Справа № 167/735/25
Номер провадження 2/167/435/25
(заочне)
25 листопада 2025 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Гармай І. Т.,
з участю секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Стислий виклад позицій учасників справи.
Представник товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (далі - ТОВ «МІЛОАН») Ушакевич М. П. звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову посилається на те, що 26 липня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 9788836 (далі - Договір, Кредитний договір) шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Договору відповідачу було надано грошові кошти в розмірі 13300 грн, строком на 345 днів, які останній зобов'язався повернути сплатити комісію та відсотки за користування кредитом на умовах та в строки, що визначені Договором. Вказує, що комісія за надання кредиту становить 759 грн та нараховується одноразово в момент видачі кредиту. Кредитні кошти надавалися позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Представник позивача покликається на те, що позичальник підтвердив, що до укладення цього Договору ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав у письмовій формі (у вигляді електронного документа розміщеного в особистому кабінеті) Паспорт споживчого кредиту з інформацією передбаченою ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування». До укладення Договору отримав Правила за посиланням https://miloan.ua/s/documents, проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма їх умовами. Сторони узгодили порядок (технологію) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позивальника.
Зазначає, що ТОВ «МІЛОАН» свої зобов'язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, а саме надало останньому грошові кошти в обсязі та у строк, визначених договором, однак відповідач у свою чергу, не виконав умови Кредитного договору. У зв'язку з порушенням зобов'язань за Кредитним договором відповідач має заборгованість перед ТОВ «МІЛОАН» у розмірі 52264,04 грн, з яких: 13300 грн - заборгованість за кредитом, 38238,04 грн - заборгованість за відсотками та 726 грн заборгованість за комісією за видачу кредиту.
Ураховуючи наведене, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «МІЛОАН» заборгованість за Кредитним договором № 9788836 від 26 липня 2024 року в розмірі 52264,04 грн та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422, 40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 7100 грн.
Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.
Заяви, та клопотання учасників справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася. В прохальній частині позовної заяви просила розгляд справи здійснювати у відсутності сторони позивача. Проти винесення заочного рішення у справі не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Згідно відповіді Управління «Центр надання адміністративних послуг» та соціального захисту населення Рожищенської міської ради від 11 липня 2025 року та за відомостями підрозділу УДМС України у Волинській області відповідач ОСОБА_1 25 вересня 2024 року знятий з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Будь-які інші дані щодо зареєстрованого місця проживання відповідача у суду відсутні. Про день та час розгляду справи відповідач ОСОБА_1 повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом надсилання поштових відправлень та відповідно до вимог п. 10 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) шляхом опублікування оголошень на офіційному вебпорталі судової влади України. Будь-яких заяв/клопотань на адресу суду не надходило.
Процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 серпня 2025 року цивільну справу за позовом ТОВ «МІЛОАН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіпередано на розгляд головуючому судді Гармай І. Т.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 24 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 28 жовтня 2025 року розгляд справи відкладено.
Судом на офіційному вебсайті судової влади України розміщувались оголошення про виклик відповідача в судові засідання на 11 год 00 хв 28 жовтня 2025 року та на 14 год 00 хв 25 листопада 2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, жодних заяв та клопотань до суду не надіслав та враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд доходить висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
26 липня 2024 року ОСОБА_1 на сайті miloan.ua заповнив заяву на отримання кредиту № 9788836.
В подальшому, 26 липня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 9788836, відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язався на умовах визначених договором, на строк визначений п. 1.3 Договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2 Договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 13300 грн.
Згідно з п. 1.3. Договору кредит надається строком на 345 днів за умови виконання позичальником графіку платежів з 26 липня 2024 року (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється графіком платежів.
Відповідно до п. 1.4. Договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 06 липня 2025 року.
Згідно з п. 1.5.1 Договору комісія за надання кредиту: 759 грн, яка нараховується за ставкою 5,75 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду нараховуються за ставкою 255,50 % річних на фактичну заборгованість за кредитом (п. 1.5.2 Договору).
Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511 % річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів. Нараховані згідно п. 1.5.2 та 1.5.3 Договору проценти за користування кредитом за весь строк користування кредитом складатимуть 49938,90 грн. (п. 1.5.3 Договору).
Згідно з п. 1.6. Договору тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування та сплати комісій та відсотків, а також тіла кредиту встановлені п.п. 2.2.2, 2.2.3 цього Договору.
Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п. 2.1 Договору).
Відповідно до п. 2.2.1. Договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1., 1.5.2., 1.5.3 Договору відповідно.
Пролонгація та право позичальника продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту за цим Договором не передбачені, якщо інше не буде встановлено додатковою домовленістю (угодою) сторін (п. 2.3. Договору).
Позичальник зобов'язується здійснювати повернення кредиту, сплачувати відсотки за користування кредитом та комісію за надання кредиту в розмірах та у терміни, що встановлені у графіку платежів, наведеному у додатку № 1 до Договору, що є невід'ємною частиною Договору (п. 2.4.1. Договору).
Відповідну до п. 6.1 Договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Додатком № 1 до Договору про споживчий кредит № 9788836 від 26 липня 2024 року є графік платежів за Договором про споживчий кредит, згідно з яким дата платежу - 06 липня 2025 року, сума кредиту за договором - 13300 грн, проценти за користування кредитом - 49938,90 грн, комісія за надання кредиту - 759 грн.
Додатком № 2 до Договору про споживчий кредит № 9788836 від 26 липня 2024 року є паспорт споживчого кредиту № 9788836 у якому міститься інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.
Згідно довідки про укладення договору клієнт ОСОБА_1 був ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МІЛОАН». Акцепт (Договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 820370, надісланого позичальнику 26 липня 2024 року о 16:31:37 на номер телефону НОМЕР_2 .
На виконання умов Договору від 26 липня 2024 року відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 13300 грн шляхом перерахунку на платіжний інструмент № НОМЕР_1 за допомогою системи LIQPAY, що підтверджується квитанцією № 2494508966.
З досудової вимоги від 01 травня 2025 року встановлено, що ТОВ «МІЛОАН» повідомляє ОСОБА_1 про наявну заборгованість за Кредитним договором № 9788836 від 26 липня 2024 року та попереджає, що у разі не виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором справу буде передано для проведення процедури примусового стягнення заборгованості.
Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором 9788836 від 26 липня 2024 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 за період з 27 липня 2024 року по 09 квітня 2025 року становить 52264,04 грн, з яких: 13300 грн - заборгованість за кредитом, 38238,04 грн - заборгованість за відсотками та 726 грн заборгованість за комісією.
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором № 9788836 від 26 липня 2024 року, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.
В силу ст. 639 ЦК Українидоговір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 623/2936/19 зазначено, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Тому укладення договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризики настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що 26 липня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем було укладено Договір про споживчий кредит № 9788836, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора 820370. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит в розмірі 13300 грн, який він зобов'язався повернути та сплатити проценти за користування ним на визначених у Кредитному договорі умовах (строк кредитування - 345 днів, проценти протягом першого розрахункового періоду - 255,50 % річних, проценти протягом решти строку кредитування - 511 % річних, комісія за надання кредиту - 726 грн.)
26 липня 2024 року кредитні кошти в розмірі 13300 грн відповідачу ОСОБА_1 були перераховані на платіжний інструмент № НОМЕР_1 за допомогою системи LIQPAY.
Однак, відповідач належним чином взяті на себе обов'язки за Кредитним договором не виконав, чим допустив заборгованість перед позивачем в розмірі 52264,04 грн, з яких: 13300 грн - заборгованість за кредитом, 38238,04 грн - заборгованість за відсотками та 726 грн заборгованість за комісією.
Враховуючи те, що відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України відповідач не надав, а тому позовні вимоги необхідно задовольнити та стягнути з ОСОБА_3 в користь ТОВ «МІЛОАН» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 9788836 від 26 липня 2024 року в розмірі 52264,04 грн.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2422,40 грн).
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
Разом з цим, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст. 15 ЦПК України).
Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно дозаконудосудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009у справі № 1-23/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано Договір № 16012025 про надання правничої допомоги, укладений 16 січня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та адвокатським об'днанням «Правовий курс», Додаткову угоду № 1 до Договору № 16012025 про надання правничої допомоги, укладений 16 січня 2025 року, акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги від 18 червня 2025 року, Додаткову угоду № 3 до Договору № 16012025 про надання правничої допомоги, укладений 16 січня 2025 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6416 від 23 травня 2019 року
Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу відповідачем суду не подавалося.
Ураховуючи вищенаведене з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «МІЛОАН» необхідно стягнути 7100 грн витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 9788836 від 26 липня 2024 року в розмірі 52264 (п'ятдесят дві тисячі двісті шістдесят чотири) гривні 04 копійки, з яких: 13300 (тринадцять тисяч триста) гривень - заборгованість за кредитом, 38238 (тридцять вісім тисяч двісті тридцять вісім) гривень 04 копійки - заборгованість за відсотками та 726 (сімсот двадцять шість) гривень - заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору та 7100 (сім тисяч сто) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного заочного рішення 25 листопада 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», місцезнаходження: вул. Багговутівська, 17-21, м. Київ, ЄДРПОУ 40484607.
Представник позивача: Ушакевич Марина Петрівна, адреса: просп. Леоніда Каденюка, 23, м. Київ, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_4 .
Головуючий суддя І. Т. Гармай