25 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 280/6355/25
Суддя І інстанції Стрельнікова Н.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у справі за позовом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області до ОСОБА_1 про відшкодування вартості предметів однострою, строк експлуатації яких не закінчився,-
Головне управління Національної поліції в Запорізькій області звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Запорізькій області вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) якого не закінчився у сумі 4272,50 грн.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року позовну заяву Головного управління Національної поліції в Запорізькій області повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило її скасувати та надіслати справу для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на помилковість висновків суду щодо наявності підстав для повернення позовної заяви. Зазначає, що позивачем були подані докази надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів за адресою місця проживання (згідно наявних даних ГУНП в Запорізькій області), а також на електронну адресу відповідача. При цьому, скаржник вказує на неможливість надсилання копії позову та доданих до нього документів відповідачу за зареєстрованим місцем його проживання, оскільки зазначена адреса знаходиться на тимчасово окупованій території
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частинами 1,2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до частин 7-9 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного суду України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк.
Зі змісту оскаржуваного судового рішення слідує, що суд першої інстанції, після залишення позовної заяви без руху, повернув позовну заяву з огляду на те, що позивачем не надано до суду доказів надіслання копії позову та доданих до нього документів відповідачу за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи доказів, що адреса на яку направлено ( АДРЕСА_1 ) є адресою місяця проживання/перебування відповідача,
При цьому, суд першої інстанції не прийняв посилання позивача на відсутність можливості направити на адресу відповідача поштове відправлення за місцем реєстрації позивача, яка знаходиться на окупованій території, оскільки процесуальним законом не передбачено випадки прийняття позовної заяви за наявності поважних причин для не усунення недоліків останньої.
Суд апеляційної інстанції не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Метою застосування вимог, встановлених частиною другою статті 169 КАС України, щодо обов'язку подати суб'єктом владних повноважень доказів направлення відповідачу матеріалів позовної заяви разом із додатками, є саме повідомлення (сповіщення) сторони відповідача про те, що до нього пред'явлено позов. Тобто, суть такого процесуального обов'язку полягає у забезпеченні рівності процесуальних прав сторін в частині права відповідача знати про судову справу, яка можливо буде розглядатися (у разі відкриття провадження у справі) щодо нього.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, на виконання ухвали суду від 22 серпня 2025 року позивачем було надано докази надсилання докази надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів за відомою ГУНП в Запорізькій області адресою місця проживання відповідача, на електронну пошту, а також докази неможливості надсилання таких документів за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Судом встановлено, що зареєстроване місце проживання відповідача знаходиться на території де Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» не здійснює своїх повноважень, що підтверджує твердження позивача про неможливість надіслати відповідачу копії матеріалів позовної заяви на вказану вище адресу.
З огляду на вказане, колегія суддів приходить до висновку, що позивач у цій справі об'єктивно не мав практичної можливості надати суду докази надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання.
При цьому, колегія суддів враховує, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, будь-яких змін в аспекті виключень (спрощень) у процедурі подання позовних заяв суб'єктами владних повноважень до осіб, які перебувають на тимчасово окупованій території чи у зоні ведення бойових дій до КАС України не вносилося.
Поруч із цим, пункт 20 розділу VII «Перехідні положення» КАС України яким встановлено особливості судових викликів та повідомлень, визначає, що направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції».
Статтею 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції від 12 серпня 2014 року № 1632-VII встановлено, що якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться в районі проведення антитерористичної операції, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно частини першої статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
З викладеного вбачається, що суд наділений ширшими повноваженнями, ніж, зокрема, сторона позивача (у тому числі суб'єкт владних повноважень) щодо повідомлення іншого учасника справи про подання до суду позовної заяви стосовно нього, в тому числі шляхом виклику і повідомлення сторін про розгляд справи, судові засідання тощо, зокрема, щодо учасників процесу, місце проживання (перебування) яких знаходиться на тимчасово окупованій території чи у зоні ведення бойових дій.
Таким чином, колегія суддів уважає, що ненадання позивачем (суб'єктом владних повноважень) доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, у спірних правовідносинах, за наявної можливості у суду застосовувати, визначені процесуальним законом засоби комунікації, не може позбавляти права позивача на подання адміністративного позову та обмежувати, у цьому випадку, його право на звернення до суду.
Колегія суддів також зауважує, що застосовуючи процесуальні норми суд має керуватися принципом розумності відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямованим на досягнення легітимної мети, уникаючи надмірного формалізму, що може порушувати право особи на доступ до суду.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26.09.2023р. у справі № 200/4381/22, від 05.10.2023 р. у справі №200/3924/22.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково повернуто позовну заяву позивачеві.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 320, 321, 325 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області - задовольнити.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 25 листопада 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова