25 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/10640/25
Суддя І інстанції - Озерянська С.І.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області яка полягає у непризначені пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.06.2023 та від 26.06.2023 №046550005828;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дати звернення, тобто з 12.08.2022.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.06.2023 року № 04655005828 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.06.2023 року № 04655005828 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію ОСОБА_1 з дати звернення з заявою 12.08.2022 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просило його скасувати та хвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована помилковістю висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог. Вказує на правомірність відмови позивачу у призначенні пенсії за віком. Скаржник зазначає, що позивач проживаючи в АРК, отримувала пенсію від пенсійних органів РФ, що ускладнює в умовах воєнного стану отримання пенсійної справи та довідки - атестату про припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання. Також пенсійний орган вказує на те, що позивачу вже призначалась пенсія за віком, що виключає підстави для її повторного призначення, а тому можливе лише поновлення пенсії за зверненням особи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта № НОМЕР_1 , виданого Армянським міським відділом Головного Управління МВС України в Криму 27 серпня 1997 року та з 21.02.2022 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи №275 від 21.02.2022 року.
12 серпня 2022 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення/поновлення пенсії за віком.
19.08.2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення за № 046550005828 про відмову ОСОБА_1 у призначенні/поновленні пенсії за віком.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулась за захистом порушеного права до суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2023 у справі №160/2044/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.08.2022 про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На виконання рішення суду відповідачем повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 12.08.2022 року та прийняті рішення про відмову в призначенні пенсії від 02.06.2023 року та від 26.06.2023 року № 04655005828, в яких серед іншого зазначено, що згідно листа Міністерства соціальної політики України від 12.01.2023 №411/0/2-23/54, російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода). Враховуючи роз'яснення, надані листом Міністерства соціальної політики України № 6463/0/2-22/54 від 30.06.2022 року, щодо прийняття рішень про призначення пенсії згідно із законодавством України особам, які перебували на обліку в органах Пенсійного фонду російської федерації, за умови надання належним чином сформованих пенсійних справ, отриманих в органах Пенсійного фонду російської федерації, в тому числі з документами про припинення виплати пенсії органами Пенсійного фонду російської федерації. Вказано, що у період дії правового режиму воєнного стану в органів Пенсійного фонду України відсутні повноваження щодо отримання документів, необхідних для поновлення виплати пенсії особам, які проживали на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. В зв'язку з відсутністю даних про припинення виплати пенсії на території іншої держави.
Не погодившись з такими рішеннями пенсійного органу, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного.
Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно п.1 ч.1 ст. 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку, чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідно виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року №137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке, крім іншого, гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою відмови позивачу в призначенні пенсії за спірними рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 02.06.2023 року та від 26.06.2023 року №04655005828 стала відсутність даних про припинення виплати пенсії на території іншої держави.
Проаналізувавши підстави для відмови у призначенні пенсії, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII від 15.04.2014 (Закон №1207-VII) визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії російської федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
Згідно з статтею 1 Закону №1207-VII тимчасово окупована російською федерацією територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
Відповідно до пункту 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005р. №22-1 (далі - Порядок №22-1) розгляд заяв, передбачених пунктом 1.1 цього розділу, поданих громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації, здійснюється з урахуванням Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 234 (Порядок № 234).
Згідно з пунктом 4 Порядку №234 територіальний орган на підставі поданих документів надсилає запит щодо витребування пенсійної справи до органів російської федерації. Виплата пенсії після надходження пенсійної справи разом з документами про припинення виплати пенсії поновлюється з дати припинення виплати за місцем попереднього отримання пенсії.
Отже, згідно з вимогами Порядку №234 обов'язок надсилання запиту щодо витребування пенсійної справи позивача з органів російської федерації покладається саме на територіальні органи Пенсійного фонду.
В свою чергу, питання з приводу подання та оформлення документів для призначення пенсії регулюються постановою правління Пенсійного Фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за№ 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Згідно з п.1.8 розділу І Порядку №22-1, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Відповідно до п.1.1 Порядку №22-1, заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії- додаток 21: заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4), подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Пунктом 2.1. Порядку №22-1 передбачений чіткий перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком.
Так, згідно ч. 9 пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації). Орган, що призначає пенсію, додає одержаний на запит документ про те, що особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення Російської Федерації як одержувач пенсії.
Відповідно до абз.10 п.4.1 розд.ІV Порядку №22-1, при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема, надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку.
Суд звертає увагу, що на час первинного звернення до пенсійного органу (12.08.2022) позивач не проживає на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Ця обставина зазначена позивачем при зверненні до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.24).
Отже, до позивача не застосовується ч.1, 2 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII та прийнятий на її виконання Порядок виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 234.
Таким чином, призначення пенсій особам, які проживали на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, залишили її та зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправним.
Враховуючи зазначене, заява про призначення пенсії за віком громадянам України, які проживали та набули права на пенсію на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополі, а згодом змінили місце проживання та зареєструвалися на підконтрольній території України, може розглядатися органами Пенсійного фонду України на загальних підставах згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, саме на орган, що призначає пенсію, покладено обов'язок надсилання запиту про витребування пенсійної справи та надсилання запиту для отримання відомостей щодо неперебування особи на обліку в органах пенсійного забезпечення російської федерації як одержувач пенсії до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера.
Водночас, відсутність документів на підтвердження припинення виплати пенсії та неможливість отримання пенсійної справи пенсіонера, не може бути підставою для позбавлення його права на пенсію в Україні.
Викладене свідчить про протиправність рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.06.2023 року та від 26.06.2023 року № 04655005828 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком та необхідність їх скасування.
За таких обставин, зважаючи на те, що інших підстав для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком оскаржувані рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не містять, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію ОСОБА_1 з дати звернення з заявою 12.08.2022 року.
Поряд з цим, колегія суддів вважає безпідставними доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про те, що позивачу вже було призначено пенсію за віком, оскільки жодних доказів призначення пенсії ОСОБА_1 матеріали справи не містять та відповідачем не надано.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 25 листопада 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова