Справа № 161/17177/25
Провадження № 2/161/5611/25
24 листопада 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Черняка В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Собуцької О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дружиною трьох років, -
Позивач звернулась до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування вимог вказує, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 24.06.2017 року, на час звернення до суду відносини між ними припиненні (на розгляді суду перебувають справи про розірвання шлюбу між ними та про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей). Від шлюбу у них народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з матір'ю. Жодних інших джерел доходу крім соціальних виплат по догляду на дитиною ОСОБА_1 не отримує. На даний час вона позбавлена змоги працювати, перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною. Відповідач є здоровою, працездатною особою, має постійний дохід (є військовослужбовцем).
З огляду на наведене, позивач вважає, що відповідач може сплачувати аліменти на її утримання в розмірі 10 000 грн. щомісячно та просить суд ухвалити відповідне рішення.
Ухвалою суду від 25.08.2025 року справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження.
Позивач в письмовій заяві просила здійснювати розгляд справи без її участі, вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.
Представник відповідача в письмовій заяві просив здійснювати розгляд спрви без участі сторони відповідача, зазначив про часткове визнання ОСОБА_2 позовних вимог (відповідач погоджується на утримання дружини в розмірі 2500 грн. щомісячно). Вказує, що середній дохід відповідача за останній два місяці становить 30 517,42 грн. Крім того, на розгляд суду перебуває справи про стягнення з нього аліментів на утримання дітей в розмірі часки з його доходів щомісячно.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 24.06.2017 року. Рішенням суду від 17.11.2025 року шлюб між ними розірвано (встановлено згідно даних АСДС).
Від шлюбу у подружжя народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8,9).
Діти проживають разом із матір'ю (а.с.5, 10), відповідач проживає окремо (а.с.7 зворот).
Станом на дату розгляду справи на розгляді суду також перебуває справа про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей.
Предметом розгляду справи є питання стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дружини до досягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьох років.
Статтею 75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ч.2, ч.4 ст.84 Сімейного Кодексу України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Згідно ч. 1, 3 ст. 80 Сімейного Кодексу України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.
Аліментні зобов'язання на утримання одного з подружжя можуть бути призначені лише за наявності юридичних складових - сукупності певних умов, а саме: перебування в зареєстрованому шлюбі або у фактичних шлюбних відносинах після розірвання шлюбу; непрацездатність одного з подружжя; потреба в матеріальній допомозі; нижчий від прожиткового рівень матеріального забезпечення. Таким чином право на утримання (аліменти) має непрацездатна особа, яка не забезпечена прожитковим мінімумом.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі № 6-3066цс15 та від 16 серпня 2017 року у справі № 6-1111цс17.
При вирішенні вказаної категорії спорів суд має враховувати матеріальне становище відповідача та розмір його доходів, які мають бути достатніми для виконання заявлених позовних вимог.
Крім того, відповідно до приписів ст.128 КЗпП України та ч.3 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п'ятидесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При відрахуванні із заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п'ятдесят процентів заробітку.
Аналогічні роз'яснення містить п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року, згідно якого максимальний розмір аліментів, які стягуються з боржника відповідно до ч. 3 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
Відповідно до ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст.ст.12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
З матеріалів справи слідує, що позивач перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, отримує соціальну допомогу при народженні дитини, будь-яких інших видів доходу немає.
Відповідач є здоровою, працездатною особою, отримує стабільний дохід (є військовослужбовцем, працює в Українській військово-медичній академії на посаді слухача ОТР). Дохід ОСОБА_2 за жовтень та листопада 2025 року становить 61034,83 грн. Інших утриманців на своєму забезпечені останній немає, доказів протилежного не надано.
З огляду на наведене, враховуючи часткове визнання позову з боку відповідача, виходячи з принципу справедливості, розумності і з урахуванням потреб дружини, суд вважає за можливе ухвалити рішення про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_1 у розмірі 5000 грн. на місяць.
На думку суду, вказаний розмір аліментів може стабільно, гарантовано та вчасно сплачуватись відповідачем, що спрямовано на уникнення наявності заборгованостей з боку платника аліментів.
З огляду на наведене, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі ст. 5 ч.1 п. 3 Закону України «Про судовий збір», суд стягує з відповідача судовий збір на користь держави, відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 77, 78, 141, 263, 255, 268, 430 ЦПК України, статтями 75, 80, 84 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дружиною трьох років, - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти утримання дружини, в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн., щомісячно, починаючи з 21 серпня 2025 року і до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьох років.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Повний текст судового рішення складено 25 листопада 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк