Копія
154/3348/24
2/154/152/25
26 листопада 2025 року м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Каліщука А.А.
за участю секретаря судових засідань Кравчук А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Володимирського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
встановив:
Позивач звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини
Позивач ОСОБА_3 була належним чином повідомлена, що судові засідання відбудуться 07.11.2024., 06.02.2025, 13.05.2025, 19.06.2025, 04.09.2025, 22.10.2025, 26.11.2025. Однак позивач не з'явилась, не повідомила про причину неприбуття, не подавала заяв про проведення судового розгляду за її відсутності.
Відповідно до ч.1 п.3 ст. 257 ЦПК України, суд ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Розглядаючи справу, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Суд бере до уваги, що позивач 07.11.2024., 06.02.2025, 13.05.2025, 19.06.2025, 04.09.2025, 22.10.2025, 26.11.2025 не з'явилась в судове засідання, не повідомила причини неприбуття, не подавала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Системний аналіз норм ст. ст. 223, 257 ЦПК України дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).
Повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Такі висновки Верховний Суд неодноразово викладав у своїх постановах, котрі відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує при виборі та застосування норми права до спірних правовідносин.
Позивач була належним чином повідомлена про те, що судові засідання відбудуться 07.11.2024., 06.02.2025, 13.05.2025, 19.06.2025, 04.09.2025, 22.10.2025, 26.11.2025.
Позивачу направлялись судові повістки про виклик на адресу, яку вказала позивач у позовній заяві та яка є офіційною адресою її місця реєстрації. Позивач не повідомляла суд іншу адресу її проживання (перебування), а тому судом направлялись судові повістки за адресою зазначеною позивачем у позовній заяві. Також направлялись повідомлення про дату судового засідання на номер мобільного телефона, який позивач вказала у позовній заяві.
Обізнаність позивача про проведення судових засідань підтверджується, як довідками про отримання повідомлення про виклик до суду, так і рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (22.10.2025, 26.11.2025).
Днем вручення судовії повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п. 4 ч. 7 ст. 128 ЦПК України).
Таким чином, позивачу точно було відомо про судові засідання, які призначені були 22.10.2025 та 26.11.2025, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, однак до суду позивач не з'явилась і не подавала заяву про розгляд справи у її відсутності.
Згідно з ст.ст. 43 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Відтак, суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18).
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України), тому порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вбачається.
Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).
Оскільки позивач, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, повторно не з'явилась та не подавала заяву про розгляд справи у її відсутності, а тому дану позовну заяву слід залишити без розгляду.
Керуючись ч.1 п.3 ст. 257 ЦПК України, суд,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - залишити без розгляду.
Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: /підпис/
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя А.А. Каліщук