Справа № 279/5684/25
Провадження № 2/279/2556/25
26 листопада 2025 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Недашківської Л.А., з секретарем Бобровою В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №279/5684/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод МДФ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія" про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров'я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в обґрунтування якого зазначила, що фактично з січня 2008 року по даний час проживає за адресою АДРЕСА_1 . В цей період почала проживати однією сім'єю з ОСОБА_2 і нікуди не виїжджала, постійно проживаючи за цією адресою. ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народилась дитина, ОСОБА_3 .
Вона, з своєю сім'єю - чоловіком та донькою, проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Вкрай близько біля їхньої житлової забудови побудовані та здійснюють свою діяльність Приватне акціонерне товариство "Коростенський завод МДФ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія". На протязі всього часу, від дня відкриття підприємств: ПАТ "Коростенський завод МДФ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія", зазначеними суб'єктами господарювання грубо порушується право її та її сім'ї, на безпечне для життя і здоров'я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання, створюється ризик та загроза життю та здоров'ю, ризик виникнення найнебезпечніших хвороб, які в подальшому можуть призвести до смерті.
Проживаючи поряд із зазначеними промисловими суб'єктами господарювання, вона постійно перебуває в стані постійного стресу, переживає за свою сім'ю, як мати за малолітню дитину, які вимушені проживати в таких шкідливих умовах проживання, створених їм відповідачами.
Увесь період своєї вагітності їхнім з чоловіком первістком, ОСОБА_4 вона переживала, щоб виносити та народити здорову дитину, адже діяльність відповідачів супроводжується викидами в атмосферне повітря небезпечних речовин. Вони вимушені були дихати забрудненим повітрям. На присадибній ділянці нічого не садила та не мала об'єктивної можливості вживати вирощену продукцію, оскільки на власні очі щоранку спостерігали, який пил, осад на подвір'ї після нічної ти промислових потужностей відповідачів. Вимушені були купувати продукти харчування. Також неймовірний гул від роботи підприємств не давав можливості відпочити ні днем, ні ніччю, спокою не було й не має.
Вона, як мати і дружина, дуже хотіла і хоче, щоб умови проживання її сім'ї були безпечні і здорові, що є неможливим поряд з такими сусідами - відповідачами.
Вони із сусідами - іншими мешканцями АДРЕСА_1 та мешканцями м. Коростеня в цілому неодноразово звертались до місцевих органів влади, контролюючих органів щодо масового порушення їх конституційних, екологічних прав зі сторони відповідачів.
Була створена ініціативна група під головуванням їх сусідки ОСОБА_5 з приводу захисту їх порушених прав. В 2016 році була проведена акція протесту за спільної участі мешканців м.Коростеня під назвою «Досить нас труїти» з риттям доріг.Її чоловік та вона також приймали участь у заходах протесту, акціях.Вони робили все можливе, щоб захистити свої екологічні права на безпечне довкілля, оскільки планували тут проживати, народжувати та виховувати дітей.
Однак заходи досудового врегулювання даного питання - не дали результативності, порушення відповідачів мали продовжувальний характер.
Голова їх ініціативної групи - ОСОБА_5 , її сусідка, яка проживає по АДРЕСА_1 першою звернулася до суду в 2016 році з позовом про припинення діяльності зазначених суб'єктів господарювання на санітарно-захисній зоні підприємств та стягнення моральної шкоди.
Рішенням апеляційної інстанції, а саме постановою Житомирського апеляційного суду від 27.05.2020 року по справі № 283/518/17-ц, рішення Малинського районного суду Житомирської області від 12.03.2020 року - залишено без змін, визнано беззаперечне порушення екологічного права ОСОБА_5 на безпечне для життя і здоров'я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання та нанесення моральної шкоди, завданої порушенням цього права.
ЇЇ чоловік, ОСОБА_2 , також звертався до суду з позовом про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров'я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання до Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ» та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія".
Постановою Житомирського апеляційного суду по справі №279/1834/22 від 20.12.2022 року було постановлено: «Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ» на користь чоловіка, ОСОБА_2 , 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» на користь ОСОБА_2 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди».
Не погодившись із вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, відповідачі подали касаційну скаргу.
Дану справу було передано на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду з метою формування єдиної правозастосовної Практики в аналогічній категорії справ.
Постановою Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №279/1834/22 касаційні скарги відповідачів було залишено - без задоволення, постанову Житомирського апеляційного суду по справі №279/1834/22 від 20.12.2022 року - без змін.
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у справі № 279/1834/22 виснувала наступне.
«Аналіз матеріалів справи свідчить, що: при зверненні із позовом ОСОБА_2 зазначав, що завдана йому моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою відповідачів, оскільки внаслідок господарської діяльності відповідачів у 2012-2017 роках, а також у 2019 році здійснювалося забруднення атмосферного повітря на території його садиби, він збавлений права на безпечне довкілля.
Позивач надав, зокрема, копію висновку експертів за результатами комісійної інженерно-екологічної експертизи № 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 від 12 липня 2019 року. ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» надало копію акта позапланової перевірки № 519 від 10 листопада 2020 року та копії сертифікатів відповідності закінчених будівництвом об'єктів від 21 лютого 2017 року та від 11 липня 2017 року.
Об'єднана палата акцентує увагу на тому, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона.
Надані ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» докази (копія акта позапланової перевірки № 519, проведеної 10 листопада 2020 року та копія сертифікатів відповідності закінчених будівництвом об'єктів від 21 лютого 2017 року та від 11 липня 2017 року) стосуються іншого періоду діяльності відповідача та не підтверджують відсутність протиправності та вини. Власне ствердження ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» без надання відповідних доказів не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою цю обставину, оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Об'єднана палата звертає увагу на те, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (частина перша статті 110 ЦПК України).
Суди надали оцінку висновку експертів за результатами комісійної інженерно- екологічної експертизи № 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 від 12 липня 2019 року разом із іншими доказами у справі, зокрема, листами Державної екологічної інспекції від 06 липня 2016 року, від 06 березня 2017 року, актом позапланової перевірки №519 від 10 листопада 2020 року та сертифікатом відповідності закінчених будівництвом об'єктів від 21 лютого 2017року та від 11 липня 2017року.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).
На підставі викладеного, частини другої статті 416 ЦПК України, Об'єднана палата Касаційного цивільного суду висловлює такі висновки про застосування норм права.
Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав».
Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи.» ( Додаток № 4 - Постанова Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 279/1834/22 від 22.04.2024 року - Витяг з ЄДРСР).
ЇЇ право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, умови проживання також довгий час порушується відповідачами, тому вона реалізовує своє право на звернення до суду з даним позовом.
На протязі всього періоду своєї роботи як ПрАТ «Коростенський завод МДФ», так і ТОВ «Українська лісопильна холдингова компанія» допускали постійні порушення екологічних норм, які були виявлені в процесі планових та позапланових перевірок, в переважній більшості, що проявлялось в понад нормованих викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Зазначене підтверджується листами - відповідями органів держекоінспецій.
Масові порушення вимог природоохоронного законодавства, грубі порушення у сфері атмосферного повітря, постійні понад нормовані викиди забруднюючих речовин від діяльності як ПрАТ «Коростенський завод МДФ», так і ТОВ «Українська лісопильна холдингова компанія» ( як разом, так і окремо), що не дають повноцінно жити та дихати без перебільшення, всьому м.Коростеню Житомирської області, зафіксовані у незалежному висновку Київського науково - дослідного інституту судових експертиз, листах Державної екологічної інспекції у Житомирській області за наслідками проведених позапланових перевірок на місці здійснення діяльності та їх зміст детально розписаний у рішеннях суду першої та апеляційної інстанцій - по своїй сутті є протиправними діяннями, оскільки за своєю правовою природою є правопорушеннями.
ПрАТ «Коростенський завод МДФ», ТОВ «Українська лісопильна холдингова компанія» є джерелом підвищеної небезпеки, оскільки здійснює діяльність, пов'язану із хімічними речовинами (формальдегідні концентрати) та в силу вимог ч. 5 ст. 1187 ЦК України «Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Всі штрафні санкції, збитки, які були виставлені Державною екологічною інспекцією у Житомирській області за наслідками виконання підприємствами приписів про тимчасове припинення діяльності, фактами встановлених порушень в актах позапланових перевірок, протоколах про притягнення до адміністративної відповідальності сплачені ПрАТ «Коростенський завод МДФ», чим фактично визнано вину в інкримінованих їм правопорушенням законодавства в сфері охорони атмосферного повітря.
Проаналізувавши листи-відповіді Державної екологічної інспекції у Житомирській області із зазначенням переліку та видів порушень, встановлених під час проведення планових та позапланових перевірок ПрАТ «Коростенський завод МДФ», можна дійти висновку, що вони мають триваючий, постійний характер, є грубими та повторювальними, такими, що завдають значної шкоди атмосферному повітрю, стану екології та навколишньому природному середовищу.
Щодо висновку комісійної інженерно-екологічної експертизи №5292/18-/1259/18-23/1507/19-23 від 12 липня 2019 року як належного доказу по даній справі.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 16.11.2021 року по справі 279/2933/20 було надано оцінку висновку комісійної інженерно-екологічної експертизи 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 від 12 липня 2019 року, проведеної в рамках судової зави за позовом ОСОБА_5 .
У висновку цієї експертизи зазначено, що діяльність ПрАТ " Коростенський завод МДФ" та ТОВ " Українська холдингова лісопильна компанія" (як разом так і окремо) призвела до забруднення навколишнього природного середовища безпечними хімічними речовинами.
Судові експерти у своєму висновку на питання №1 чітко надають відповідь на питання, поставлені в ухвалі суду про призначення експертизи: «Діяльність ПрАТ Коростенський завод МДФ», ТОВ «Українська лісопильна холдингова компанія» разом, так і окремо) призвела до забруднення навколишнього природного середовища небезпечними хімічними речовинами.
На питання №2, поставлені в ухвалі суду про призначення експертизи, есперти зазначають : будівництво ПрАТ «Коростенський завод МДФ», ТОВ Українська лісопильна холдингова компанія» в зоні добровільного гарантованого населення та в межах міста не відповідає вимогам ст.ст.16, 17 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( ст. 39-40 Висновку експерта).
Експертами також зазначено, що відповідно до результатів дослідження повітря населених місць (протоколи вимірювання від 15 та від 25 квітня 2019 року) виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, характерних
ПрАТ " Коростенський завод МДФ" та ТОВ "Українська холдингова пильна компанія" за межами санітарно-захисної зони.
За результатами досліджень інтенсивності викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел ПрАТ "Коростенський завод МДФ" та ТОВ " Українська холдингова лісопильна компанія", враховуючи свідчення фахівців, які проводили відбір проб та вимірювання, встановлено, що стаціонарні джерела викидів, на яких відбирались проби та проводились вимірювання, не працювали в максимальному режимі ( працювали з ясністю 0,25 - 4 % від показників потужності, визначених у матеріалах інвентаризації та дозволі на викиди ПрАТ " Коростенський завод МДФ" та 13 % від показників потужності, визначених у матеріалах інвентаризації та дозволі на викиди ТОВ " Українська холдингова компанія"). Разом з тим, навіть при такому режимі роботи стаціонарних джерел викидів у житловій забудові, спостерігались перевищення граничнодопустимої концентрації суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом ( пилу) та груп сумацій.
На підставі викладеного, експерти дійшли висновку, що при звичайних режимах роботи джерел викидів ПрАТ " Коростенський завод МДФ" та ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" фактичні концентрації досліджуваних забруднюючих речовин в житловій забудові значно вищі за виявлені та, ймовірно, перевищують ГДК м.р.
Оскільки вказаний експертний висновок містить інформацію щодо забруднення внаслідок промислової діяльності відповідачів навколишнього природнього середовища небезпечними хімічними речовинами, зокрема атмосферного повітря, ця експертиза є належним письмовим доказом на обґрунтування її позовних вимог.
Вважає, що даною експертизою доводиться факт порушення відповідачами вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря і причинно- наслідковий зв'язок між виробничою діяльністю ПрАТ " Коростенський завод МДФ" та ТОВ " Українська холдингова лісопильна компанія", з однієї сторони, та забрудненням атмосферного повітря й стану довкілля (як наслідок порушення ст. 50 Конституції України, ст. 293 ЦК України), з іншої сторони ( Додаток № 7- копія висновку комісійної інженерно-екологічної експертизи №5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 від 12 липня 2019 року).
ПрАТ «Коростенський завод МДФ» працює в 3 зміни цілодобово.
Висновком експертів підтверджено значне забруднення при звичайному режимі роботи підприємства при цілодобових режимах роботи, тому можна стверджувати про постійний характер забруднення від роботи відповідачів.
Право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання, гарантоване ст. 50 Конституції України, ч. 4 ст. 293 Цивільного Кодексу України забезпечується на території, що зазнала радіоактивного забруднення, статтями 16, 17 діючого Закону України «Про правовий режим, що радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». м.Коростень Житомирської області відноситься до зони добровільного гарантованого відселення.
Таким чином, вона та її сім'я вимушені щорічно дихати такими обсягами видів забруднюючих речовин та в шумовому навантаженні, при цьому при майже цілодобовій роботі підприємств.
Розуміння того, що поряд такі вкрай небезпечні підприємства працюють із ризиком несення смертельних хвороб викликає сильні душевні та моральні страждання і хвилювання, постійну тривогу, у зв'язку з можливим негативним впливом на здоров'я її та її сім'ї, що завдає значної моральної шкоди.
Разом з такими сусідами - заводами здорові та безпечні умови проживання - неможливі, тому що вплив цих небезпечних хімічних речовин, які викидаються в атмосферу, позначаться на здоров'ї, внаслідок роботи промислових потужностей відповідачів неможливо повноцінно проживати в своїй житловій забудові.
Адже кожна хімічно небезпечна речовина залишає негативний вплив на здоров'ї людини, послаблює імунітет та є збудником тяжких захворювань.
Нічого не можливо виростити на присадибних ділянках, оскільки вирощена продукція буде забрудненою хімічно небезпечними речовинами і непридатною для споживання. Відпочинку від роботи цих підприємств - немає, адже цілодобовий цикл роботи. Кожного разу поприбивавши на подвір'ї - знову промисловий пил. Вказаний пил шарами осідає на вулиці, лавці, столі, що навіть писати можна. Особливо це видно на попраній білизні, яка через декілька годин роботи підприємства стає темною. На ранок автомобіль вкритий тирсою і клейкою речовиною. Не можливо повноцінно відпочити, спати ніччю, коли підприємства постійно грохотять,оскільки чути падаючий з погрузчиків ліс в дробильні апарати. Не можливо повноцінно дихати, коли постійно пил і хімічно ядучий запах в повітрі, що подразнює і ніс, і горло, викликає задухи.
На неодноразові звернення до відповідачів щодо усунення порушень - жодних реагувань: ні фільтрів не поставлено, які принаймні хоч від пилу захищали б, ні звукозменшувальних шум від роботи промислових потужностей заходів - не проведено.
Зазначене унеможливлює належні умови проживання, безпечне для життя та здоров'я довкілля поблизу вказаних суб'єктів господарювання. При цьому, вона дуже переживала період вагітності, народження, виховування дитини в таких небезпечних, шкідливих умовах проживання, адже розуміла ризики і що дитина може народитися з хворобами, послабленим імунітетом в таких небезпечних умовах проживання, які створили відповідачі.
Лікарі постійно наголошували, що потрібні чисті продукти харчування, вода, повітря, спокій, сон, відпочинок в цілому. Забезпечити вказане в умовах проживання, які створили для неї відповідачі - неможливо. Її хвилювання були і за себе, і за дитину, і за чоловіка. Якість життя її сім'ї, коли з'явились відповідачі вкрай близько біля їхнього будинку значно погіршилась. Адже для того, щоб переїздити в іншу місцевість потрібно продати будинок. Потенційні покупці як тільки дізнаються, що поряд такі небезпечні підприємства, одразу відмовляються купувати будинок або дають таку низьку ціну, що за неї не купиш іншого житла в чистій місцевості. А ми з чоловіком все життя спільне будуємось. Все це дуже образливо і викликало в неї багато суму, збентеження.
Вона навіть вагалась з приводу народження дитини, оскільки дитина вимушена буде проживати в шкідливих умовах. Порушенням її права на безпечне для життя і здоров'я довкілля зі сторони відповідачів створювався значний ризик і порушення її права на сім 'ю.
Просить відшкодувати моральну шкоду, завдану внаслідок порушення відповідачами її права на безпечне довкілля та стягнути з Публічного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ» на її користь 70000 гривень в якості відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її права на безпечне для життя і здоров'я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» на її користь 70000 гривень в якості відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її права на безпечне для життя і здоров'я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання.
Одночасно просить стягнути судові витрати, понесені у зв'язку із розглядом справи (судовий збір та витрати на правову допомогу) з відповідачів.
Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Представником відповідачів надано відзив на позовну заяву в якому вона вказала, що вважає, позовна заява є необґрунтованою, безпідставною, та виходячи з аргументів викладених позивачем в рамках позову, зазначає про відсутність як правових так і фактичних підстав для стягнення моральної шкоди у зв'язку із відсутністю порушення відповідачами права позивача на безпечне життя і здоров'я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання, недоведеністю складу цивільно - правового правопорушення як підстави стягнення моральної шкоди, навівши обґрунтування своєї позиції та просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Позивачем відповідь на відзив не подано.
Позивач в позові клопотала про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що позивач порушила спір про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне життя і здоров'я довкілля, безпечні і здорові умови проживання. Позивач проживає зі своєю сім'єю : чоловіком та донькою за адресою: АДРЕСА_1 .
Вкрай близько біля її житлової забудови побудовані та здійснюють свою діяльність Приватне акціонерне товариство "Коростенський завод МДФ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія".На протязі всього часу, від дня відкриття підприємств: ПАТ "Коростенський завод МДФ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія", зазначеними суб'єктами господарювання грубо порушується право її та її сім'ї, на безпечне для життя і здоров'я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання, створюється ризик та загроза життю та здоров'ю, ризик виникнення найнебезпечніших хвороб, які в подальшому можуть призвести до смерті.
Проживаючи поряд із зазначеними промисловими суб'єктами господарювання, вона постійно перебуває в стані постійного стресу, переживає за свою сім'ю, як мати за малолітню дитину, які вимушені проживати в таких шкідливих умовах проживання, створених їм відповідачами.
На протязі всього періоду своєї роботи як ПрАТ «Коростенський завод МДФ», так і ТОВ «Українська лісопильна холдингова компанія» допускали постійні порушення екологічних норм, які були виявлені в процесі планових та позапланових перевірок, в переважній більшості, що проявлялось в понад нормованих викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
З листа Державної екологічної інспекції у Житомирській області № 2890/05-16 від 6 липня 2016 року слідує, що питання дотримання вимог природоохоронного законодавства під час будівництва та експлуатації ПрАТ "Коростенський завод МДФ" у 2012, 2013, 2014, 2015 роках перевірялися в ході планових та позапланових перевірок.
Під час проведення перевірок виявлялися ряд грубих порушень,таких як наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, несанкціонований скид забруднюючих речовин за територію підприємства без попередньої очистки, відхилення від норм встановлених висновком державної екологічної експертизи, невідповідність роботи очисних споруд до робочого проекту, перевищення вмісту забруднюючих речовин у стічних водах, які скидалися на очисні споруди водоканалу. Виявлені порушення фіксувались актами перевірок, надавались приписи з метою їх усунення; у 2012 році Державною екологічною інспекцією у Житомирській області винесено рішення про тимчасову заборону діяльності ПрАТ «Коростенський завод МДФ» до повного усунення порушень., а також обраховано збитки за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розмірі 196 тис. грн., які в подальшому були у повному обсязі відшкодовані.
До позовної заяви додано лист Державної екологічної інспекції за №645/05-16 наданий на звернення ОСОБА_5 щодо питань дотримання вимог природоохоронного законодавства, зі змісту якою слідує, що в період з 26 жовтня 2016 року по 14 листопада 2016 року планової перевірки ПрАТ "Коростенський завод МДФ" виявлені наступні порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря, а саме: не надано під час перевірки дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, яким визначено видовий та кількісний склад викидів забруднюючих речовин, а також позитивний висновок державної експертизи по робочому проекту будівництва відділення підготовки та зберігання смоли, джерело викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (стартова труба відводу димових газів енергоблоку) не обладнано майданчиком для відбору проб викидів та відсутній вхідний отвір для відбору проб.
З листа Державної екологічної інспекції у Житомирській області № 2/4-11-3883 від 06.07.2017 року про перевірку ТОВ Українська холдингова лісопильна компанія» слідує, що за результатами перевірки складено акт та надано обов'язковий до виконання припис на усунення недоліків та за виявлені порушення трьох відповідальних осіб підприємства притягнуто до адміністративної відповідальності.
Проаналізувавши листи-відповіді Державної екологічної інспекції у Житомирській області із зазначенням переліку та видів порушень, встановлених під час проведення планових та позапланових перевірок ПрАТ «Коростенський завод МДФ», можна дійти висновку, що вони мають триваючий, постійний характер, є грубими та повторювальними, такими, що завдають значної шкоди атмосферному повітрю, стану екології та навколишньому природному середовищу.
Позивач в обґрунтування вимог подала судові рішення, якими задоволено аналогічні позовні вимоги її сусідів, та задоволено позов її чоловіка, який діяв в інтересах дитини, а також копію висновку комісійно інженерно-екологічної експертизи №5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 від 12 липня 2019 року.
З висновку експертизи слідує, що діяльність ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «УХЛК»(як разом так і окремо) призвела до забруднення навколишнього природного середовища небезпечними хімічними речовинами.
Експертами також зазначено, що відповідно до результатів дослідження повітря населених місць (протоколи вимірювання від 15 та від 25 квітня 2019 року) виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, характерних для ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «УХЛК» за межами санітарно-захисної зони.
За результатами досліджень інтенсивності викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел ПрАТ "Коростенський завод МДФ" та ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія", враховуючи свідчення фахівців, які проводили відбір проб та вимірювання, встановлено, що стаціонарні джерела викидів, на яких відбирались проби та проводились вимірювання, не працювали в максимальному режимі (працювали з потужністю 0,25 - 4 % від показників потужності, визначених у матеріалах інвентаризації та дозволі на викиди ПрАТ "Коростенський завод МДФ" та 13 % від показників потужності, визначених у матеріалах інвентаризації та дозволі на викиди ТОВ "Українська холдингова компанія").
Разом з тим, навіть при такому режимі роботи стаціонарних джерел викидів у житловій забудові спостерігались перевищення гранично допустимої концентрації суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом (пилу) та груп сумацій.
Відповідно до протоколу №04-03 дослідження повітря населених місць від 15 квітня 2019 року у точці №2 (житлова забудова, вулиця Ярослава Мудрого, 112) концентрація пилу становить 1,0 мг/м.куб при максимальній разовій граничнодопустимій концентрації 0,5 мг/м.куб, що є перевищенням в 2,0 рази.
На підставі викладеного, експерти дійшли висновку, що при звичайних режимах роботи джерел викидів ПрАТ "Коростенський завод МДФ" та ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" фактичні концентрації досліджуваних забруднюючих речовин в житловій забудові значно вищі за виявлені та, ймовірно, перевищують ГДК м.р.
Отже, незважаючи на те, що висновок експертизи був наданий у іншій цивільній справі, однак враховуючи, що при її проведенні експертами здійснювалось також й дослідження повітря на території домогосподарства, у якому проживає позивач (протокол № 04-03 дослідження повітря населених місць від 15 квітня 2019 року в точці №2), містить інформацію щодо забруднення внаслідок промислової діяльності відповідачів атмосферного повітря на території домогосподарства АДРЕСА_1 , тому він може бути належним, допустимим та достатнім доказом у даній справі, в розумінні ст.77, 76, 80 ЦПК України.
З урахуванням наведеного суд вважає доведений факт порушення відповідачами вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря і причинно-наслідковий зв'язок між виробничою діяльністю ПрАТ "Коростенський завод МДФ" та ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія", з однієї сторони, та забрудненням атмосферного повітря й стану довкілля на території садиби позивача, з іншої сторони.
Домогосподарство позивача знаходиться в безпосередній близькості до домогосподарств території, які досліджувались, де встановлено забруднення внаслідок промислової діяльності відповідачів атмосферного повітря, тому підстави вважати, що забруднення оминуло домогосподарство позивача, відсутні.
Стаття 3 Конституції України передбачає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Частиною першою статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
За змістом пунктів «а», «з» статті 9 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища» кожний громадянин України має право на безпечне для його життя та здоров'я навколишнє природне середовище; подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Стаття 31 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає, що екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів. Законодавством України можуть встановлюватися нормативи використання природних ресурсів та інші екологічні нормативи. Екологічні нормативи повинні встановлюватися з урахуванням вимог санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм, гігієнічних нормативів. Нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі та рівні шкідливих фізичних та біологічних впливів на нього є єдиними для всієї території України.
Статтею 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
Частиною першої та другою статті 293 ЦК України встановлено, що фізична особа має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на достовірну інформацію про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її збирання та поширення. Діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності. Діяльність фізичної та юридичної особи, яка завдає шкоди довкіллю, може бути припинена за рішенням суду.
Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у рішенні від 04 вересня 2014 року у справі «Дземюк проти України» зазначив, що для того, щоб порушити питання за статтею 8 Конвенції, втручання, щодо якого скаржиться заявник, має безпосередньо впливати на його житло, приватне або сімейне життя та має досягти певного мінімального рівня.
Першочерговим є те, чи може забруднення довкілля, на яке скаржиться заявник, вважатися таким, що достатньо негативно впливає на користування зручностями його житла та якість його приватного і родинного життя (рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Іван Атанасов проти Болгарії»).
Забруднення довкілля є одним з чинників, які впливають на стан здоров'я заявників, а отже на їх можливість користуватися своїм житлом, вести приватне та сімейне життя (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Дубецька та інші проти України»).
У рішенні від 14 лютого 2012 року у справі «Харді та Мейл проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зробив висновок про те, що оцінка мінімального рівня є відносною та залежить від усіх обставин справи, таких як інтенсивність і тривалість шкідливого впливу та його фізичні чи психологічні наслідки. Також має братися до уваги загальний контекст довкілля. Не може бути безпідставної скарги за статтею 8 Конвенції, якщо шкода, стосовно якої подаються скарги, є незначною порівняно з екологічними ризиками, притаманними життю в кожному сучасному місті. ЄСПЛ визнав, що потенційні загрози для довкілля, спричинені облаштуванням та роботою двох терміналів для скрапленого природнього газу, були достатньо тісно пов'язані з приватним життям та житлом заявника у розумінні статті 8 Конвенції, а тому стали підставою для застосування цього положення.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 грудня 2023 року у справі №279/4170/22.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних чи душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних чи душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Враховуючи ту обставину, що внаслідок господарської діяльності відповідачів протягом 2012-2017 років, а також у 2019 році здійснювалось забруднення атмосферного повітря на території садиби позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню і оцінює розмір шкоди в сумі 100000 гривень, по 50000 гривень з кожного з відповідачів, що буде співмірним, розумним та справедливим.
При визначенні розміру відшкодування, суд враховує характер порушених прав позивача, яка разом із своєю сім'єю була позбавлена права на проживання у безпечному довкіллі, що мало суттєвий та триваючий характер.
Розподіл судових витрат у справі підлягає вирішенню на підставі ст.141 ЦПК України.
Так, відповідно до ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені і документально підтверджені судові витрати.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню по 859,95 гривень з кожного.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, ст.9, 16, 23, 293 ЦК України, Конституцією України, Законами "Про охорону атмосферного повітря" та "Про охорону навколишнього природного середовища", -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод МДФ" на користь ОСОБА_1 - 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров'я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання, та 859 (вісімсот п'ятдесят дев'ять) гривень 95 копійок понесених судових витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія" на користь ОСОБА_1 - 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров'я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання, та 859 (вісімсот п'ятдесят дев'ять) гривень 95 копійок понесених судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Сторони:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації/проживання/знаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод МДФ", адреса місця знаходження: 11504, м. Коростень, вул. С. Кемського, 11-б, ЄДРПОУ- 37079170.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія", адреса місця знаходження: 11500 м. Коростень, вул. С.Кемського,11-Т, ЄДРПОУ - 39325379.
Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА
копія згідно з оригіналом