Справа № 161/22734/25
Провадження № 3/161/6852/25
25 листопада 2025 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення протягом року не притягувалася, працюючої на посаді керівника ТОВ «Агротрейд Комьюніті», яка проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, -
04.11.2025 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення № 1968/03-20-04-04 від 17 жовтня 2025 року, з якого слідує, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді керівника та головного бухгалтера ТзОВ «Агртрейд Комьюніті», не своєчасно - 31.07.2025 року (при терміні сплати 30.07.2025 року) сплатила узгоджену суму податкових зобов'язань по податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2025 року в сумі 2862 грн., чим порушила вимоги п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 повторноне з'явилася, причини неявки суду не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлена своєчасно та належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від нього на адресу суду не надходило.
Зі змісту ст. 268 КУпАП слідує, що під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи в якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За таких обставин, а також з урахуванням того, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-2 КУпАП, не передбачається обов'язкова присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд прийшов до наступних висновків.
Диспозиція ст. 163-2 ч. 1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
З диспозиції зазначеної статті випливає, що вона носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за вчинення ряду окремих незаконних діянь, які врегульовані законодавством України.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Так, в матеріалах справи наявна лише копія акту перевірки, на підставі якого і був складений протокол про адмінстративне правопорушення. Вказаний акт перевірки ОСОБА_1 не підписаний, відомості про її ознаймлення з цим актом у матеріалах справи відсутні.
Інших належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП у матеріалах справи немає.
Окрім того, суб'єкт правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КупАП, є спеціальним, однак в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б вказували на те, що ОСОБА_1 була суб'єктом вказаного правопорушення, тобто працювала в ТзОВ «Агртрейд Комьюніті» саме в період, за який виявлене правопорушення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України», «Малофєєва проти рф», суд виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положення ч. 3 ст. 62 Конституції України регламентують, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо неї закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючисьст. 163-2, п. 7 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 280, 283-284 КУпАП, суддя, -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст. 163-2 КУпАП в зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська