Справа № 296/12894/25
1-кс/296/5633/25
Іменем України
26 листопада 2025 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Житомирської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
12.11.2025 до слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Житомирської обласної прокуратури, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 10.11.2025 за вчинення правопорушень передбачених ст. ст. 161, 190, 255, 256 КК України.
В обґрунтування заяви вказано, що ОСОБА_3 10.11.2025 подав заяву про кримінальні правопорушення вчинені організованим злочинним угрупуванням у складі прокурорів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ст.161, 190, 255, 256 КК України до Житомирської обласної прокуратури, проте станом на 12.11.2025 відомості в ЄРДР прокурором не внесені.
12.11.2025 ухвалою слідчого судді, було відкрито провадження за фактом вчинення порушення посадовими особами Житомирської обласної прокуратури. Судовий розгляд призначено на 14.11.2025 в приміщенні Корольовського районну м.Житомира.
14.11.2025 скаржник ОСОБА_3 до слідчого судді не з'явився був повідомлений належним чином. Причини неявки не повідомив.
14.11.2025 представник Житомирської обласної прокуратури не з'явився, надіслав заперечення на скаргу ОСОБА_3 у задоволені скарги просив відмовити .
Розгляд скарги було відкладено на 26.11.20225
26.11.2025 скаржник та представник Житомирської обласної прокуратури до суду не з'явилися, причини неявки невідомі, були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду скарги.
Так ч.3 ст.306 КПК визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Проте, враховуючи клопотання скаржника про розгляд скарги без його участі та стислість строків визначених КПК України для розгляду скарг такої категорії слідчий суддя вважає за можливе розглянути її 26.11.2025 без участі скаржника та уповноваженої особи органу дії якого оскаржуються.
Розглянувши скаргу слідчий суддя прийшов наступного
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік, визначені ч.5 ст.214 КПК України.
Системний аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вказана заява чи повідомлення повинні містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, певне звернення особи можна розглядати саме як заяву чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, якщо воно містить реальні об'єктивні дані, які вказують на можливий факт вчинення певного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення. При цьому навіть якщо заявник прямо назве певне діяння злочином, то це не означатиме автоматично, що подія злочину насправді мала місце, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів.
Згідно із п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України та Положенням про ЄРДР, порядком його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298, до Реєстру вносяться крім іншого, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в них об'єктивних фактичних даних, які б дійсно свідчили про наявність фактів та обставин, які у своїй сукупності вказують на ознаки вчинення кримінального правопорушення.
Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, в якій суд зазначив, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ними приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Такими вагомими обставинами є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак складу злочину та підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто, за таких обставин, кримінальне провадження не може бути розпочато.
Зазначене також узгоджується із правовими позиціями, викладеними у постановах ККС Верховного суду від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18 та від 30.09.2021 у справі № 556/450/18.
Така законодавча конструкція ч. 1 ст. 214 КПК України має на меті забезпечити виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, та його дієвості.
Саме тому слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. В разі ж відсутності таких даних, слідчий, прокурор з метою недопущення вказаних негативних наслідків не повинні вносити такі відомості до ЄРДР (Ухвали Вищого антикорупційного суду від 07.10.2022 у справі № 991/4166/22, провадження № 1-кс/991/4185/22 та від 13.10.2022 у справі № 991/4442/22, провадження № 1-кс/991/4459/22).
Разом з цим, у разі невнесення відомостей (бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР ) заявник має право оскаржити таку відмову до слідчого судді.
Так, відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Отже, в заяві про кримінальне правопорушення від 10.11.2025 року, поданій до Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 просив внести відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ст.161, 190, 255, 256 КК України, вчинене, на його думку, прокурорами ОСОБА_6 та ОСОБА_5
Відповідно до п.1 ч.4 ст.216 КПК України слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень вчинених, зокрема, суддею, працівником правоохоронного органу, особою, посада якої належить до категорії "А", крім випадків, коли досудове розслідування цих кримінальних правопорушень віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України згідно з частиною п'ятою цієї статті.
Зазначена заява ОСОБА_3 від 10.11.2025 була принята Житомирською обласною прокуратурою про що свідчить штамп вхідної кореспонденції та вже 11.11.2025 начальником відділу Житомирської обласної прокуратури була скерована до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницький, про що було повідомлено ОСОБА_3 листом від 10.11.2025 № 31-891ВИХ-25 31р
Водночас, Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що КПК України не містить вимоги щодо обов'язкового дотримання правил підслідності при внесенні інформації до ЄРДР. Стаття 214 КПК також не дозволяє відмову у внесенні даних через те, що злочин не підслідний відповідному органу.
За наведених обставин, слідчий суддя звертає увагу, що в даному випадку йому не було відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР за його заявою від 10.11.2025, а лише скеровано вказану заяву за підслідністю до уповноваженого органу для прийняття рішення в порядку ст.214 КПК України.
Разом з тим слідчий суддя вважає, що в заяві ОСОБА_3 від 10.11.2025 не наведено достатньо даних, що можуть свідчити про вчинення прокурорами на яких вказує скаржник , будь-якого з вказаних ним кримінальних правопорушень (ст.161,190,255,256 КК України) за наслідками чого має прийматися рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Фактично, заява ОСОБА_3 зводиться до незгоди з діями окремих прокурорів
За приписами ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що відсутні пістави для задоволення скарги ОСОБА_3 та зобов'язання Житомирської обласної прокуратури внести відомості в ЄРДР за ст.161,190,255,256 КК України за заявою скаржника від 10.11.2025 .
Керуючись ст.ст. 407 КПК України, слідчий суддя,-
Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Житомирської обласної прокуратури, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст.161,190,255,256 КК України за його заявою від 10.11.2025.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя ОСОБА_1