Єдиний унікальний номер № 285/6298/25
Провадження № 1-кп/0285/889/25
25 листопада 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції
кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.05.2024 за №62024240020000163,
по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Небіт-Даг Красноводської області, Туркменістан, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, 09.12.2023 не з'явився із фахових навчань на службу у місце розташування військової частини НОМЕР_1 , що у АДРЕСА_2 , незаконно перебував за межами військової частини, та проводив час на власний розсуд не пов'язуючи його із виконанням обов'язків військової служби до 26.09.2024, коли з'явився у супроводі працівників Військової служби правопорядку у другий слідчий відділ (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, що по вул. Перемоги, 54 у м. Житомирі.
За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , перебуваючи поза межами місця служби, обов'язки військової служби не виконував.
В судовому засіданні обвинувачений вину визнав повністю та пояснив, що він 09.12.2023 не з'явився із фахових навчань на службу у місце розташування військової частини НОМЕР_1 та проводив час на власний розсуд до 26.09.2024.
Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які обвинуваченим не оспорюються, зміст даної статті обвинуваченому, роз'яснено. Наведене свідчить про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом.
Проаналізувавши всі досліджені докази в їх сукупності, суд знаходить доведеною винність обвинуваченого ОСОБА_4 у пред'явленому йому обвинуваченні доведеною і кваліфікує його дії за ч.5 ст.407 КК України як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем вчинене в умовах воєнного стану.
Прокурор в судовому засіданні просив призначити обвинуваченому покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Захисник просив призначити мінімальну міру покарання, передбачену санкцією частини 5 статті 407 КК України.
Відповідно до ст.66 КК України, як обставину, що пом'якшує покарання суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, відсутні.
Обираючи вид та міру покарання суд враховує, що вчинене кримінальне правопорушення є тяжким, тяжких наслідків від якого не наступило, особу обвинуваченого, який характеризується незадовільно, раніше не судимий, обставини кримінального провадження, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, відношення обвинуваченого до вчиненого, той факт, що ОСОБА_4 органом досудового розслідування 14.10.2024 оголошувався в розшук та був затриманий 28.10.2025 на підставі ухвали Богунського районного суду м. Житомира області №295/15257/25 від 23.04.2025 та призначає покарання у виді позбавлення волі.
При цьому, з урахуванням положень ч.5 ст.72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_4 слід зарахувати час його попереднього ув'язнення в межах даного кримінального провадження з 28.10.2025 по день набрання даним вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Саме таке покарання відповідатиме тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сприятиме виправленню винного та попередженню вчинення ним нових злочинів, а також не буде становити «особистого надмірного тягаря для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства й вимогами захисту основоположних прав особи.
Суд не знаходить можливим для призначення ОСОБА_4 більш м'якого покарання, ніж передбачено законом або звільнення від відбування покарання, з огляду на те, що ч.1 ст.69 та ч.1 ст.75 КК України, з урахуванням змін, внесених Законом України №2839-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального Кодексу України та інших законодавчих актів України», прямо вказують на неможливість прийняття зазначених рішень у випадку засудження, зокрема, за кримінальне правопорушення, передбачене ст.407 КК, вчинене в умовах воєнного стану.
Раніше обраний ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити строком на 60 днів - до 24.01.2026 включно або до моменту набрання вироком законної сили, в межах зазначеного строку.
Арешт на майно не накладався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази та судові витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 12, 66, 67, 407 КК України, 370, 371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді тримання під вартою продовжити строком на 60 днів до 24.01.2026 включно, або до моменту набрання вироком законної сили, в межах зазначеного строку.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту затримання, тобто з 17:15 год. 28.10.2025.
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги на нього через Звягельський міськрайонний суд до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1