Справа № 161/9835/25
Провадження № 2-п/161/109/25
25 листопада 2025 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Філюк Т.М.
за участю секретаря судового засідання Романюк М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 27 серпня 2025 року, ухваленому у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю. Ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №79357273 від 15 червня 2024 року в розмірі 19 491 ( дев'ятнадцять тисяч чотириста дев'яносто одна) гривня 60 копійок та судові витрати.
24 вересня 2025 року представник відповідача ОСОБА_3 - Хрімлі Д.І. звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що відповідачу не було відомо про розгляд даної справи, про ухвалення судового рішення відповідач дізналась вже після постановлення - в серпні 2025 року. Ухвалу про відкриття провадження вона не отримувала, оскільки проживає в м. Києві. Крім того, не погоджується з заявленими позовними вимогами, оскільки відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують заборголваність. Вважає, що заочне рішення підлягає скасуванню.
Вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи та докази, надані відповідачем, суд вважає, що заява до задоволення не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 червня 2025 року відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Копію даної ухвали з копією позовної заяви та додатками до неї було направлено відповідачу за адресою: м. Луцьк, вул. Кутузова, 17, за якою зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру. Конверт повернувся на адресу суду з відміткою «За закінченням терміну зберігання». В подальшому судове засідання було відкладено на 27 серпня 2025 року, конверт з повідомленням про судовий розгляд також повернувся на адресу суду з відміткою «За закінченням терміну зберігання».
Відповідно до положень п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду);характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.2, п.5 ч.5 ст.12 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Згідно з ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Крім того, відповідно до ч.4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням процесуальної дії.
У відповідності зі ст. 223 ч. 3 п. 1 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Так в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року було зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також слід відмітити, що в Україні діє система публікації відомостей про час та місце розгляду справи в мережі Інтернет на сайті "Судова влада" і сторона має усі можливості з отримання інформації про розгляд її справи. Отже, позивач та відповідач має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на вищезазначені обставини, та з урахуванням того, що відповідач належним чином повідомлявся про день та час судового засідання та не з'являвся в судове засідання, враховуючи тривалість розгляду справи, суд розглянув справу у відсутності відповідача з ухваленням заочного рішення.
Зі змісту ст. 288 ЦПК України випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом таких обставин: відповідач не з"явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
В контексті даної статті наявність однієї з підстав, зазначених у частині ч. 1 статті 288 ЦПК України, не спричиняє скасування заочного рішення. Лише у своїй сукупності названі обставини спричиняють скасування заочного рішення. Наявність лише однієї з них не приносить відповідачеві позитивного результату, внаслідок чого він зберігає можливість оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Обгрунтовуючи власну незгоду із заочним рішенням суду, відповідач посилається на те, що позивачем не доведено правових підстав для стягнення суми заборгованості за кредитними договорами. Однак підставою для перегляду заочного рішення відповідно до положень ст. 288 ЦПК України є посилання на докази, що мають істотне значення для справи і не були розглянуті судом.
Суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення не містить посилання на докази, які могли б мати істотне значення для правильного вирішення справи. Відповідачем не вказано в поданій заяві та не надано суду доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, які суд мав би прийняти за основу, що могло б йому дійти до іншого висновку у цій справі, а не того, який був прийнятий на підставі доводів позивача.
Заява про перегляд заочного рішення зводиться до сумнівів та аналізу позовних вимог та доводів позивача, яким була надана оцінка при ухваленні заочного рішення. При цьому, заява не містить посилань на належні, існуючі на час ухвалення рішення докази, які спростовують попередні, мають істотне значення для правильного вирішення справи і, які могли би бути підставою для безумовного скасування заочного рішення та призначення справи до розгляду в загальному порядку.
З врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст.284, 287 ЦПК України, суд
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором- залишити без задоволення.
Роз'яснити, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Дата складення повного тексту ухвали 25 листопада 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Т.М.Філюк