Справа № 164/2436/25
п/с 1-кп/164/294/2025
Категорія: 411030000
26 листопада 2025 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Маневичі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025035540000113 від 1 жовтня 2025 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Маневичі Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, одруженого, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, раніше не судимого, запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 1 жовтня 2025 року, біля 00 годин 30 хвилин, в АДРЕСА_2 , в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи протиправний та незаконний характер своїх дій, суспільно небезпечні наслідки свого діяння та свідомо бажаючи їх настання, в ході конфлікту, який виник на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_5 , наніс один удар кухонним ножем в область верхньої третини зовнішньої поверхні лівого стегна, спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани верхньої третини зовнішньої поверхні лівого стегна з підшкірним крововиливом в оточуючі м'які тканини, які належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров?я.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному проступку визнав повністю, показавши, що 1 жовтня 2025 року, біля 00 годин 30 хвилин, він знаходився в будинку по АДРЕСА_2 . Між ним та ОСОБА_5 виникла суперечка на ґрунті особистих неприязних відносин, під час якої він з метою спричинення їй тілесних ушкоджень наніс один удар кухонним ножем в область верхньої третини зовнішньої поверхні лівого стегна, спричинивши ОСОБА_5 тілесні ушкодження. Підтвердив, що на момент спричинення тілесних ушкоджень він перебував в стані алкогольного сп?яніння. У вчиненому розкаюється, просив його суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердила, що 1 жовтня 2025 року, біля 00 годин 30 хвилин, вона знаходилася в будинку по АДРЕСА_2 . Між нею та ОСОБА_4 виникла суперечка на ґрунті особистих неприязних відносин, під час якої він раптово наніс їй один удар кухонним ножем в область верхньої третини зовнішньої поверхні лівого стегна, спричинивши ОСОБА_5 тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров?я. Просила призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються.
Суд, з?ясувавши, що фактичні обставини справи, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, обвинуваченим ОСОБА_4 не оспорюються, беручи до уваги думку прокурора та потерпілої, які не заперечували проти проведення скороченого судового розгляду, дійшов висновку про недоцільність за таких обставин дослідження доказів відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України і судовий розгляд обмежено допитом обвинуваченого, потерпілої ОСОБА_5 та дослідженням наступних документів, а саме: протоколу огляду предмета від 1 жовтня 2025 року та фототаблиці до нього, висновку судово-медичної експертизи № 208 від 6 жовтня 2025 року, консультаційного висновку спеціаліста № 65 від 1 жовтня 2025 року.
Разом з тим, роз?яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, в тому числі, щодо позбавлення права оскарження обставин справи в апеляційному порядку, суд перевірив, що учасники судового провадження та обвинувачений ОСОБА_4 зокрема, правильно розуміють їх зміст. Крім того, враховуючи, що вищевикладені показання обвинуваченого ОСОБА_4 є чіткими та послідовними, у суду немає жодних сумнівів в добровільності позиції, яка ствердно висловлена обвинуваченим.
Згідно з ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
В ході судового розгляду даного кримінального провадження прокурором не заявлялись клопотання про зміну обвинувачення чи висунення додаткового обвинувачення, а тому суд при розгляді зазначеного кримінального провадження виходить із висунутого ОСОБА_4 обвинувачення відповідно до обвинувального акта, яке також підтримувала потерпіла ОСОБА_5 .
Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки спричинив ОСОБА_5 умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров?я.
При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до кримінальних проступків.
Разом з тим суд приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, а саме: посередню характеристику за місцем проживання, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, ніде не працює, має постійне місце проживання, має на утриманні троє неповнолітніх дітей.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття.
До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп?яніння.
Враховуючи обставини вчиненого кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, які викладені вище, його майновий стан, а також те, що потерпіла ОСОБА_5 наполягала на призначенні ОСОБА_4 покарання у виді штрафу, суд вважає, що призначення покарання у виді штрафу в межах санкції статті, по якій ОСОБА_4 притягується до кримінальної відповідальності, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами можливе при призначенні йому покарання у виді штрафу в межах санкції статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що слід скасувати арешт на кухонний ніж, який було поміщено до спецпакета № PSP2152389.
Речовий доказ: кухонний ніж, який було поміщено до спецпакета № PSP2152389, слід знищити.
Керуючись ст.ст. 98-100, 110, 174, 369-371, 373-374, 381-382, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, призначивши покарання - 70 (сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадянштрафу, що становить 1190 (одна тисяча сто дев?яносто) гривень штрафу.
Скасувати арешт на кухонний ніж, який було поміщено до спецпакета № PSP2152389.
Речовий доказ: кухонний ніж, який було поміщено до спецпакета № PSP2152389, - знищити.
На вирок може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя районного суду ОСОБА_1