Справа № 355/2089/25
Провадження № 1-кс/355/524/25
26 листопада 2025 року селище Баришівка
Баришівський районний суд Київської області у складі
слідчої судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
та сторін кримінального провадження:
-прокурора ОСОБА_3 ,
-підозрюваного ОСОБА_4 ,
-захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Баришівка клопотання слідчої СВ Броварського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , за погодженням процесуального керівника - начальника Баришівського відділу Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у межах кримінального провадження № 12025111080000453, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 вересня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
1. Суть та заявник розглядуваного питання.
Cлідча СВ Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , за погодженням із процесуальним керівником - начальником Баришівського відділу Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 , звернулися до слідчого судді з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, яке вмотивували наявністю передумов, передбачених ст. 177, 178, п. 1-3 ч. 1 ст. 194, 199 Кримінального процесуального кодексу України (надалі також КПК України).
2. Встановлені органом досудового розслідування обставини. Обґрунтування щодо доцільності продовження строку застосування запобіжного заходу.
Слідчим відділом Броварського РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025111080000453 від 29.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 26 вересня 2025 року, близько 22 години 30 хвилин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував поблизу адреси свого мешкання, а саме: АДРЕСА_3 , у гаражному приміщенні разом зі своєю знайомою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де вживали алкогольні напої. В подальшому, між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 виник словесний конфлікт, в ході якого на фоні раптово-виниклих неприязних відносин, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на вбивство ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_8 та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , 26.09.2025, близько 22 години 30 хвилин під час сварки, знаходячись у гаражному приміщенні, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_3 , наніс один удар долонею правої руки в область обличчя ОСОБА_8 з лівого боку, він яких остання втратила рівновагу та впала на підлогу. В подальшому ОСОБА_4 взяв до рук предмет, зовні схожий на дерев'яну палицю та наніс не менше 4 ударів в область голови, шиї та тулуба ОСОБА_8 , чим спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді множинних переломів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів, від яких потерпіла ОСОБА_8 померла на місці.
У зв'язку із означеним, 29.09.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 29.09.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою слідчої судді Баришівського районного суду Київської області від 30.09.2025 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27.11.2025 включно, без визначення розміру застави.
За доводами клопотання, постановою керівника Броварської окружної прокуратури від 21.11.2025 строк досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, а саме до 29.12.2025.
Таким чином, у даному кримінальному провадженні триває досудове розслідування, завершення якого неможливе до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою ОСОБА_4 .
Строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 закінчується 27 листопада 2025 року, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не видається можливим через особливу складність провадження та необхідність проведення слідчих та процесуальний дій, а саме:
-отримати висновок судово-медичної експертизи, що призначена 29.09.2025;
-отримати висновок судової молекулярно-генетичної експертизи, що призначена 01.10.2025 за вих. 1900/109/1300/02-25;
-отримати висновок судової молекулярно-генетичної експертизи, що призначена 01.10.2025 за вих. 1904/109/1300/02-25;
-отримати висновок судової молекулярно-генетичної експертизи, що призначена 01.10.2025 за вих. 1903/109/1300/02-25;
-отримати висновок судової молекулярно-генетичної експертизи, що призначена 01.10.2025 за вих. 1902/109/1300/02-25;
-отримати висновок судової молекулярно-генетичної експертизи, що призначена 01.10.2025 за вих. 1901/109/1300/02-25;
-скласти та завчасно направити до суду обвинувальний акт.
Як зазначає заявник, без завершення вищевказаних експертиз та долучення висновків до матеріалів кримінального провадження неможливо на теперішній час завершити досудове розслідування без шкоди для повноти об'єктивності досудового розслідування.
Раніше отримати висновки означених експертиз не видалось можливим у зв'язку з тим, що проведення експертизи у вказаному кримінальному провадженні потребує тривалого терміну її виконання.
Без завершення вищевказаних експертиз та долучення їх висновків до матеріалів кримінального провадження, неможливо на теперішній час завершити досудове розслідування без шкоди для повноти об'єктивності досудового розслідування.
Для проведення ряду слідчих та процесуальних дій потрібний додатковий строк, який сплине 29 грудня 2025 року.
Підставою продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , згідно із ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на потерпілих, свідків.
Оцінюючи особу підозрюваного та вчинений ним злочин, досудове слідство приходить до переконання щодо наявності передбачених ст. 177 КПК України ризиків невиконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а саме:
-за п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може переховуватися від слідства та суду (із викладанням відповідного обґрунтування в клопотанні);
-за п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та потерпілу у даному кримінальному провадженні із викладанням відповідного обґрунтування в клопотанні);
-за п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення із викладанням відповідного обґрунтування в клопотанні).
3. Позиція сторін щодо заявленого клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу.
Прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Баришівського відділу Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 заявлене клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала у повному обсязі, просила задовольнити.
Сторона захисту заперечень проти клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходуне заявила/суду не надала.
4. Кримінальне процесуальне законодавство, застосовне для вирішення заявленого клопотання.
Вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України, яка в свою чергу регламентує таке:
- заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України);
- метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України);
- підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України);
- при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини (ч. 1 ст. 178 КПК України);
- під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України)
- при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою у т.ч. враховуються обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (ст. 199 КПК України).
5. Мотиви слідчої судді при постановленні ухвали.
Слідча суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв'язку усі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення для вирішення питання продовження строку застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, зазначає та виснує таке.
Застосування/продовження застосування строку запобіжного заходу здійснюється у конкретному кримінальному провадженні та вимагає досить детального аналізу не тільки фактичних обставин вчинення правопорушення, але й врахування характеристики особи, яка є ймовірним суб'єктом його вчинення.
У кожному випадку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
У даному кримінальному провадженні відносно підозрюваного встановлено такі дані/відомості, що його характеризують:
-ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Новіє Черепкани, Молдова, громадянин Молдови, що має середню освіту, інвалідом, депутатом чи адвокатом не являється, офіційно не одружений, офіційно не працевлаштований, не маючий на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий
-29.09.2025 ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 (у взаємозв'язку із ст. 615 КПК України);
-29.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Зважаючи на означене, вирішуючи по суті заявлене клопотання, слідча суддя має з'ясувати також наявність певних обставин, на які вказують слідчий та прокурор:
1)щодо обґрунтованості підозри:
Винятково законами України визначаються діяння, які є кримінальними правопорушеннями (п. 22 ст. 92 Конституції України). Злочином є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину (ч. 1 ст. 11 КК України).
Застосуванню запобіжного заходу має передувати підозра у вчиненні кримінального правопорушення, тобто діянні, передбаченому Особливою частиною КК України. Слідча суддя у розглядуваному випадку має встановити, чи є підозра у вчиненні особою злочину обґрунтованою, тобто, чи є встановлені у визначеному законом порядку достатні дані, що свідчать про наявність ознак злочину, вчиненого саме цією особою (ними можуть бути заяви й повідомлення про злочин, документи, складені за результатами оперативно-розшукової діяльності, протоколи слідчих дій, висновки експертиз тощо).
При цьому, саме поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Водночас, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (що є застосовною відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86); п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Вирішення питання про наявність «обґрунтованої підозри» потребує встановлення:
- фактичної складової, що включає наявність фактичних обставин, що вказують на причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення;
- матеріально-правової складової, що включає наявність у діянні особи складу певного правопорушення за національним кримінальним законом.
Для дотримання фактичної складової підозри щодо причетності особи до вчинення кримінального правопорушення необхідна наявність певних об'єктивних підстав (фактів або інформації), на основі яких можна небезпідставно стверджувати, що відповідна особа могла вчинити злочин. Наявність таких «об'єктивних підстав» має підтверджуватися певними відомостями чи доказами, які повинні відповідати вимогам належності та допустимості, при цьому бути достатніми для висновку про причетність певної особи до вчинення конкретного кримінального правопорушення.
Водночас, слідча суддя зазначає, що на даному етапі досудового розслідування суд не має права вирішувати ті питання, які він повинен вирішити під час розгляду кримінального провадження по суті, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо такої особи обмежувального заходу.
З огляду на вищевикладене, з урахуванням означених застережень, проаналізувавши долучені до клопотання документи, за своїм внутрішнім переконанням, у порядку ст. 94 КПК України, слідча суддя вважає, що наявні у провадженні фактичні дані, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (протоколи слідчих дій, лікарське свідоцтво про смерть, висновки експертів), свідчать про обґрунтованість пред'явленої у даному кримінальному провадженні підозри, оскільки в своїй сукупності вказують на існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити це правопорушення.
Зокрема, обґрунтованість підозри та обставини причетності підозрюваного до вчинення інкримінованого правопорушення слідують/вбачаються з:
- протоколу огляду місця події від 29.09.2025 за адресою: Київська область, Броварський район, м. Березань, поблизу будинку № 6 по вул. Механізаторів в гаражному приміщенні, за координатами 50.33290, 31.50994, в ході якого вилучено предмети, визнані у подальшому речовими доказами (а.с. 25-29), із правовстановлюючими документами щодо нерухомого майна (а.с. 20-24);
- протоколу огляду від 29.09.2025 трупа ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході якого вилучено: одяг трупа ОСОБА_9 , зразок крові та фрагменти аркушів паперу з відбитками пальців трупа (а.с. 26-28);
- лікарського свідоцтва про смерть № 314, в якому зазначено, що смерть ОСОБА_9 настала від крововтрати, шоку, множинних переломів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів (а.с. 29-30);
- протоколу допиту від 29.09.2025 в якості потерпілого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рідної сестри ОСОБА_8 , яка повідомила про відомі їй обставини/події, що відбулися 26.09.2025 - 28.09.2025 (а.с. 34-38);
- протоколу допиту від 29.09.2025 в якості свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який повідомив відомі йому обставини/події, що відбулися ввечері 26.09.202 5, зокрема, щодо зустрічей із ОСОБА_4 , ОСОБА_8 ; обставин/подій щодо автомобіля Volkswagen Golf сірого кольору, який належав ОСОБА_8 ; спільне розпивання алкогольних напоїв; домовленостей щодо продажу автомобіля, належного ОСОБА_8 , дій, спрямованих на продаж автомобіля, участь свідка у таких діях (а.с. 44-49);
- протоколу допиту від 29.09.2025 в якості неповнолітнього свідка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка повідомила обставини/події 26.09.2025, зокрема, щодо зустрічей ОСОБА_4 та ОСОБА_11 ; участь свідка у діях щодо продажу автомобіля Volkswagen Golf сірого кольору, який належав ОСОБА_8 (а.с. 50-55);
- протоколів допитів від 29.09.2025 в якості свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , (а.с. 41-43, 56-59, 65-68, 69-72), які надали покази з питань, що мають доказове значення для здійснення цього кримінального провадження;
- протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинення злочину від 29.09.2025 в порядку ст. 615 КПК України, а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого у останнього було вилучено: спортивну куртку темного кольору, що поміщено до паперового конверту №1, чоловічі кросівки, що поміщено до коробки №1, чоловічі трикотажні штани темного кольору, що поміщено до паперового конверту №2 (а.с. 78-;
- протоколу допиту від 29.09.2025 в якості підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив обставини знайомства з ОСОБА_8 , їх відносини, тривалість та періодичність таких відносин. Також підозрюваний повідомив обставини/події 26.09.2025, його із ОСОБА_8 сварку, нанесення потерпілій ОСОБА_8 в гаражі ударів, в тому числі, дерев'яною палицею, по голові, шиї та грудях, аж поки ОСОБА_8 перестала дихати. Також підозрюваний повідомив, як вибіг з гаража, зачинив двері на замок своїм ключем, як поїхав на автомобілі ОСОБА_8 , обставини продажу автомобіля 27.09.2025 (а.с. 81-85);
- повідомлення про підозру від 29.09.2025 ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України;
- протоколу проведення слідчого експерименту від 29.09.2025 за участю підозрюваного ОСОБА_4 , який в ході проведення слідчої дії підтвердив надані раніше покази та відтворив подію (а.с. 86-89).
У зв'язку з означеним, не вбачається підстав вважати підозру явно неприйнятною, оскільки стороною обвинувачення надано важливі відомості (протоколи слідчих дій, лікарське свідоцтво про смерть, інші документи), які вказують на те, що причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною.
Як наслідок, суд констатує наявність обставин, визначених п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України.
2) щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України:
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності здійснення підозрюваним відповідних дій.
Достовірність ризиків може бути встановлена шляхом перевірки відомостей про: 1) наявність документів, які дають змогу виїхати за межі країни; 2) майновий стан особи, який дає змогу існувати в умовах переховування, у тому числі за межами країни; 3) наявність громадянства іншої держави або документів, які дають право тимчасово чи постійно проживати на території іншої країни; 4) наявність членів родини, які проживають на території іншої країни та можуть надати тимчасовий чи постійний притулок підозрюваному; 5) наявність можливості (службове становище, безпосереднє знайомство, родинні зв'язки, матеріальний вплив тощо) впливу на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні; 6) інші обставини, які вказують на достовірність ризиків, - та повинні оцінюватися з урахуванням конкретних обставин кожного кримінального провадження.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідча суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного, і доходить висновку про їх наявність/обґрунтованість у заявленому клопотанні, зважаючи на характер/характеристику особи підозрюваного, його моральність, місце проживання, рід занять, майновий стан, сімейні зв'язки, зокрема:
- щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду - слідча суддя враховує фактичну ситуацію в Україні, а саме, що з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території нашої держави введений воєнний стан, який триває по цей час. Слідча суддя зауважує, що до обставин ризику втечі безумовно належить військова агресія проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях.
При цьому, слідча суддя вважає підставним обґрунтування органу досудового розслідування (в аспекті означеного ризику), що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та, усвідомлюючи міру покарання, яка йому загрожує у разі визнання його винним (від 7 до 15 років позбавлення волі), може переховуватись від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Також після вчинення ОСОБА_4 жодним чином не цікавився станом потерпілої, не намагався надати їй медичну допомогу, хоча усвідомлював, що завдав їй ударів в життєво-важливий орган - голову, шию та тулуб, а також він не викликав екстрену медичну допомогу, щоб останні надали першу медичну допомогу потерпілій, що свідчить про те, що він намагався приховати дійсні обставини вчинення злочину та свою причетність до нього та таким чином уникнути відповідальності за скоєний ним злочин. Окрім цього, підозрюваний ОСОБА_4 після вчинення злочину зачинив вхідні двері гаражного приміщення, де перебувала потерпіла на замок та пішов у невідомому напрямку, тим самий намагаючись уникнути відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення.
Крім того, ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а в АДРЕСА_2 проживав у квартирі, що належить цивільній дружині підозрюваного, власного житла в даному населеному пункті не має, жодних стримуючих факторів для залишення Київської області не встановлено.
Суд бере до уваги доводи прокурора, що підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків, не має дітей, не має у власності нерухомого майна на території України, постійне місце проживання на території України є місце проживання його цивільної дружини;
- оцінюючи ризик незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, суддя бере до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, пов'язаного із застосуванням насильства, тому може незаконно впливати на свідків (зокрема, свідка ОСОБА_11 ) та потерпілу ( ОСОБА_10 ) у кримінальному провадженніяка є родичкою померлої та з якою підозрюваний разом працював, а також після отримання клопотання про обрання запобіжного заходу з копіями матеріалів кримінального провадження, підозрюваному стане відомо повні анкетні дані свідків та потерпілої у кримінальному провадженні, а також їх місце проживання. Таким чином, підозрюваний без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою,зможе впливати будь-яким чином (здійснювати фізичний чи психологічний тиск) на свідків та потерпілу, щоб останні змінили показання, а підозрюваний ухилився від відповідальності у даному кримінальному провадженні;
- стосовно ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, суд погоджується із доводами органу досудового розслідування, що наявні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , не володіє достатнім рівнем самоконтролю, а також те, що після вчинення кримінального правопорушення підозрюваний сів до автомобіля, що належить померлій, та поїхав у невідомому напрямку. У подальшому ОСОБА_4 організував продаж автомобіля, який належав померлій, що окремо свідчить про обґрунтованість існування означеного вище ризику. Суд при цьому бере до уваги доводи прокурора, щодо поведінки підозрюваного після вчинення злочину (закрив гараж на ключ, швидку медичну допомогу не викликав), а також те, що у підозрюваного одразу після вчинення інкримінованих йому дій щодо позбавлення життя іншої особи виник умисел на вчинення інших протиправних дій по відчуженню (продажу) автомобіля вбитої ОСОБА_8 . Відповідно, на переконання слідчої судді, є доведеними обставини, визначені п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України.
3)щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Згідно із ст. 194 КПК України наявність ризику є підставою для застосування запобіжного заходу, відтак, визначаючись з тим, який саме запобіжний захід у кримінальному провадженні убезпечить від настання такого ризику, слідча суддя ураховує таке.
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.
При оцінці можливості застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші, більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам, означеним вище.
При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена п. 1 -3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
З огляду на викладене слідча суддя в аспекті встановлених фактичних обставин вважає, що на даному етапі кримінального провадження лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого (1) буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки та (2) зможе запобігти ризикам, які передбачені статтею 177 КПК, та які були встановлені судом.
Відповідно, суд доходить висновку про наявність обставин, визначених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, водночас, акцентує, що відповідно до ст. 199 КПК України суд насамперед зобов'язаний перевірити обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися.
Відтак, суд доходить висновку про наявність обставин, визначених ст. 199 КПК України, адже в т.ч. завершити досудове розслідування до закінчення строку дії даного заходу забезпечення кримінального провадження не є можливим через складність провадження та необхідність проведення слідчих та процесуальних дій, а саме: отримати висновки судових експертиз, призначених 29.09.2025 та 01.10.2025 у цьому кримінальному провадженні (а.с. 25, 109, 110-114).
За таких умов суд вважає за доцільне за наслідками розгляду питання доцільності продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою за відповідним клопотанням сторони обвинувачення продовжити його дію на строк, що не може перевищувати строку досудового розслідування, тобто до 29 грудня 2025 року (включно).
Судом установлено, що продовжений строком запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується підозрюваній особі.
Стан здоров'я підозрюваного не перешкоджає утриманню підозрюваного на гауптвахті.
Наявні наведені вище ризики, які є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість зміни міри запобіжного заходу на більш м'який.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого, не надає можливості перешкоджати інтересам правосуддя.
Тобто, застосований запобіжний захід кореспондується відповідає визначеним КПК України конкретним підставам і меті запобіжного заходу. Як наслідок передумови для продовження запобіжного заходу - взяття під варту (тримання під вартою), не відпали, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваного, а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу.
Щодо застави, то слідча суддя не знаходить підстав для її визначення, оскільки згідно із п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК слідчий суддя має право не визначати розмір застави щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства до потерпілого, що спричинило загибель людини.
Таким чином, подане клопотання слід задовольнити.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 131-132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 199, 309, 372-376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Клопотання слідчої СВ Броварського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , за погодженням процесуального керівника - начальника Баришівського відділу Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах кримінального провадження № 12025111080000453, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 вересня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, а саме до 29 грудня 2025 року (включно).
Утримувати ОСОБА_4 в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України в м. Києві, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13.
Відповідно та на підставі п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 розмір застави не визначається.
Ухвала слідчої судді щодо запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчої судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений та проголошений 26.11.2025.
Слідча суддя ОСОБА_18