Справа № 156/1037/25
Провадження № 2/156/444/25
Рядок статзвіту № 40
26 листопада 2025 року сел. Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Комзюк Н.Н.,
за участю секретаря судового засідання - Салатюк Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернулось до Іваничівського районного суду Волинської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 35820,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором №1526452 від 30.03.2024, укладеним між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 . Відповідач умови вказаного договору не виконав, у зв'язку з чим утворилась зазначена заборгованість.
Також, позивач просить у порядку ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України за формулою: розрахунок інфляційних втрат: І = ((sі * s): 100) - s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С - сума основного боргу; 3 - 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 - кількість днів у році; Дн. - кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал». Роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.
Ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 28.08.2025 відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 27.10.2025 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 30.03.2024 на дану платіжну картку, банком-емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк», у сумі 3600 грн. від ТОВ «Слон Кредит» (код ЄДРПОУ 42350798).
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позові просив розглядати справу без участі представника ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
Ухвалою суду від 26.11.2025, суд, зі згоди позивача, розглядає справу за відсутністю відповідача заочно.
Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 30.03.2024 укладено договір №1526452 про надання споживчого кредиту, який був підписаний у порядку, визначеному ЗУ «Про електронну комерцію», згідно якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 3600 грн. строком на 360 днів: з 30.03.2024 по 25.03.2025 з визначенням умов зі сплати процентів за користування кредитом.
Відповідач отримав кредитні кошти в сумі 3600 грн. на свій картковий рахунок, зазначений в кредитному договорі, що підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек» №20250115-1223 від 15.01.2025.
Також, відомостями від АТ КБ «ПриватБанк», наданими на виконання ухвали суду від 27.10.2025, підтверджено, що картка № НОМЕР_3 емітована на ім'я ОСОБА_1 , та 30.03.2024 на вказану картку зараховано 3600,00 грн.
Отже, ТОВ «Слон Кредит» свої зобов'язання перед відповідачем за договором виконало та надало йому кредит у сумі 3600,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.
Таким чином, у відповідача виник обов'язок повернути надані кошти, на умовах та в строки, передбачені кредитним договором.
Між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» 24.12.2024 укладено договір факторингу №24122024, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1526452 від 30.03.2024.
Отже, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», набувши статусу нового кредитора, отримало право пред'явлення вимоги до ОСОБА_1 щодо погашення наявної у нього заборгованості, що повністю узгоджується з положеннями ст. 514 ЦК України.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти.
Із ст.1050 ЦК України вбачається, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то, в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до наданих позивачем розрахунків, заборгованість відповідача за кредитним договором №1526452 від 30.03.2024 складає 35820,00 грн, з яких 3600,00 грн. - тіло кредиту, 24030,00 грн. - нараховані проценти первісним кредитором, а також - 8190,00 грн. нараховані позивачем проценти за 91 календарних днів.
Нарахування процентів за користування кредитними коштами виданими в рамках кредитного договору здійснювалось в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов кредитного договору.
При цьому суд враховує, що розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, доказів помилковості чи неправильності наданих позивачем розрахунків, а також належного виконання зобов'язань за кредитним договором не надано. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання відповідно до ст. 617 ЦК України
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 умови взятих на себе кредитних зобов'язань належним чином не виконав.
У відповідності до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Зважаючи на те, що строк виконання зобов'язання настав, доказів повернення боргу станом на день розгляду справи відповідачем не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов'язку зі сплати заявленої заборгованості за кредитним договором №1526452 від 30.03.2024, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заявленої заборгованості є обґрунтованими і підлягають до задоволення.
Вирішуючи позовні вимоги про застосування положень ч.ч. 10, 11 ст.265 ЦПК України та зобов'язання органу, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.10 ст.265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
В свою чергу, згідно ч.11 ст.265 ЦПК України остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.
Тобто, при ухваленні рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.
Однак, це є правом суду, а не обов'язком, та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.
Суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 30.03.2024, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.
Отже, суд вважає, що вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч. ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, а також роз'яснення даному органу чи особі, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні трати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Так, судові витрати понесені позивачем підтверджуються наявними в матеріалах справи документами: договором про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, укладеним між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М.; актом прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року; рахунком на оплату по замовленню №9867-12/08-2025 від 12.08.2025 на 10000,00 грн.
На підтвердження повноважень адвоката Столітнього М.М. також надано: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю КС №9422/10 від 18.09.2020, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Київської області; ордер про надання правової допомоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».
З вказаних вище документів вбачається, що позивач отримав послуги з правничої допомоги на загальну суму у розмірі 10000,00 грн., які складаються з: зустрічі адвоката та клієнта для надання первинної консультації та аналізу наданих документів (кількість годин - 0,5 год., вартість - 440,00 грн.); дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи (кількість годин - 1 год., вартість - 840,00 грн.); аналіз норм чинного законодавства (кількість годин - 0,5 год., вартість - 440,00 грн.); підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання, узгодження обраної позиції з клієнтом (кількість годин - 1 год., вартість - 840,00 грн.); проведення адвокатом заходів, спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів, складення, оформлення та направлення адвокатських запитів (кількість годин - 1 год., вартість - 840,00 грн.); складання позовної заяви (кількість годин - 2 год., вартість - 1640,00 грн.); складання та оформлення додатків до позовної заяви (кількість 1 год., вартість - 840,00 грн.); складання та оформлення процесуальних документів (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви, клопотання, тощо) (кількість годин - 2 год., вартість - 1640,00 грн.); представництво інтересів клієнта у суді, у тому числі участь у судових засіданнях (кількість годин - 2 год., вартість - 1640,00 грн.).
До суду, станом на час розгляду судом вищевказаної позовної заяви, від відповідача не надходило жодних заяв та клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Однак, суд враховує правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2020 року у справі №760/11145/18, про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, врахувавши складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова КГС ВС від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17 та постанова Верховного Суду від 30.01.2023 №910/7032/17). Такої правової позиції дотримується і Верховний Суд в постанові від 07.02.2022 у справі № 910/20792/20.
При цьому, слід зауважити, що до витрат на правову допомогу включено послуги, як складання та оформлення процесуальних документів (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви, клопотання, тощо), яка оцінена у 1640,00 грн.), а також представництво інтересів клієнта у суді, у тому числі участь у судових засіданнях, яка також оцінена у 1640,00 грн. Разом з цим, адвокат Столітній М.М. участі у судових засіданнях не приймав, у позовній заяві просив розглядати справу без його участі, заяв по суті справи після звернення до суду з позовом не подавав, а тому суд, при вирішенні питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, не бере до уваги зазначені витрати, оскільки вказана послуга фактично не надавалась, що підтверджується матеріалами справи.
З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, розглядалася у спрощеному позовному провадженні, об'єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, у зв'язку з чим наявні підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 2000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з тим, що позовні вимоги підлягають задоволенню, сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 526, 625, 629, 634, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 76-82, 89, 141, 223, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором №1526452 від 30.03.2024 у розмірі 35820,00 (тридцять п'ять тисяч вісімсот двадцять) гривень.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Згідно з вимогами п.4 ч.5 ст. 265 ЦПК України:
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Загородня, 15, офіс 118/2;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.Н. Комзюк