Справа № 560/7459/25
іменем України
26 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, у якому просить суд:
" - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно кількості днів перебування на стаціонарному лікуванні за період з 24 січня 2025 року по 04 березня 2025 року.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно кількості днів перебування на стаціонарному лікуванні за період з 24 січня 2025 року по 04 березня 2025 року".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час виконання бойового завдання отримав травму в ході бойових дій та під час виконання службових обов'язків по захисту Батьківщини.
Стверджує, що у період з 24 січня 2025 року по 04 березня 2025 перебував на лікуванні в медичних закладах, пов'язаних із продовженням лікування внаслідок отриманої травми.
Вважає, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено додаткову грошову винагороду за час лікування.
Ухвалою відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вказує, що законних підстав для зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплати ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно кількості днів перебування на стаціонарному лікуванні за період з 24 січня 2025 року по 04 березня 2025 року немає.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 29.11.2024 року під час виконання бойового завдання в зоні ведення бойових дій в н.п. Курахове Донецької області, у результаті артилерійського обстрілу, під час ведення спеціальної розвідки він отримав вибухову травму, про що видана підтверджуюча довідка про обставини травми від 11.12.2024 року № 632/23/1804.
18.01.2025 року військово-лікарська комісія кваліфікувала поранення ОСОБА_1 як травму тяжкого ступеня, пов'язала поранення із захистом Батьківщини та визначила необхідність подальшого лікування/реабілітації в закладі охорони здоров'я КНП «Хмельницький обласний госпіталь ветеранів війни» Хмельницької обласної ради на строк не менше 20 (двадцять) календарних днів, що підтверджується довідкою ВЛК № 371 від 18.01.2025 року.
23.01.2025 року позивач отримав направлення на лікування до КНП «Хмельницький обласний госпіталь ветеранів» ХОР.
Згідно виписки стаціонарного хворого 588/1143, позивач перебував на стаціонарному лікуванні безперервно з 24.01.2025-31.01.2025-18.02.2025-04.03.2025 року.
Виплата позивачеві додаткового грошового забезпечення у розмірі 100000,00 грн., за період стаціонарного лікування з 24.01.2025-31.01.2025-18.02.2025-04.03.2025, на підставі Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 військовою частиною НОМЕР_1 не здійснена.
Позивач 04.03.2025 року подав військовій частині НОМЕР_1 рапорт про виплату додаткового грошового забезпечення у розмірі 100000,00 грн., за період стаціонарного лікування, на підставі абз. 5 п.1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 року.
Листом відповідача № 632/24/355 від 26.03.2025 позивача повідомлено, що такий рапорт до військової частини НОМЕР_1 не надходив, у службі діловодства не зареєстрований.
Позивач звернувся до військової частини з адвокатським запитом № 167 від 10.04.2025, який містив копію рапорта ОСОБА_1 .
Листом військової частини № 632/24/451 від 18.04.2025 року позивачу повідомлено що подання його рапорту не відповідає вимогам Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України № 531, а його облік порушує норми Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, а тому підстави для його реєстрації та розгляду у військової частини НОМЕР_1 відсутні.
Вважаючи вказані вище дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Частиною другою ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з ч.4 ст.9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів Українивід28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану (далі - Постанова №168), встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Абзацом 4 п. 1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.
При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.
Наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).
Відповідно до пункту 12 розділу XXXIV Порядку № 260, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Пунктом 13 розділу XXXIV Порядку № 260 визначено, що військово лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров'я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров'я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.
Аналіз наведеного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, свідчить, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язані із захистом Батьківщини, встановлено додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн. за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці у зв'язку з хворобою або для лікування тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.
При цьому, Постановою № 168 встановлено лише дві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) внаслідок такого поранення або перебування у відпустці у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості періодів перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.
Аналогічні правові висновки щодо наявності підстав для нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, тау відпустці за станом здоров'я викладені у постановах Верховного Суду від ЗО травня 2025 року у справі № 380/27432/23, від 05 червня 2025 року у справі № 520/16421/23, від 19 червня 2025 року у справі № 480/9155/23.
Таким чином, оскільки в період з 24 січня 2025 року по 04 березня 2025 року пов'язаним із захистом Батьківщини, проходив лікування в закладах охорони здоров'я, а також йому надавалась відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії він має право на нарахування та виплату йому додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, та у відпустці за станом здоров'я.
Суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявна первинна медична картка форми №100 від 30.11.2024, консультаційний висновок спеціаліста №1234680630, від 14.02.2012 №110, що виданий КНП "Міська клінічна лікарня Дніпровської міської ради", направлення військової частини НОМЕР_4 від 23.01.2023 №2497/81/12/32 на лікування /реабілітацію до КНП "Хмельницький обласний госпіталь ветеранів війни" ХОР, довідка рол обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), що видана військовою частиною від 11.12.2024 №632/23/1804.
Ба більше, суд зауважує, що в матеріалах справи містяться докази безперервного перебування позивача в період з 24 січня 2025 року по 04 березня 2025 року в закладах охорони, а саме в КНП "Хмельницький обласний госпіталь ветеранів війни" ХОР, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №588/1143.
Відтак, позивач має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та час перебування у відпустці для лікування після поранення важкого ступеня за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Оскільки, як вже було встановлено вище, ОСОБА_1 має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та часу перебування у відпустці для лікування після поранення важкого ступеня, тобто за період з 24 січня 2025 року по 04 березня 2025 року , не виплата відповідачем відповідної винагороди є грубим порушенням прав позивача.
Крім того, відповідачем не надано жодних доказів для спростування того, що встановлені під час проходження стаціонарного лікування діагнози не були пов'язані із отриманою позивачем під час захисту Батьківщини травмою.
Одночасно, щодо способу захисту обраного позивачем, то суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
За таких обставин і правових підстав, суд вважає за необхідне забезпечити ефективний захист прав позивача шляхом:
- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», збільшеної до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, та у відпустці за станом здоров'я за період з 24 січня 2025 року по 04 березня 2025 року включно;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», збільшену до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, та у відпустці за станом здоров'я за період з 24 січня 2025 року по 04 березня 2025 року включно".
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведених обставин і правових підстав, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та доказів, зібраних у справі, суд дійшов переконання про необхідність задоволення позовних вимог позивача.
Оскільки, відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору та не сплачував його, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», збільшеної до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, та у відпустці за станом здоров'я за період з 24 січня 2025 року по 04 березня 2025 року включно.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», збільшену до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, та у відпустці за станом здоров'я за період з 24 січня 2025 року по 04 березня 2025 року включно.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Головуючий суддя Є.В. Печений