25 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/15058/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 року у справі № 340/1088/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградського області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, через уповноваженого представника адвоката Єльнікову Н.О., звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо переведення з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити пенсію за віком відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати працівників зайнятих в галузях економіки України за три останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком (2022-2024 роки), забезпечити йому виплату та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією з 24.02.2025 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, виходячи з показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки. Відповідач листом відмовив позивачу у такому перерахунку, зазначивши, що якщо особа отримує один з видів пенсії і виявила бажання отримати інший вид, то здійснюється переведення, а не призначення пенсії. Тому при переведенні пенсії 24.02.2025 відповідачем правомірно застосовано показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки, а не застосовано такі показники за 2022-2024 роки. Позивач вважає, що такі дії відповідача є протиправними і такими, що порушують його право на належне пенсійне забезпечення.
Рішенням Кіровоградській окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року у справі № 340/2057/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області щодо не застосування під час призначення пенсії за віком з 24.02.2025 року ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати для обчислення пенсії за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 24.02.2025 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії за 2022-2024 роки.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з 22.07.2011 року та отримував пенсію за віком на пільгових умовах згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення», обчислену згодом з середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.
24.02.2025 року позивача за заявою переведено відповідачем на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На звернення позивача, 26.03.2025 року ГУ ПФУ в Кіровоградській області листом повідомило позивача, що пенсія за віком йому розрахована із застосуванням середнього показника заробітної плати по Україні 2014-2016 років, підстави для застосування показника середньої заробітної плати за період 2022-2024 років відсутні.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що з 22.07.2011 року позивач перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
24.02.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV.
На підставі вказаної заяви позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Правомірність дій відповідача щодо не застосування при призначенні позивачу пенсії за віком з 24.02.2025 року показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
У постанові від 10.07.2018 (справа № 520/6808/17) Верховний Суд зазначив, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У справі, що розглядається 22.07.2011 року позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпеченння», а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернулася вперше 24.02.2025 року.
Таким чином, беручи до уваги зазначені вище висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, колегія суддів вважає, що в цьому випадку при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2025 році має застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення позивача за призначенням пенсії, тобто за 2022, 2023, 2024 роки.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що пенсія за вислугу років і пенсія за віком передбачені різними законами і за своєю природою є різними пенсіями, а тому призначення пенсії за віком особі, яка до того отримувала пенсію за вислугу років, не відповідає передбаченому ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV поняттю переведення на інший вид пенсії.
Зважаючи на те, що позивач 24.02.2025 року звернулася вперше за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачу повинна бути призначена така пенсія із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме за 2022, 2023, 2024 роки. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена Верховним Судом України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а (№21-6331а15), згідно з якою у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV. Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області -залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 року у справі № 160/15058/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
суддя А.О. Коршун