25 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/9394/24
Суддя І інстанції - Юрков Е.О.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮПІДЖІ» про визнання протиправним та скасування висновку,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати висновок з оцінки впливу на довкілля №21/01-4296/1 від 20.03.2024.
18 вересня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій заявник просив постановити ухвалу про забезпечення позову ОСОБА_1 у справі №160/9394/24 шляхом заборони третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮПІДЖІ" (вул. Толстого, буд. 5, м. Коростень, Житомирська область, 11500; Ж в ЄДРПОУ 38862560) або будь-якій іншій фізичній або юридичній особі вчиняти дії, що стосуються предмета спору, а саме: заборонити будь-які підготовчі та будівельні роботи по об'єкту будівництва «Нове будівництво комплексу багатофункціонального призначення з адміністративною будівлею, магазином, кафе із демонтажем існуючої незавершеної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 » на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:08:360:0003, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 до набрання законної сили, рішенням у справі №160/9394/24.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №160/9434/24 відмовлено.
Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати та постановити ухвалу про забезпечення позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на наявність підстав для забезпечення позову, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся у справі №160/9394/24.
В письмовому відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ЮПІДЖІ» просило відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 150 Кодексу адміністративного України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
За змістом частин першої та другої статті 151 Кодексу адміністративного України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, за положенням КАС України, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Натомість, ОСОБА_1 посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, жодним чином не обґрунтовує неможливість виконання рішення суду, у випадку задоволення вимог про визнання протиправним та скасування висновку з оцінки впливу на довкілля №21/01-4296/1 від 20.03.2024, без застосування заходів забезпечення позову, шляхом заборони третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮПІДЖІ" (вул. Толстого, буд. 5, м. Коростень, Житомирська область, 11500; Ж в ЄДРПОУ 38862560) або будь-якій іншій фізичній або юридичній особі вчиняти дії, що стосуються предмета спору, а саме: заборонити будь-які підготовчі та будівельні роботи по об'єкту будівництва «Нове будівництво комплексу багатофункціонального призначення з адміністративною будівлею, магазином, кафе із демонтажем існуючої незавершеної будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Миру, 6 б» на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:08:360:0003, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, просп. Миру 6Б.
Поряд з цим, на переконання колегії суддів, заявлені позивачем заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки обмежують міру можливої поведінки інших фізичних та юридичних осіб, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальності «ЮПІДЖІ», до яких позовні вимоги не спрямовані.
Отже, оскільки позивачем не було доведено наявності підстав для забезпечення позову, які передбачені ст.150 КАС України, то суд першої інстанції зробив правильний висновок про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.
Решта доводів апеляційної скарги не спростовує висновків суду про відсутність підстав для забезпечення позову у справі №160/994/24.
Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Суд апеляційної інстанції, також, враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм процесуального права, а тому, підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 25 листопада 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун