Справа № 156/1024/25
Провадження № 1-кп/156/116/25
26 листопада 2025 року сел.Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 ,
законного представника
неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника адвоката ОСОБА_7 ,
представника
Павлівської сільської ради ОСОБА_8 ,
представниці підрозділу з ювенальної
превенції органу Національної поліції ОСОБА_9 ,
розглядаючи у закритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 у сел. Іваничі Волинської області (із застосуванням засобів відеоконференції) кримінальне провадження (№ за ЄРДР 12025030520000480 від 12.07.2025) щодо обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України:
неповнолітнього ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Риковичі Іваничівського району Волинської області, є громадянином України, здобув повну загальну середню освіту, не є працевлаштованим, мешкає в родині батьків, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, судимості не має, зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
Іваничівським районним судом Волинської області здійснюється судовий розгляд кримінальної справи щодо обвинувачення неповнолітнього ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
Під час судового засідання 26.11.2025 захисник - адвокат ОСОБА_7 заявив клопотання про звільнення неповнолітнього ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим та закриття кримінального провадження, оскільки ОСОБА_5 раніше судимим не був, уперше скоїв необережний нетяжкий злочин, щиро розкаявся у вчиненому, примирився з потерпілим та відшкодував заподіяні збитки.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання сторони захисту, в присутності свого законного представника та захисника підтвердив свою причетність до події кримінального правопорушення (порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження) та факт відшкодування ним завданих збитків згідно з домовленостями, досягнутими між ним та потерпілим. Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 підтримала клопотання сторони захисту, просила його задовольнити, не наполягала на реабілітації неповнолітнього сина.
Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердив, що примирився з неповнолітнім обвинуваченим, ОСОБА_5 відшкодував йому завдані збитки, на теперішній час будь-яких претензій до обвинуваченого він не висуває, не бажає притягнення неповнолітнього до кримінальної відповідальності, зазначив, що жодного протиправного тиску на неї з боку самого обвинуваченого, батьків неповнолітнього, працівників правоохоронних органів, будь-яких інших осіб з метою примушування заявити про примирення не було.
Прокурор ОСОБА_3 , представник Павлівської сільської ради ОСОБА_8 ,представниця підрозділу з ювенальної превенції органу Національної поліції ОСОБА_9 вважали за можливе звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження № за ЄРДР 12025030520000480 від 12.07.2025 на підставі ст. 46 КК України, п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, оскільки таке рішення відповідатиме інтересам неповнолітнього, котрий уперше скоїв необережний нетяжкий злочин.
Вислухавши думку присутніх учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Органом досудового розслідування неповнолітньому ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
Зокрема, встановлено, що 12.07.2025 близько 20 год 00 хв ОСОБА_5 керував технічно справним мотоциклом марки «LIFAN» моделі «LF200-10B», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, здійснював рух проїзною частиною дороги в с. Риковичі Володимирського району Волинської області, поблизу буд. № 63 по вул. Центральній, в напрямку с. Топилище, всупереч вимогам п. 2.1. а), п. 2.3. б), п. 2.3. д), п. 10.1, п.11.3. Правил дорожнього руху, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами) не переконався, що рух керованого ним мотоцикла є безпечним і не створює перешкод або небезпеки іншим учасниками дорожнього руху, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху та наїхав на пішохода ОСОБА_4 , котрий ішов узбіччям дороги в зустрічному напрямку. Внаслідок ДТП пішоходу ОСОБА_4 , заподіяні легкі тілесні ушкодження та тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості (за ознакою тривалості розладу здоров'я).
У кримінальному провадженні № за ЄРДР 12025030520000480 від 12.07.2025) ОСОБА_4 був визнаний потерпілим, інші потерпілі в кримінальному провадженні відсутні.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12025030520000480 від 12.07.2025 направлений прокурором до суду з правовою кваліфікацією діяння неповнолітнього за ч.1 ст. 286 КК України.
За загальним правилом (ч.1 ст. 337 КПК України) судовий розгляд кримінального провадження здійснюється лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Передбачених законом підстав для зміни обвинувачення, висунення додаткового обвинувачення, зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення (ч.2,3 ст. 337 КПК України) судом не встановлено.
У судовому засіданні 26.11.2025 неповнолітній обвинувачений ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_4 повідомили про їхнє примирення, потерпілий підтвердив, що обвинувачений відшкодував йому завдані збитки у повному обсязі згідно з домовленостями, досягнутими між ними.
Суд з достатньою повнотою роз'яснив неповнолітньому обвинуваченому та потерпілому наслідки такого їхнього примирення (повне припинення кримінального переслідування ОСОБА_5 за скоєне діяння з боку держави, закриття кримінального провадження щодо неповнолітнього, неможливість повторно притягнути ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за те саме діяння). Обвинувачений не заперечував проти закриття кримінального провадження щодо нього з нереабілітуючих підстав.
Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, зокрема, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Зі змісту матеріалів кримінального провадження вбачається, що неповнолітній ОСОБА_5 раніше не притягався до кримінальної відповідальності, попередньої судимості не має. Обвинувачений у присутності законного представника та захисника визнав свою винуватість в інкримінованому правопорушенні, кваліфікованому за ч.1 ст. 286 КК України, щиро розкаявся з приводу власної протиправної поведінки. Згідно з класифікацією, наведеною у ст. 12 КК України, діяння, кваліфіковане за ч.1 ст. 286 КК України, належить до категорії нетяжких злочинів. За формою вини таке діяння є необережним, оскільки особа, котра порушила правила безпеки дорожнього руху, не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння у виді спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій, хоча повинна була і могла їх передбачити.
Отже, ОСОБА_5 уперше вчинив необережний нетяжкий злочин. Згадане діяння не є корупційним правопорушенням. Це діяння пов'язане з порушенням правил безпеки дорожнього руху, але не було вчинене особою, яка керувала би транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувала би під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Обвинувачений та потерпілий повідомили суду про їхнє примирення, ОСОБА_4 підтвердив відшкодування йому збитків, завданих діянням неповнолітнього.
Зі змісту обвинувального акта вбачається, що обставиною, яка пом'якшує можливе покарання ОСОБА_5 , є скоєння правопорушення неповнолітнім, щире каяття обвинуваченого, активне сприяння ним розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданих збитків. Обставин, котрі б обтяжували покарання, під час досудового розслідування не встановлено.
Потерпілим ОСОБА_4 чи прокурором в інтересах потерпілої особи не було заявлено цивільного позову у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12025030520000480 від 12.07.2025
Учасники кримінального провадження не заявляли в суді про наявність документально підтверджених процесуальних витрат.
Крім того, згідно з ч.9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, котрі були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Тож суд повинен вирішити питання про подальшу долю речових доказів у будь-якому рішенні, котрим завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження.
Під час досудового розслідування в кримінальному провадженні № за ЄРДР 12025030520000480 від 12.07.2025 постановою слідчого від 13.07.2025 були визнані речовими доказами: мотоцикл марки «LIFAN» моделі «LF200-10B», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 р. в., чорного кольору, належний ОСОБА_10 (зберігається на спецмайданчику для тимчасово вилучених транспортних засобів ГУ НП у Волинській області (сел. Іваничі, Володимирський район, Волинська область)), та чотири аплікатори зі змивами слідів з поверхонь ручки зчеплення, ручки гальма, правої та лівої ручок керма мотоцикла (поміщені до паперового конверту НПУ СУ, зберігаються у Відділенні поліції № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області).
Ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 15.07.2025 у справі № 165/2495/25 на вказане майно та об'єкти накладені арешти.
Вирішуючи подальшу долю речових доказів відповідно до ст. 100 КПК України, суд вважає за необхідне після набрання цією ухвалою законної сили:
-мотоцикл марки «LIFAN» моделі «LF200-10B», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 р. в., чорного кольору - повернути власнику майна ОСОБА_10 ;
-чотири аплікатори зі змивами слідів з поверхонь ручки зчеплення, ручки гальма, правої та лівої ручок керма мотоцикла - знищити.
У зв'язку з відсутністю в подальшому необхідних цілей, визначених ч.2 ст. 170 КПК України, суд скасовує арешти, накладені на зазначені речові докази ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 15.07.2025 у справі № 165/2495/25.
Керуючись ст. 46 КК України, ст. 7,8, 9, 100, 122, 124, 128, 170,174, 284 КПК України, суд
На підставі ст. 46 КК України неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Кримінальне провадження № за ЄРДР 12025030520000480 від 12.07.2025 щодо обвинувачення неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, закрити.
Після набрання цією ухвалою суду про закриття кримінального провадження законної сили подальшу долю речових доказів, отриманих у межах кримінального провадження № за ЄРДР 12025030520000480 від 12.07.2025, вирішити таким чином:
- мотоцикл марки «LIFAN» моделі «LF200-10B», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 р. в., чорного кольору (зберігається на спецмайданчику для тимчасово вилучених транспортних засобів ГУ НП у Волинській області (сел. Іваничі, Володимирський район, Волинська область)) - повернути власнику майна ОСОБА_10 ;
- чотири аплікатори зі змивами слідів з поверхонь ручки зчеплення, ручки гальма, правої та лівої ручок керма мотоцикла (поміщені до паперового конверту НПУ СУ, зберігаються у Відділенні поліції № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області) - знищити.
Скасувати арешти, накладені на зазначені речові докази ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 15.07.2025 у справі № 165/2495/25.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після спливу встановленого законом строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано будь-ким з учасників кримінального провадження. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після постановлення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1