Справа №295/16239/25
1-кс/295/5981/25
20.11.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
подане слідчим СВ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 ,
погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
у кримінальному провадженні за №12025060600001655 від 23.10.2025,
стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ща Рогань Харківського району Харківської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не працює, не одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей ( ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ), раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, ч. 4, ч. 5 ст. 190 КК України,
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів із правом внесення застави в межах, визначених законом.
Відповідно до змісту клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений слідством день, час та місці, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, представляючись працівником Служби безпеки України, не маючи жодного стосунку до цього органу, вчинив низку шахрайських дій, спрямованих на заволодіння чужими грошовими коштами та майном.
Так, 20.02.2025 ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, представився потерпілій ОСОБА_9 співробітником Служби безпеки України, запевнивши її у своїй можливості посприяти у вирішенні питань в досудовому провадженні, у якому вона є потерпілою. В подальшому, цього ж дня, під час особистої зустрічі біля готелю «Оптіма Колекшн» у місті Житомирі, ввів потерпілу в оману щодо своїх повноважень та можливостей впливу на хід досудового процесу, внаслідок чого переконав її передати грошові кошти за, нібито, надання відповідної «допомоги». У ході домовленості ОСОБА_5 повідомив потерпілій ОСОБА_9 , що вартість його «послуг» становитиме 20 000 доларів США, після чого того ж дня, довіряючи йому та перебуваючи в омані щодо його статусу співробітника Служби безпеки України, потерпіла передала частину обумовленої суми - 10 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу гривні за ставкою НБУ станом на 20.02.2025 становить 41,6814 грн, тобто в перерахунку 416 814 грн.
Надалі, 01.05.2025, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння грошовими коштами потерпілої шляхом обману, ОСОБА_5 переконав ОСОБА_9 , що для позитивного вирішення справи необхідне додаткове фінансування, у зв'язку з чим потерпіла передала йому 5 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу гривні за ставкою НБУ станом на 01.05.2025 становить 41,4706 грн, тобто в перерахунку 207 353 грн.
У подальшому, 25.06.2025, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу та діючи за тим самим способом обману, ОСОБА_5 повторно отримав від потерпілої ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 5 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу гривні за ставкою НБУ станом на 25.06.2025 становить 41,7924 грн, тобто в перерахунку 208 962 грн.
Таким чином заволодівши грошовими коштами у сумі 833 129 гривень у вищевказаний спосіб шляхом обману потерпілої у великих розмірах.
Крім того, у невстановлений слідством день, час та місці у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами інших осіб, шляхом обману.
Реалізовуючи власний злочинний умисел, 01.05.2025 ОСОБА_5 , діючи умисно та керуючись корисливими мотивами, ввів потерпілу ОСОБА_10 , вказавши що являється співробітником Служби безпеки України, в оману щодо своїх повноважень і можливостей. Так, ОСОБА_5 переконав потерпілу ОСОБА_10 , що може організувати купівлю паливних талонів за ціною на 30-40 % нижчою від ринкової та отримати прибуток при їх подальшому продажі. У зв'язку з цим потерпіла ОСОБА_10 передала ОСОБА_11 7 600 доларів США, що відповідно до офіційного курсу гривні за ставкою НБУ станом на 01.05.2025 становить 41,4706 грн, що в перерахунку становить 315 177 грн.
Таким чином, повторно заволодівши грошовими коштами у сумі 315 177 грн у вищевказаний спосіб, шляхом обману потерпілої ОСОБА_10 в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди, ОСОБА_5 використав їх на власні потреби.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений слідством день, час та місці у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами ОСОБА_12 .
Реалізовуючи власний злочинний умисел в період з квітня по липень 2025 року, ОСОБА_5 , представляючись співробітником Служби безпеки України, пообіцяв допомогти у вирішенні судової справи потерпілої ОСОБА_12 , а також у продажу належного їй автомобіля Mercedes-Benz E220D, VIN-код НОМЕР_1 , та придбання нового автомобіля марки Audi Q7 з США.
Під час подальшого спілкування ОСОБА_5 , маючи злочинний умисел на незаконне заволодіння коштами потерпілої, надавав їй неправдиві відомості про необхідність перерахунку грошових коштів для нібито викупу, транспортування, розмитнення та оформлення автомобіля, розміщеного на аукціоні у США, при цьому надаючи реквізити банківських карток для переказу коштів. Внаслідок чого здійснено переказ на вказані ОСОБА_5 рахунки грошові кошти в загальній сумі 186 169 грн.
Крім того, зловживаючи довірою ОСОБА_12 , ОСОБА_5 переконав її підписати документи, необхідні для оформлення продажу автомобіля Mercedes-Benz E220D, VIN-код НОМЕР_1 , після чого незаконно заволодів зазначеним транспортним засобом Mercedes-Benz E220D, VIN-код НОМЕР_1 , вартістю 915 209 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 , шляхом зловживання довірою, заволодів чужим майном, а саме грошовими коштами та автомобілем Mercedes-Benz E220D, VIN-код НОМЕР_1 , чим спричинив потерпілій ОСОБА_12 майнову шкоду в особливо великому розмірі на суму 1 101 378 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайстві), вчиненого у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайстві), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілій, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайстві), вчиненого у особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Обґрунтованість підозри орган досудового розслідування доводить зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 від 23.10.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 31.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 01 та 11 листопада 2025 протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_10 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 30.10.2025; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_12 ; протокол допиту потерпілого ОСОБА_12 ; допиту свідка ОСОБА_15 ; допиту свідка ОСОБА_16 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 29.10.2025; протоколом пред'явлення для впізнання за участю потерпілої ОСОБА_9 ; протоколом пред'явлення для впізнання за участю свідка ОСОБА_14 ; протоколом пред'явлення для впізнання за участю потерпілої ОСОБА_10 ; повідомленням про підозру ОСОБА_5 ; іншими матеріалами кримінального провадження.
Поряд з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 4, ч. 5 ст. 190 КК України, орган досудового розслідування вважає, що у кримінальному провадження існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, як вказано у клопотанні, ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв'язків, офіційно не працює, розлучений, що свідчить про відсутність факторів та обставин, які могли б стримувати підозрюваного від переховування від органів досудового розслідування за межами міста Житомира або області. Крім того, санкція інкримінованого підозрюваному злочину передбачає відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна. Підозрюваний усвідомлює суворість та невідворотність покарання та з метою уникнення покарання ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. За наведених обставин у сукупності, у тому числі наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину в період воєнного стану та розгляду інших кримінальних проваджень, вчинення нових умисних корисливих злочинів, сторона обвинувачення припускає, що ОСОБА_5 усвідомлює, що у разі доведення його винуватості в суді та постановлення обвинувального вироку суду останньому може загрожувати покарання у вигляді позбавлення волі.
Також вказано, що як встановлено в ході досудового розслідування, у разі обрання підозрюваному ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, останній буде мати можливість незаконно впливати на потерпілих та свідків, що може виражатися в здійсненні особою погроз, підкупу, умовлянь вказаних осіб у даному кримінальному провадженні, адже підозрюваному відомо місце їх перебування. Тому існує обґрунтована необхідність в недопущенні спілкування підозрюваного зі свідками та потерпілими з метою недопущення будь-якого впливу або погроз на них, що в подальшому може негативно відобразитися на встановленні об'єктивної істини у провадженні.
Ризик вчинення інших кримінальних правопорушень слідчий мотивує тим, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв'язків, розлучений, не працевлаштований, що свідчить про відсутність факторів та обставин, які могли б стримувати підозрюваного від вчинення нових кримінальних правопорушень та не бажання працювати та мати законне джерело доходів.
Більше того, характер та послідовність вчинення кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_5 , може свідчити про те, що вчинення кримінального правопорушення корисливого характеру є способом отримання джерел доходів для власних потреб підозрюваного.
За віком ОСОБА_5 не є особою похилого віку та за станом здоров'я не потребує стаціонарного лікування.
Сторона обвинувачення вважає, що з метою запобігання вищевказаним ризикам, а також забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, неможливо застосувати до ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання та просили задовольнити, визначивши заставу у межах, передбачених законом.
Підозрюваний у судовому засіданні вказав, що вину у скоєному визнає лише частково, щодо обрання запобіжного заходу - просить застосувати домашній арешт.
Захисник у судовому засіданні заперечив проти доводів клопотання, вказав, що підозрюваний наразі проживає зі своєю колишньою дружиною та двоми малолітніми дітьми на орендованій квартирі, що на думку захисника спростовує твердження про відсутність соціальних зв'язків у підозрюваного та існування певних ризиків з цього приводу. Вказує також, що власниця орендованої підозрюваним квартири у відповідній заяві, поданій до суду, дає свою згоду, щоб ОСОБА_5 перебував у даній квартирі під домашнім арештом в будь-який період часу. Захисник також зауважив, що сума завданої шкоди є суттєво меншою (у т.ч. через часткове повернення коштів потерпілим мамою підозрюваного) і відповідні докази цього будуть зібрані у т.ч. стороною захисту під час досудового розслідування. Посилаючись на зазначене, захисник просив застосувати до підозрюваного домашній арешт у нічний час доби, а у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить наступного висновку.
Встановлено, що Житомирським РУП №1 ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025060600001655 від 23.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 4, ч. 5 ст. 190 КК України.
17.11.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру в порядку, передбаченому ст.278 КПК України, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 4, ч. 5 ст. 190 КК України.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Частиною 2 ст.177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
При цьому, згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У відповідності до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Окрім того, згідно з ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а відтак слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Подане до суду клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України та в ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 4, ч. 5 ст. 190 КК України, що наразі підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється:
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, що карається штрафом від чотирьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, що караєтьсяпозбавленням волі на строк від трьох до восьми років;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України, що карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Надаючи оцінку можливості вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
На переконання слідчого судді, слідчим та прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, що ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, відповідно застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечить виконання покладених на підозрюваного обов'язків та запобігання наведеним ризикам.
При цьому, при оцінці існуючих ризиків, на які покликались слідчий та прокурор, слідчий суддя враховує також, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26.07.2001 Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Слідчий суддя зважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, за які передбачені покарання у виді позбавлення волі, у тому числі на строк до дванадцяти років, тобто існує ймовірність притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування.
Щодо ризику незаконного впливу на потерпілих та свідків, слідчий суддя зауважує, що із урахуванням процедури, яка передбачена КПК України щодо отримання показань у кримінальному провадженні, ОСОБА_5 , не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з особами, які можуть бути свідками у кримінальному провадженні, може здійснювати на них вплив із метою спонукання до ненадання показань на стадії судового розгляду, перекручування або спотворення обставин, які їм можуть бути відомі щодо кримінального правопорушення для уникнення кримінальної відповідальності. Ризик здійснення тиску на свідків може бути визнано належною підставою на початкових стадіях провадження («Яжинський проти Польщі» (Jarzynski v. Poland) § 43). Про неможливість запобігти такому ризику свідчить і той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст.23 КПК України) вказані вище особи судом ще не допитані.
Зважаючи на характер та обставини вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень та на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кількох злочинів, інкриміновані кримінальні правопорушення мають корисливий характер, законних джерел доходів підозрюваного не встановлено, слідчий суддя вбачає достатньо обґрунтованим посилання сторони обвинувачення на наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
За наведених обставин, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав вважати, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Дані обставини є істотними і такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч.3 ст.183 КПК України).
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує приписи ч.5 ст.182 КПК України, встановлені відомості про особу підозрюваного, а саме, що підозрюваний має на утриманні двох малолітніх дітей, непрацевлаштований; наявні ризики за ст.177 КПК України; розмір заподіяної потерпілим шкоди, слідчий суддя встановлює заставу у межах 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240, 00 грн (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень).
80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є максимальним розміром застави, яка передбачена щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, та мінімальним розміром застави, щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні як тяжкого, так і особливо тяжкого злочину, слідчий суддя вважає, що такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбаченим КПК України.
Слідчий та прокурор у судовому засіданні жодним чином не обґрунтували, що для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбаченим КПК України, доцільно застосувати заставу у більшому розмірі.
За таких обставин, оцінивши ризики, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає їх обґрунтованими у повному обсязі та зважаючи на викладене вище, підстав для застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не вбачає, а тому подане клопотання про застосування запобіжного заходу підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою до 16.01.2026 включно.
Строк дії ухвали - до 16.01.2026 включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Богунського районного суду м.Житомира.
Розмір застави визначити у межах 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240, 00 грн (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований (проживає) без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі установи виконання покарань.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання підозрюваного під вартою.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оголошення повного тексту ухвали о 17-00 год 24.11.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1