Справа № 161/23324/25
Провадження № 1-кп/161/1455/25
м. Луцьк 26 листопада 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
законного представника потерпілого ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференцзв'язку)
обвинуваченої ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку кримінальне провадження № 12023035580001295 від 04.12.2023 про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Луцьк Волинської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, незаміжньої, має на утриманні малолітнього сина, непрацюючої, зареєстрованої АДРЕСА_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , раніше не судимої, -
-за ст.126 ч.1 КК України, -
Обвинувачена ОСОБА_7 , 02.12.2023, близько 21:00 год., перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 , діючи з прямим умислом, керуючись метою заподіяння фізичного болю іншій людині, усвідомлюючи значення та кримінально-протиправний характер своїх дій, в ході раптово виниклого конфлікту із своїм малолітнім сином ОСОБА_5 (в розумінні п.3 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству»), умисно завдала одного удару обома руками в ділянку грудної клітки останнього, внаслідок чого неповнолітній ОСОБА_5 втратив рівновагу та вдарився об шафу, що знаходилася в кімнаті.
В подальшому, продовжуючи свої протиправні насильницькі дії, обвинувачена ОСОБА_7 схопила обома руками шию малолітнього потерпілого ОСОБА_5 та стиснула її, чим завдала останньому фізичного болю та не спричинила тілесних ушкоджень.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінальному проступку визнала повністю та показала, що, дійсно, у вказані час, місце та спосіб вчинила зазначений в обвинувальному акті кримінальний проступок. У вчиненому обвинувачена щиро розкаялася та просила суд суворо її не карати.
Крім повного визнання вини самою обвинуваченою, її вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового процесу, зокрема.
Відповідно до ст. 349 КПК України, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, судом постановлено не досліджувати інші докази по кримінальному провадженні, оскільки вони не оспорюються учасниками судового розгляду.
Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.126 ч.1 КК України.
Таким чином, обвинувачена ОСОБА_7 своїми умисними протиправними діями, які виразились в умисному завданні побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, вчинила кримінальний проступок, передбачений ст.126 ч.1 КК України.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно обвинуваченої ОСОБА_7 , суд враховує ступінь вчиненого нею кримінального правопорушення, який відноситься до категорії кримінальних проступків, всі обставини справи та дані про особу обвинуваченої.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_7 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжує її покарання, суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.
При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченій ОСОБА_7 , судом враховується те, що остання раніше не судима, вперше притягується до кримінальної відповідальності, свою вину визнала повністю, розкаялася у вчиненому, має постійне місце проживання, законний представник потерпілого будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченої не має та на призначенні суворого покарання не наполягає, крім того, ОСОБА_7 в подальшому зобов'язалася дотримуватись бездоганної поведінки, тому суд приходить до висновку, що її виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання ОСОБА_7 слід призначити в межах санкції ст.126 ч.1 КК України у виді штрафу, що на думку суду буде необхідним та достатнім для її виправлення і перевиховання, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, і відповідатиме вимогам ст.65 КК України.
Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_7 є матір'ю малолітнього потерпілого, тому суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченої обмежувальні заходи строком на 3 (три) місяці, а саме направити для проходження програми для кривдників.
Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.126 ч.1 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ст.91-1 КК України застосувати до ОСОБА_7 обмежувальні заходи строком на 3 (три) місяці, зокрема:
-направити для проходження програми для кривдників.
На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.