,00 грн.
З приводу стягнення інфляційних втрат за період часу з вересня 2022 року до день ухвалення судового рішення та 3% річних з 01 січня 2024 року по день ухвалення судового рішення суд зазначає наступне:
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом -ч.2 ст. 625 ЦК України.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався і на день розгляду справи, воєнний стан в Україні продовжено.
Приймаючи до уваги те, що договір позики укладено під час дії в Україні воєнного стану, який продовжує діяти на дату ухвалення судом рішення, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення зобов'язання за договором позики за період часу з вересня 2022 року до дати ухвалення судового рішення у справі не підлягають до задоволення та обмежується стягнення з відповідача на користь позивача виключно заборгованості за договором позики в сумі 116 194,00 грн.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд, згідно з вимогами, передбаченими частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судовий збір, згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1 162,03 грн., що становить 72,90% від розміру задоволених судом позовних вимог.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики- задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в сумі 116 194,00 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 1 162,03 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 . РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя М. М. Бебешко