154/3650/24
1-кп/154/263/25
26.11.2025 Володимирський міський суд Волинської області під головуванням судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Володимирі за засобом відеофікації в режимі відеоконференції судове засідання за кримінальним провадженням відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч. 1 ст. 309 КК України
В провадженні Володимирського міського суду Волинської області перебуває зазначене кримінальне провадження.
Ухвалою від 02.10.2025 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, до 30.11.2025.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обраного запобіжного заходу ОСОБА_4 , посилаючись на наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, зокрема тяжкістю покарання за інкриміноване правопорушення, даними, що характеризують обвинуваченого, можливістю переховування від суду, знищенням доказів, впливом на свідків, продовженням вчинення інших кримінальних правопорушень. Всі ці ризики на теперішній момент наявні та не змінились з моменту обрання запобіжного, в зв'язку з чим незастосування вказаних заходів не забезпечить належної поведінки обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_4 , якого підтримав захисник ОСОБА_5 , не заперечували проти клопотання прокурора та продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою
Заслухавши думку учасників по справі, суд приходить до наступного.
Оскільки метою статті 29 Конституції України є недопущення свавільного обмеження (позбавлення) свободи чи особистої недоторканності особи, то дотримання зазначених вимог є обов'язковим.
Відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися з кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та проступку у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за які передбачено покарання лише у виді позбавлення волі, раніше не судимий, є військовослужбовцем, який самовільно залишив військову частину, внаслідок чого порушено кримінальне провадження, при цьому в нього відсутнє постійне джерело прибутку, за висновком судово-психіатричного експерта у обвинуваченого виявлялися в період, що відноситься до часу вчинення інкримінованого йому правопорушення і в даний час ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок комбінованого використання психоактивних речових (канабіоїдів, стимуляторів), синдром залежності (наркоманії).
Окрім даних, що характеризують обвинуваченого, суд враховує, ті обставини, що по справі тільки розпочато судове слідство, не допитані свідки обвинувачення, що не виключає спробу здійснити вплив на них з боку обвинуваченого.
Продовжуючи обвинуваченому запобіжний захід, тримання під вартою, суд враховує позицію самого обвинуваченого та його захисника, наявність ризиків незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які на момент прийняття судом рішення не залучені до матеріалів кримінального провадження і мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення або перешкоджати судовому розгляду кримінального провадження іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від слідства, оскільки тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватими у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, може негативно вплинути на хід подальшого судового розгляду, тобто наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання, даних про матеріальний,соціальний стан особи, її наркотичної залежності, зв'язками з державою, яка в теперішній момент перебуває у стані війни та активних бойових дій,що в тій чи іншій мірі впливає й на суспільство. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Доказів які б спростовували вищевказані ризики та надавали можливість змінити обвинуваченому на більш м'які запобіжні заходи суду не надано.
Обставини, зазначені у клопотанні, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою. Відсутні передумови для застосування ОСОБА_4 менш суворого виду запобіжного заходу, а стороною захисту не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості утримання підозрюваного в умовах СІЗО.
Отже, виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченому під час розгляду справи, а тому вважає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 350 КПК України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Луцький слідчий ізолятор» строком на 60 днів до 24.01.2025 включно.
Визначену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) грн. залишити без змін, у разі внесення якої звільнити ОСОБА_4 з-під варти та покласти на обвинуваченого такі обов'язки:
1) прибувати до суду за першою вимогою, а в разі неможливості прибути, завчасно повідомляти про це суд;
2) не відлучатися із с.Орищі, Володимирського району, Волинської області без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
Роз'яснити, що в разі невиконання обов'язків заставодавця, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому для використання коштів судового збору. Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава внесена обвинуваченим може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Копію ухвали вручити прокурору, надіслати начальнику Державної установи «Луцький слідчий ізолятор», обвинуваченому та його захиснику.
На ухвалу може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Володимирський міський суд Волинської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено о 16-00год. 26.11.2025
Суддя ОСОБА_6