17 листопада 2025 року справа № 580/8039/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., за участю:
секретаря судового засідання - Міщенко Д.А.,
представниці позивача - Машкевич О.С. (згідно з ордером),
представниці відповідача - Бондар К.А. (у порядку самопредставництва),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду правилами загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМК АЛЬЯНС» до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення,
5.07.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Заверюхи Валентина Михайловича від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «АМК АЛЬЯНС» (20300, Черкаська обл., м.Умань, вул.Небесної Сотні, буд.11, офіс 4; код ЄДРПОУ 44350758) (далі - позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) (далі - відповідач) про:
визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення (далі - ППР) від 21.02.2025 №0029830404 в частині штрафу в сумі 94054,59грн;
стягнення витрат зі сплати судового збору з відповідача.
Обґрунтовуючи позов зазначено, що рішення відповідача винесене за відсутності фактів податкового порушення.
Ухвалою від 21 липня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене провадження.
06.08.2025 відповідач подав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки ППР винесене на підставі допущеного порушення позивачем граничного строку реєстрації розрахунків коригування.
Всі подані сторонами документи суд долучив до матеріалів адміністративної справи.
Розпочавши розгляд справи, суд дійшов висновку здійснити перехід зі спрощеного до загального позовного провадження, про що постановив ухвалу від 19.09.2025, та продовжив термін підготовчого провадження на 30днів.
29.09.2025 суд постановив ухвалу про задоволення клопотання представниці позивача щодо участі в судових засіданнях в режимі відеоконференцзв'язку.
Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Згідно з даними ЄДРПОУ позивач зареєстрований з 19.08.2021. Основний вид економічної діяльності - « 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами».
Посилаючись на виконання підп.20.1.4 п. 20.1 ст.20 розділу І, п.75.1 ст.75 та п.76.2 ст. 76 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі - ПК України) відповідач провів камеральну перевірку дотримання позивачем порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
Перевіркою встановлено, що згідно з даними ЄРПН позивач несвоєчасно зареєстрував розрахунки коригування (далі - РК) до податкових накладних (далі - ПН) у ЄРПН, складених:
20.09.2022, 28.09.2022 - зареєстровані 14.11.2022;
30.09.2022 і 04.10.2022 зареєстровано 22.11.2023;
06.10.2022, 10.10.2022, 13.10.2022, 14.10.2022 зареєстровані 10.11.2022;
10.04.2023 - зареєстрований 09.05.2023;
21.03.2024 - зареєстрований 17.04.2024.
Такі факти кваліфіковано як порушення пункту 201.10 статті 201 з урахуванням підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України та пункт 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Результати перевірки оформлені актом від 08.01.2025 №192/23-00-04-04-01/44350758 «Про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних» та винесено спірне ППР форми «Н» від 21.02.2025 № 0029830404 про застосування штрафної санкції у сумі 150607,67 грн.
Тому позивач звернувся в суд.
Абзацом другим статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Вказаною нормою визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність реєстрації ПН та/або розрахунків коригування до ПН у ЄРПН, виправлення помилок у податкових накладних.
Тобто, закон наділяє відповідача повноваженням камеральною перевіркою з'ясувати питання своєчасності реєстрації ПН та/або розрахунків коригування до ПН, а спосіб отримання таких відомостей передбачає аналіз виключно інформаційних баз даних податкової служби. Перевірка документів бухгалтерського обліку платника камеральною перевіркою не передбачена.
Згідно з п.76.2 ст.76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Відповідно до п.86.2 ст.86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Суд установив, що відповідач дотримався вказаних вище вимог та за результатами проведеної камеральної перевірки склав вказаний вище акт.
Згідно з п.42.4 ст.42 ПК України з платниками податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов'язковим у випадках, визначених цим Кодексом.
Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.
Відповідно до п.86.7 ст.86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом десяти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 Кодексу.
З приводу виявлених податкових порушень.
Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти ПН в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України 31.12.2015 № 1307, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267 (далі - Порядок №1307).
Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти ПН, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
ПН, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
ПН та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
ПН, які не надаються покупцю, а також ПН, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.
Підтвердженням продавцю про прийняття його ПН та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання ПН/розрахунку коригування, зареєстрованих в ЄРПН, покупець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та ПН/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі ПН/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в ЄРПН та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг ПН/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
З метою отримання продавцем зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в ЄРПН та отриманими продавцем.
Датою та часом надання ПН та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані ПН/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації ПН/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття ПН у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації ПН/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.
Реєстрація ПН та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п.192.1 ст.192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
У межах системи електронного адміністрування ПДВ з 01.02.2015 запроваджено такий порядок реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Відповідно до підп. 192.1.1 п.192.1 ст. 192 ПК України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Згідно п.192.3 ст.192 ПК України результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України із змінами та доповненнями реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.
Якщо розрахунок коригування до податкової накладної не зареєстрований в ЄРПН, то підстави для зменшення податкових зобов'язань у постачальника (продавця) відсутні.
Відповідно до підп. 69.1-1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України платники податку на додану вартість зобов'язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних».
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з ПК України.
Згідно з п.120-1.1 ст.120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації ПН та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім ПН/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; ПН, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої ПН; ПН, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої ПН; ПН, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої ПН) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
У разі порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації ПН та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень, при реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
ПН/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість;
ПН/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою;
ПН, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої ПН;
ПН, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої ПН;
податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної.
У разі зупинення реєстрації ПН/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких ПН/розрахунків коригування.
У разі реєстрації ПН та/або розрахунку коригування до ПН до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.
Тобто, реєстрація РК з порушенням граничного строку має наслідком застосування відповідальності та загально обраний розмір санкції відповідає змісту зафіксованих порушень.
Суд урахував, що з приводу дат виписування та фактичної реєстрації РК між сторонами спір відсутній і відповідні описані в Акті перевірки факти не заперечуються. Водночас відповідач не урахував причин, з яких порушено строки реєстрації РК позивачем. Зокрема, як підтверджують відомості підписання кваліфікованими підписами вказаних РК, вони сформовані та подані позивачу, як отримувачу товару для підпису, від його постачальника товару - ТОВ «ВП ВІЛЬНЯНСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД» підписаних ним з порушенням граничних строків реєстрації. Наданими суду відомостями - Протоколами руху документів/звітів з контрагентом підтверджено надходження позивачу на підпис для подальшої реєстрації ПН/РК після граничних строків реєстрації. Зміст Акту перевірки, складений відповідачем, свідчить, що із-за виду перевірки -камеральної - документи щодо підстав і причин, які сприяли вчиненому порушенню позивачу не надано право подати додаткові документи. Як наслідок, не з'ясовано та не враховано будь-яких причин та притягнення спірним ППР до відповідальності вчинене без з'ясування наявності його вини та статусу у правовідносинах, в яких виписані за зареєстровані з порушенням ПН/РК. Зокрема, позивач у них виступає покупцем.
Абзац перший п.21 Порядку №1307 приписує, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України, або у разі коригування сум податкових зобов'язань відповідно до підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
При цьому підстави для складання РК покупцем нормативно не передбачено. Отже, до отримання РК, виписаного постачальником, у покупця не виникає права чи обов'язку регулювати дату його підписання та реєстрації. Тобто, умисел та вина позивача на порушення відповідних строків, причиною чого стали порушення строків виписування, підпису та надіслання йому РК, відсутня.
У вказаному контексті суд урахував, що загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, врегульовані нормами ст.112 ПК України.
Зокрема, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Особа не може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення інакше, як на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом.
Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним пунктом 58.1 статті 58 цього Кодексу.
У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.
Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством.
Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
Обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є:
сплив строків давності застосування штрафів за вчинення податкового правопорушення;
вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено;
вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, які в подальшому було змінено за наслідками перегляду Великою Палатою Верховного Суду;
вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;
вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей (щодо податкових правопорушень, передбачених статтями 124 і 125-1 цього Кодексу);
вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини оператора поштового зв'язку, інформація про якого міститься в Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв'язку, за умови виконання обов'язку, визначеного абзацом другим пункту 49.6 статті 49 цього Кодексу;
вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок виявлення в роботі електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки чи технічного збою в роботі електронного кабінету і визнання такої помилки/збою технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або підтвердження її/його існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету. Ненарахування штрафів та/або пені за порушення, що були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету, закріплюється (реалізується) у програмному забезпеченні, яке застосовується для автоматичного розрахунку штрафів та/або пені за порушення податкового законодавства;
самостійне виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що містяться у раніше поданих ним податкових деклараціях та розрахунках (уточнюючих податкових деклараціях та розрахунках), за умови сплати самостійно донарахованих податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу (щодо правопорушення, передбаченого пунктом 123.1 статті 123 цього Кодексу). Невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п'ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, в частині самостійного нарахування та сплати штрафу, передбаченого цим пунктом, тягне за собою накладення штрафу відповідно до пункту 120.2 статті 120 цього Кодексу;
вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору);
вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, наданої в письмовій або електронній формі, а також до узагальнюючої консультації, зокрема на підставі того, що у подальшому такі консультації були змінені або скасовані;
вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до наданого попереднього рішення митного органу про застосування окремих положень законодавства України з питань митної справи, у тому числі в разі, якщо таке рішення в подальшому було відкликано з причин, встановлених пунктами 2, 3 частини сьомої статті 23 Митного кодексу України;
інші випадки звільнення від фінансової відповідальності, передбачені цим Кодексом або Митним кодексом України.
Урахувавши вказані вище норми закону та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач всупереч закону притягнув позивача до відповідальності за відсутності його вини у встановленому порушенні. Тому спірне ППР протиправне та підлягає скасуванню, а понесені судові витрати зі сплати судового збору за звернення позовною заявою до окружного адміністративного суду, підтверджені платіжною інструкцією від 14.07.2025 №1902 на суму 2422,40грн, відповідно до вимог ст.ст.132-139 КАС України підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Задовольнити повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АМК АЛЬЯНС» (20300, Черкаська обл., м.Умань, вул.Небесної Сотні, буд.11, офіс 4; код ЄДРПОУ 44350758).
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) від 21.02.2025 №0029830404 в частині штрафу в сумі 94054,59грн.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АМК АЛЬЯНС» (20300, Черкаська обл., м.Умань, вул.Небесної Сотні, буд.11, офіс 4; код ЄДРПОУ 44350758) понесені судові витрати зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду позовною заявою в розмірі 2422,40грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Повний текст рішення виготовлений і підписаний 26.11.2025.