Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/2880/25
Провадження № 2-о/935/58/25
25 листопада 2025 року м.Коростишів
Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,
ОСОБА_1 звернулася до Коростишівського районного суду Житомирської області зі вказаною заявою в порядку окремого провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, зокрема, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст.175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вважаю, що заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, на підставі ч. 1 ст. 185 ЦПК України, оскільки подана без додержання вимог ст. 175, 177 ЦПК України, виходячи з наступного.
За правилами п. 8 ч.3 ст. 175 ЦПК України заява повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Проте, у заяві відсутні відомості щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. 5 ст.177ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно зі ст.83ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
У заяві про видачу обмежувального припису заявника вказує на її спільне проживання за адресою: АДРЕСА_1 разом із заінтересованою особою ОСОБА_2 . Однак, матеріали заяви не містять доказів, якими підтверджується факт спільного проживання заявника із заінтересованою особою в контексті часу звернення до суду із заявою про видачу обмежувального припису. А також заявницею не долучено доказів на підтвердження родинних відносин із ОСОБА_2 .
Окремо суд звертає увагу на те, що постраждалими від домашнього насильства відповідно до Закону України«Про запобігання та протидію домашньому насильству» можуть бути: подружжя; колишнє подружжя;наречені; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); дід (баба) та онук (онука); прадід (прабаба) та правнук (правнучка); вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); рідні брати і сестри; інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавалась заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Положеннями ЦПК України чітко зазначено, що звертаючись до суду із заявою про видачу обмежувального припису, заявник повинен надати суду докази, що підтверджують необхідність видачі судом обмежувального припису. Виняток із вищенаведеного поширюється лише на випадки неможливості надання доказів, у разі чого заявником може бути подане клопотання про їх витребування.
Так, в порушення вимог вказаних норм, заявницею не вказано із заінтересованою особою родинні відносини, таким чином заявницею не додано доказів на підтвердження того, що вона підпадає під ознаки осіб, які мають право на подачу заяви про видачу обмежувального припису.
Також, заявником не вказано засоби зв'язку, а саме: номер телефону заінтересованої особи, що позбавляє суд можливості належного повідомлення заінтересованої особи про розгляд заяви про видачу обмежувального припису, враховуючи що законодавством встановлено скорочені строки розгляду даної категорії справ.
До заяви мають бути додані докази на підтвердження обставин, які свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, так як відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Відповідно до ч. 2 ст. 350-4 ЦПК України у разі неможливості надати докази, визначені пунктом 3 частини першої цієї статті, до заяви може бути додано клопотання про їх витребування.
Частиною другою ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Як вбачається у прохальній частині заяви, поміж інших вимог заявниця просить заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наближатися на відстань не менше 0,5 км. До місця проживання ОСОБА_1 АДРЕСА_1 строком на 6 місяців, однак до заяви не додано доказів місця проживання заявника.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що заява не відповідає вимогам цивільно-процесуального закону.
Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 185 ЦПК України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст.175,177цьогоКодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо, заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і повертається заявнику.
Враховуючи наведене, заяву необхідно залишити без руху для усунення зазначених недоліків, про що повідомити заявницю.
З огляду на скорочені строки розгляду справи, заяву необхідно залишити без руху та запропонувати заявниці усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.
Керуючись ст. ст. 175, 177,185, 260, 293, 315, 350-4, 353 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - залишити без руху.
Повідомити заявника про залишення вказаної заяви без руху та надати їй п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заява вважається неподаною і повертається заявнику зі всіма доданими до неї документами. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://ks.zt.court.gov.ua/sud0611/.
Суддя І.В. Щербаченко