20 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/26075/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 в адміністративній справі №160/26075/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ТРЕЙДІНГ» до Державної податкової служби України, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ТРЕЙДІНГ» звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі, в якому просило:
- визнати протиправними дії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, щодо відмови 05.07.2024 у прийнятті уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, звітній (податковий) період, що уточняється: січень та лютий 2018, подані у звітному (податковому) періоді: липні 2024 з додатком № 2 «Довідкою про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)».
- зобов'язати Східне міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків прийняти та зареєструвати уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, звітній (податковий) період, що уточняється: січень 2018, поданий у звітному (податковому) періоді: липні 2024 з додатком № 2 «Довідкою про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)», датою його фактичного подання (отриманням) 05.07.2024;
- зобов'язати Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків прийняти та зареєструвати уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, звітній (податковий) період, що уточняється: лютий 2018, поданий у звітному (податковому) періоді: липні 2024 з додатком № 2 «Довідкою про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)», датою його фактичного подання (отриманням) 05.07.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що уточнюючі розрахунки подані відповідно до норм ПК України. Строк подання вказаних уточнюючих розрахунків не сплив, а тому відповідач протиправно відмовив у прийнятті вказаних уточнюючих розрахунків.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ТРЕЙДІНГ» було задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Державної податкової служби України 05.07.2024 у прийнятті уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, звітній (податковий) період, що уточняється: січень та лютий 2018, подані у звітному (податковому) періоді: липні 2024 з додатком № 2 «Довідкою про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, як зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)».
Вирішено:
Вважати уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок,звітній (податковий) період, що уточняється: січень 2018, поданий у звітному (податковому) періоді: липні 2024 з додатком № 2 «Довідкою про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» таким, що прийнятий у день його фактичного отримання Державною податковою службою України.
Вважати уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, звітні (податковий) період, що уточняється: лютий 2018, поданий у звітному (податковому) періоді: липні 2024 з додатком № 2 «Довідкою про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)», таким, що прийнятий у день його фактичного отримання Державною податковою службою України.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова служба України звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що приписами Податкового кодексу України чітко визначено строк у 1095 днів для можливості реалізації платником права на подання уточнюючого розрахунку до податкової звітності, який починає обраховуватись виключно з граничного строку для подання податкової звітності (декларації) з відповідного податку (в даному випадку податку на додану вартість), та відповідно не пов'язується з кількістю уточнюючих розрахунків, які можуть бути подані протягом такого строку (1095 днів), а тим більше не передбачає поновлення обрахування таких строків (в 1095 днів) щодо кожного уточненого розрахунку.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції, 05.07.2024 позивачем засобами електронного зв'язку було подано до відповідача уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, звітній (податковий) період, що уточняється: січень 2018, поданий у звітному (податковому) періоді: липні 2024 з додатком № 2 «Довідкою про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)», реєстраційний номер 9185085338, що підтверджено квитанціями № 1 та № 2; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, звітній (податковий) період, що уточняється: лютий 2018, поданий у звітному (податковому) ьперіоді: липні 2024 з додатком № 2 «Довідкою про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)», реєстраційний номер 9185085455, що підтверджено квитанціями № 1 та № 2.
Згідно інформації наведеної в квитанції № 1 до уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, відмовляючи у їх, Відповідач зазначив: «Документ не може бути прийнятий - заповнено недостовірне значення обов'язкового реквізиту "Звітний (податковий) період, що уточнюється" - Лютий,2018 р., оскільки минув термін давності (перевірено відповідно до п.49.8 ст. 49 на підставі ст. 102 Податкового кодексу України)».
Не погодившись з вказаними висновками податкового органу, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач вчасно подав уточнюючі розрахунки, що свідчить про протиправність їх неприйняття податковим органом.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Згідно з положеннями пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації ь засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов'язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.
Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Згідно з положеннями пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід'ємною частиною; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період; дата та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій; ознака неприбутковості організації; повне найменування нерезидента; місцезнаходження нерезидента; назва та код держави резиденції нерезидента; код нерезидента, що присвоєно державою, резидентом якої він є.
Наказом Державної податкової служби України №516 від 14.06.2012року затверджено Методичні рекомендації щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України.
Пунктом 3.2 Методичних рекомендацій №516 передбачено, що для забезпечення єдиної методології ведення та обробки документів податкової звітності повинні виконуватись такі процедури: приймання та реєстрація документів податкової звітності від платників податків; перенесення інформації з документів податкової звітності на паперових та електронних носіях до електронних баз податкової звітності; перенесення інформації, наданої платниками податків засобами телекомунікаційного зв'язку, до електронних баз податкової звітності; проведення автоматизованих перевірок документів податкової звітності, зокрема звірка даних документів податкової звітності з інформацією відповідних реєстрів, переліків тощо, згідно з наданими технічними завданнями; верифікація даних податкової звітності, наданої на паперових носіях, що переносяться до КОР (картка особового рахунку) платників податків; підготовка та вивантаження інформації щодо сум визначених платником грошових зобов'язань для подальшого перенесення відповідних показників до КОР платників податків; відпрацювання реєстрів неімпортованих записів, сформованих за результатами перенесення визначених платниками сум грошових зобов'язань з баз податкової звітності до КОР платників податків; обробка податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. № 1ДФ; обробка податкової звітності (у тому числі поданої в електронному вигляді) та звітності, показники якої не заносяться до КОР (картка особового рахунку) платників податків; формування та передача реєстрів на основі обробленої податкової звітності незалежно від способу подання податкової звітності; оформлення і передача для збереження паперових носіїв податкової звітності; адміністрування системи приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності.
Відповідно до п.4.27.1 Методичних рекомендацій № 516, якщо за результатами судового або адміністративного оскарження платником податків дій службової (посадової) особи ОДПС щодо відмови у прийнятті податкової звітності задовольняються вимоги платника податків, то на підставі рішення суду, що набрало законної сили, або рішення органу ДПС про результати розгляду скарги в електронних базах податкової звітності для відповідної декларації скасовується статус «Не визнано як податкова декларація» та встановлюється діючий статус «Визнано як податкова декларація за рішенням суду» у день отримання підрозділом приймання та обробки податкової звітності рішення суду або рішення органу ДПС з введенням реєстраційних даних підстави (рішення суду або рішення органу ДПС).
На підставі службової записки структурного підрозділу юридичних або фізичних осіб, в якій вказується сума, що підлягає нарахуванню (зменшенню), підрозділ прогнозування, аналізу, обліку та звітності вносить зазначену інформацію до АІС «Облік податків і платежів».
Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для неприйняття поданих позивачем розрахунків коригування були висновки податкового органу про їх подання поза межами строку, визначеного ст. 102 Податкового кодексу України.
гідно п.50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Відповідно до п.102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
Отже, з огляду на вказані правові приписи, для цілей початку відліку строків відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України:
- день подання крайнього уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за січень 2018 є 30.05.2019;
- граничний строк подання податкової декларації з ПДВ за лютий 2018 є 20.03.2018.
З урахуванням 1095 днів (у відповідності до положень ст. 102 ПК України) платник податків має право подати уточнюючі розрахунки до податкової декларації з ПДВ: за січень 2018 до 28.05.2022 (включно); за лютий 2018 до 19.03.2021 (включно).
Отже, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інсатнції, що в період з 30.05.2019 по 28.05.2022 (податкова декларація з ПДВ за січень 2018) та з 20.03.2018 по 19.03.2021 (податкова декларація з ПДВ за лютий 2018) платник податків має право подати уточнюючі розрахунки до податкових декларацій за січень 2018 та лютий 2018.
У вказаний вище період часу строки встановлені п.102.1 ст. 102 ПК України зупинялись через «ковідний мораторій» та воєнний стан на підставі абз.11 пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX.
Згідно п. 102.9 ст. 102 Податкового кодексу України на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
В подальшому пункт 102.9 статті 102 виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30.06.2023 № 3219-IX, який набрав чинності 01.08.2023.
Таким чином, строки були зупинені з 18.03.2020 року по 31.07.2023 року включно та відновили свій відлік з 01.08.2023 року.
Початок відліку строку давності в період якого платник податків має право подати спірні уточнюючи розрахунки, передбачений ст. 102 ПК України, починає розраховуватися з 01.08.2023, та з урахуванням терміну зупинення (кількості днів зупинення) на період дії ковідного карантину та військового стану:
- за січень 2018 в 729 днів (ковід) + 72 дні (військовий стан), граничний термін подання спірного уточнюючого розрахунку, становить по 11.10.2025, включно (01.08.2023 + 729 днів + 72 дня);
- за лютий 2018 в 367 днів, граничний термін подання спірного уточнюючого розрахунку, становить по 03.08.2024, включно (01.08.2024 + 367 днів).
Таким чином, з огляду на вказані обставини справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем було вчасно подано уточнюючі розрахунки, що свідчить про протипранвість дій податковог органу по їх неприйняттю.
Що стосується ефективного способу захисту прав позивача, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що належним, достатнім та ефективним способом захисту прав позивача є вважати уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, такими, що прийняті у день його фактичного отримання Державною податковою службою України.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 18.04.2024 року по справі № 160/7775/23, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 в адміністративній справі №160/26075/24 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник
суддя А.В. Шлай