Справа № 274/1559/25
Провадження №1-кп/0274/595/25
Ухвала
24.11.2025 м.Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
за участю: прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
представника потерпілого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України,
встановив:
У провадженні Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пославшись при цьому на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема ризиків переховування від суду, продовження злочинної діяльності, вчинення інших дій, спрямованих на ослаблення держави, шляхом пошкодження або знищення об'єктів критичної інфраструктури, а також перешкоджання кримінальному провадженню.
Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора.
Обвинувачений та його захисник ОСОБА_7 не заперечили щодо задоволення клопотання прокурора.
Розглядаючи заявлене у судовому засіданні клопотання суд виходить із наступного.
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Так, суд не вирішуючи наперед питання доведеності вини обвинуваченого, враховує обгрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, належить до категорії особливо тяжких злочинів, за формою вини є умисним, при доведенні провини за яке обвинуваченому загрожує покарання на строк 15 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
Також суд враховує інформацію про обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, характеристики, інформацію про попередні судимості.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При розв'язанні клопотання прокурора, судом окрім норм КПК України, враховується практика Європейського суду з прав людини, яка сформульована зокрема у рішенні "Лабіта проти Італії" від 06.04.2000 року та свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Такими обставинами у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 є тяжкість злочину, об'єкт посягання, наслідки та суспільний резонанс, обвинувачення у вчиненні злочину проти основ національної безпеки під час воєнного стану.
Наведені вище обставини у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою, на даному етапі кримінального провадження, в змозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме ризиків переховування від суду, продовження злочинної діяльності, вчинення інших дій, спрямованих на ослаблення держави, шляхом пошкодження або знищення об'єктів критичної інфраструктури, а також перешкоджання кримінальному провадженню.
Реальним на даний момент є ризик переховування від суду, оскільки розуміючи яке покарання йому загрожує у разі доведення вини, ОСОБА_6 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від суду, що унеможливить встановлення істини у кримінальному провадженні та виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.
Разом із тим, судом не здобуто інформації про міцні соціальні зв'язки обвинуваченого, які б переважили вищезазначені ризики та могли гарантувати бездоганну процесуальну поведінку останнього.
Також, судом не здобуто інформації, яка б категорично виключала можливість перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за доцільне продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого на 60 днів.
Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 176-206, 291, 314, 315 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, а саме по 22.01.2026 (включно).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, що перебуває під вартою, з моменту отримання вказаної ухвали суду в тому самому порядку.
Повний текст ухвали проголошено 26.11.2025 о 12.55 год.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3