Справа № 560/15022/25
іменем України
26 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , в якій просить суд:
1. Визнати протиправними та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 30.08.2025р. №247 в частині, що стосується ОСОБА_1 , водія автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , у тому числі пункт 2 цього наказу.
2. Визнати протиправними та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 28.08.2025р. №350-РС в частині, що стосується ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 на попередній посаді водія автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 .
4. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ухилення від направлення на обстеження та лікування старшого солдата ОСОБА_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16.03.2022 мобілізований до лав Збройних Сил України ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) та наказом командира військової частини НОМЕР_1 №26 від 16.03.2022р. зарахований до списків особового складу, де в подальшому проходив військову службу на посаді водія.
Постановою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) від 25 грудня 2024 року (вих. №9864), оформленою довідкою, ОСОБА_1 , на підставі ст. 39-б, 42-б, 23-в, 41-в, 61-в, 64-в графи ІІ Розкладу хвороб визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Зазначає, що подав рапорт на ім'я командира в/ч НОМЕР_1 із використанням мобільного застосунку "Армія+", де зазначив про наявність хвороби, додав документи, що її підтверджують постанову ВЛК від 25.12.2024 та довідку лікаря від 25.07.2025 та просив видати направлення на лікування. Рапорт позивача відповідачем не було розглянуто та жодних дій спрямованих на доставлення військовослужбовця до військового госпіталю у АДРЕСА_2 (в/ч НОМЕР_3 ) для повноцінного обстеження і надання лікування не здійснено.
Вказує, що у другій половині дня 31.08.2025р. від військової частини НОМЕР_1 позивач отримав копію витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.08.2025р. №247 яким ОСОБА_1 , водія автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 вважати таким, що справи і посаду здав і вибув до м.Бердичів Житомирської області, як призначений наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 28.08.2025р. №350-РС на посаду номера обслуги самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_4 , ВОС-134533А.
Від представника військової частини НОМЕР_2 12.09.2025 та представника військової частини НОМЕР_1 18.09.2025 надійшли відзиви на позовну заяву, у яких проти позову заперечують. З підстав, викладених у відзивах просять у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.09.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , 16.03.2022 мобілізований до лав Збройних Сил України ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16.03.2022 №26 зарахований до списків особового складу військової частини, де в подальшому проходив військову службу на посаді водія.
Довідкою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 від 25.12.2024 №9864 ОСОБА_1 , на підставі ст. 39-б, 42-б, 23-в, 41-в, 61-в, 64-в графи ІІ Розкладу хвороб визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Позивач через застосунок "Армія+" 30.08.2025 (ID рапорта р1628042) подав рапорт командиру військової частини НОМЕР_1 про надання направлення на лікування до якого додав довідку військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 від 25.12.2024 №9864 та консультативний висновок від 25.07.2025 №16166.
Згідно з планом переміщення військовослужбовців на посади номенклатури призначення командира військової частини НОМЕР_2 Сухопутних військ Збройних Сил України від 27.08.2025 №665/9260 та витягом із наказу командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_3 " (по особовому складу) від 28.08.2025 №350-РС відповідно до пунктів 82, 102, 104, 117 та 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, нижчепойменованих осіб рядового, сержантського і старшинського складу оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_3 " звільнено від займаних посад і призначено до цього самого оперативного командування старшого солдата ОСОБА_1 , водія автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення самохідного артилерійського дивізіону НОМЕР_5 окремої важкої механізованої Залізної бригади 16 армійського корпусу - номером обслуги самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону НОМЕР_6 окремої артилерійської бригади, ВОС-134533А.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.08.2025 №247 ОСОБА_1 , водія автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_7 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 28.08.2025 №350-РС на посаду номера обслуги самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_4 , ВОС-134533А, вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби - місто Бердичів Житомирської області.
Позивач вважає вказані накази та його переміщення до нового місця служби протиправними, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Положеннями статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає, зокрема: прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби.
Приписами статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Згідно з абзацом 2 частини четвертої статті 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зміст мобілізації становить переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу.
Приписами статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано; особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно з частинами п'ятою, сьомою статті 6 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військові посади, передбачені штатами воєнного часу, при переведенні Збройних Сил України, інших військових формувань на організацію і штати воєнного часу підлягають заміщенню резервістами або іншими військовозобов'язаними в порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, а в Службі безпеки України та Службі зовнішньої розвідки України - в порядку, визначеному їх керівниками.
Порядок призначення на військові посади встановлюється Конституцією України, законами України, положеннями про проходження військової служби, про проходження громадянами України служби у військовому резерві.
За змістом пункту 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008) встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання підполковника (капітана 2 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Згідно з підпунктом 1 пункту 81 Положення № 1153/2008 призначення на посади здійснюється: військовослужбовців, які проходять військову службу (крім військовослужбовців строкової військової служби) - Міністром оборони України та посадовими особами відповідно до номенклатури посад для призначення військовослужбовців (далі - номенклатура посад), яка затверджується Міністром оборони України.
Пункт 82 Положення № 1153/2008 визначає підстави призначення військовослужбовців на вищі, рівнозначні та нижчі посади.
Так, призначення військовослужбовців на нижчі посади здійснюється:
у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування;
за віком або сімейними обставинами - на особисте прохання;
у зв'язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності - у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення - відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України;
у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов'язків на займаних посадах та за відсутності рівнозначних посад;
за ініціативою військовослужбовця (крім військовослужбовців, які займають посади, за якими передбачені первинні військові звання офіцерського, сержантського і старшинського складу) на нижчу на один ступінь посаду - на підставі рішення посадової особи відповідно до номенклатури посад.
Підпунктом 6 пункту 82 Положення №1153/2008 передбачено, що призначення військовослужбовців на посади здійснюється також у зв'язку зі звільненням або призначенням на посади, передбаченими штатами воєнного часу, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану.
Відповідно до пункту 85 Положення № 1153/2008 просування по службі військовослужбовців здійснюється за рейтинговим принципом та за умови перебування військовослужбовців у резерві або на конкурсній основі на посади науково-педагогічних (наукових) працівників.
Порядок формування та використання резерву, а також порядок призначення осіб офіцерського складу на посади науково-педагогічних (наукових) працівників визначаються Міністерством оборони України.
Водночас абзацом 2 пункту 257 Положення № 1153/2008 передбачено, що для доукомплектування Збройних Сил України в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог пунктів 85, 87 цього Положення, а призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених пунктом 112 цього Положення.
Пунктом 112 цього Положення передбачено, що військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення, а також якщо з урахуванням вчиненого правопорушення військовослужбовець, якому призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, не може бути залишений на посаді, пов'язаній із керівництвом підлеглими особами.
Зазначене переміщення здійснюється без згоди військовослужбовця, крім таких випадків:
неможливість проходження військовослужбовцем військової служби у місцевості, до якої його переміщують, відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
неможливість проживання членів сім'ї військовослужбовця за станом здоров'я в місцевості, до якої його переміщують, відповідно до документів, які це підтверджують;
потреба у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визнані опікунами та мешкають окремо від сім'ї військовослужбовця, відповідно до документів, які це підтверджують.
Військовослужбовець, який проходить військову службу за призовом, переміщується у зв'язку із службовою необхідністю та за станом здоров'я на нове місце військової служби без його згоди.
Приписами пункту 116 Положення № 1153/2008 передбачено, що зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого їх службового використання допускається в разі:
1) розформування (реформування) військової частини або скорочення штатних посад, якщо до кінця встановленого строку проведення цих заходів не вирішено питання щодо дальшого службового використання вивільнених військовослужбовців;
2) якщо посада, на яку призначено військовослужбовця, належить до номенклатури призначення нижчої посадової особи і не є вакантною, а також до номенклатури призначення командира військової частини;
3) пониження у посаді в порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення або призначення на нижчу посаду на підставі висновку атестування, якщо неможливо відразу призначити військовослужбовця на нижчу посаду;
4) повернення депутатів, які є військовослужбовцями, після закінчення строку їх депутатських повноважень;
5) повернення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних навчальних закладів;
6) повернення військовослужбовців, які були направлені за кордон для проходження військової служби або навчання, - у разі неможливості призначення на посаду;
7) закінчення строку перебування військовослужбовців на посадах науково-педагогічних і наукових працівників вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, науково-дослідних установ та необрання їх на зазначені посади за результатами нового конкурсу;
8) скасування допуску до державної таємниці - до вирішення питання дальшого проходження військової служби;
9) відрахування слухача денної форми навчання з вищого навчального закладу;
10) визнання військовослужбовця військово-лікарською комісією непридатним чи обмежено придатним до військової служби - до звільнення з військової служби;
11) якщо в особливий період випускники вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти після завершення навчання не можуть бути безпосередньо призначені на посади;
11-1) офіцери запасу, призвані на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, - до призначення на посади;
11-2) припинення повноважень Міністра оборони України, на посаду патронатної служби якого був призначений військовослужбовець, - у разі неможливості призначення на посаду;
11-3) перебування з близькими особами у прямому підпорядкуванні, якщо протягом місяця з моменту виникнення таких обставин неможливо призначити на посаду, що виключає пряме підпорядкування;
12) навчання військовослужбовців за денною формою у вищому навчальному закладі іншого військового формування - до закінчення навчання;
12-1) відсторонення військовослужбовця від посади під час досудового розслідування або судового провадження - до закінчення строку застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження або до його скасування в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України;
13) якщо стосовно військовослужбовців застосовано запобіжні заходи кримінального провадження у виді домашнього арешту або тримання під вартою чи за вироком суду застосовані такі покарання, як арешт або тримання в дисциплінарному батальйоні, до скасування чи зміни запобіжного заходу або до винесення судом вироку чи відбування покарання;
14) якщо військовослужбовці відсутні понад десять діб, - до повернення військовослужбовців у військову частину (у разі неприйняття іншого рішення про дальше проходження ними військової служби) або до дня набрання чинності рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми чи оголошення померлими, або до дня набрання законної сили вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі;
15) якщо військовослужбовці перебувають на тривалому лікуванні у зв'язку з отриманим пораненням або хворобою, отриманою в особливий період, чи у полоні, як заручники або інтерновані особи, - до їх повернення;
16) перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку - за медичними показниками) - до закінчення відпустки по догляду за дитиною.
Згідно з пунктом 16 Розділу ХІ Інструкції № 280 примітки до пунктів наказів по особовому складу розташовуються під відповідними пунктами. У них, залежно від змісту пункту наказу по особовому складу, вказуються, зокрема, у наказах по особовому складу про зарахування в розпорядження у зв'язку з проведенням організаційних заходів - рік народження, особистий номер. Накази видаються на всіх військовослужбовців, якщо до кінця встановленого строку проведення цих заходів не вирішено питання щодо подальшого службового використання вивільнених військовослужбовців.
Пунктом 17 Розділу ХІ Інструкції № 280 визначено, що вступна частина наказу по особовому складу формулюється коротко, вона повинна відображати зміст наказу і містити в окремих випадках посилання на відповідні пункти Положення, статті Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», на підставі яких видається наказ. Зразок вступної частини наказу по особовому складу наведено в додатку 51 до цієї Інструкції.
У частині другій статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) наведений перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За приписами частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що Положенням № 1153/2008 чітко врегульовано порядок зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого їх службового використання, зокрема, у випадку якщо відбулося розформування (реформування) військової частини або скорочення штатних посад.
При цьому, військовослужбовець може бути переміщений для доукомплектування Збройних Сил України на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої без його згоди, крім випадків, визначених пунктом 112 Положення № 1153/2008.
Водночас в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог пунктів 85, 87 цього Положення.
Предметом спору у цій справі є, зокрема, правомірність наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.08.2025 №247 та військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 28.08.2025 №350-РС.
Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указами Президента України дія воєнного стану продовжена.
Отже, починаючи з 24 лютого 2022 року та дотепер в Україні триває воєнний стан, період дії якого у розумінні Законів України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про оборону України" є особливим періодом.
Таким чином, період дії воєнного стану або дії рішення про мобілізацію (крім цільової) є особливим періодом, який передбачає перехід Збройних Сил України та інших військових формувань на штати воєнного стану, які передбачають заміщення воєнних посад.
Наказом Міністерства оборони України №280 від 15 вересня 2022 року затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України ( далі - Інструкція № 280). розділом Х якої визначено порядок видання наказів по особовому складу.
Так, згідно пункту 1 Розділу Х Інструкції № 280 накази по особовому складу є основними документами, які встановлюють, змінюють або припиняють правові відносини військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу. Вони видаються посадовими особами, яким Положенням надано право присвоєння, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення (поновлення) контракту та військової служби тощо на підставі відповідних документів, установлених Міноборони.
Пункт 2 Розділу Х Інструкції № 280 передбачає, що наказами по особовому складу оформлюються такі зміни в службовому становищі військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу, зокрема, призначення на посади (у тому числі у разі зміни назви посади, військово-облікової спеціальності (крім зміни грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема зміни розміру посадових окладів (тарифних розрядів) та зміни рівня військової освіти за посадою), штатно-посадової категорії) та звільнення з займаних посад, переміщення по службі, зарахування в розпорядження, продовження строків перебування на посадах.
Також пунктом 2 Розділу Х Інструкції №280 передбачено, що у разі зміни номера штату (переходу на новий штат) органу військового управління, з'єднання, військової частини, військового навчального закладу, установи та організації, і якщо найменування посади, військове звання та військово-облікова спеціальність у новому штаті не змінилися, посадове становище військовослужбовців наказами по особовому складу не оголошується.
З наведеного висновується, що наказом по особовому складу оформлюються зміни в службовому становищі військовослужбовця у разі зарахування його в розпорядження.
Розділом ХІ Інструкції № 280 визначено правила складання наказів по особовому складу.
Так, пунктом 1 Розділу ХІ Інструкції № 280 визначено, що накази по особовому складу складаються державною мовою і підписуються посадовою особою, якій надано право призначати, переміщувати на посади, звільняти з посади, звільняти з військової служби, укладати і продовжувати строки контракту, виконувати інші дії, пов'язані з визначенням службового становища військовослужбовців. У разі відсутності зазначеної посадової особи право підпису надається особі, яка тимчасово її заміщує згідно з письмовим наказом.
Згідно з пунктом 7 Розділу ХІ Інструкції № 280 великими літерами друкуються прізвища військовослужбовців у пунктах наказів по особовому складу, посади, на які вони призначаються, військово-облікові спеціальності, слова «ЗВІЛЬНИТИ», «ПРИЗНАЧИТИ», «ВІДРЯДИТИ», «ПРОДОВЖИТИ», «НАПРАВИТИ», «ЗАРАХУВАТИ», «УКЛАСТИ», «ВИКЛЮЧИТИ», «У ЗАПАС», «СКАСУВАТИ», «ПОНОВИТИ», «ВВАЖАТИ», «ІМЕНУВАТИ» тощо.
Положеннями пункту 11 Розділу ХІ Інструкції № 280 визначено, що пункти наказів по особовому складу складаються в наказовій формі. У них послідовно без будь-яких скорочень вказуються такі відомості: військові звання, прізвища, власні імена, по батькові військовослужбовців, посади, які вони займають на час видання наказів, дійсні найменування військових частин, відповідно до штату (штатного розпису), командувань, видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил, до яких вони входять, а на військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні, - у розпорядженні якої посадової особи вони перебувають, і остання посада, з якої їх зараховано у розпорядження. У наказах по особовому складу про призначення (переміщення), крім того, вказуються посади, на які військовослужбовці призначаються, номери військово-облікових спеціальностей за посадами, передбаченими штатами. Посади військовослужбовців, які вони займають на час видання наказу, не змінюються.
Згідно з пунктом 16 Розділу ХІ Інструкції № 280 примітки до пунктів наказів по особовому складу розташовуються під відповідними пунктами. У них, залежно від змісту пункту наказу по особовому складу, вказуються, зокрема, у наказах по особовому складу про зарахування в розпорядження у зв'язку з проведенням організаційних заходів - рік народження, особистий номер. Накази видаються на всіх військовослужбовців, якщо до кінця встановленого строку проведення цих заходів не вирішено питання щодо подальшого службового використання вивільнених військовослужбовців.
Пунктом 17 Розділу ХІ Інструкції № 280 визначено, що вступна частина наказу по особовому складу формулюється коротко, вона повинна відображати зміст наказу і містити в окремих випадках посилання на відповідні пункти Положення, статті Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», на підставі яких видається наказ. Зразок вступної частини наказу по особовому складу наведено в додатку 51 до цієї Інструкції.
Згідно з пунктом 21 Розділу ХІ Інструкції № 280 зразки пунктів наказів по особовому складу наведено у додатку 53 до цієї Інструкції.
При цьому, форма наказу про зарахування у розпорядження, передбачена додатком 53 до Інструкції № 280, вимагає зазначення як підпункту, так і пункту Положення № 1153.
Повертаючись до обставин цієї справи варто нагадати, що в якості підстави для увільнення від займаної посади і зарахування у розпорядження у спірному наказі зазначено пункти 82, 102, 104, 117 та 257 Положення № 1153/2008.
Як уже зазначалось, абзацом 2 пункту 257 Положення № 1153/2008 передбачено, що для доукомплектування Збройних Сил України в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог пунктів 85, 87 цього Положення, а призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених пунктом 112 цього Положення.
Так, у переліку винятків перераховано такі випадки як:
неможливість проходження військовослужбовцем військової служби у місцевості, до якої його переміщують, відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
неможливість проживання членів сім'ї військовослужбовця за станом здоров'я в місцевості, до якої його переміщують, відповідно до документів, які це підтверджують;
потреба у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визнані опікунами та мешкають окремо від сім'ї військовослужбовця, відповідно до документів, які це підтверджують.
Військовослужбовець, який проходить військову службу за призовом, переміщується у зв'язку із службовою необхідністю та за станом здоров'я на нове місце військової служби без його згоди.
Отже, в особливий період для доукомплектування Збройних Сил України переміщення військовослужбовця здійснюється у зв'язку зі службовою необхідністю та за станом здоров'я на нове місце військової служби без його згоди.
Вищевикладене також узгоджується з правовою позицією, що викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року у справі № 160/2368/23 (провадження № К/990/32826/24).
Водночас відповідно до додатку 53, розміщеного в Інструкції № 280 та, дослідивши оскаржуваний наказ, судом встановлено, що оскаржуваний наказ не містить посилання на спільну директиву Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України та Плану переміщення військовослужбовців Головного управління оборонного планування Генерального штабу Збройних Сил України. Натомість, міститься лише посилання про призначення на посаду - номером обслуги самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону НОМЕР_8 окремої артилерійської бригади, ВОС-134533А.
Водночас варто зазначити, що Верховний Суд у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 1640/3394/18 зазначив, що саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, Суд зауважив, що деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
У цій постанові Верховний Суд визначив, що суттєве (фундаментальне) порушення - це таке порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Тож, у підсумку, Верховний Суд у справі № 1640/3394/18, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, запровадив критерій виміру суттєвості порушень правової процедури ухвалення рішення та дійшов висновку, що порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення. На думку Суду, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Такі висновки також викладено Верховним Судом у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 813/1790/18, від 16 листопада 2023 року у справі № 300/3110/20, від 21 грудня 2023 року у справі № 440/2017/20, від 07 лютого 2025 року у справі № 520/1298/23.
Застосовуючи ці підходи до обставин цієї справи, суд зазначає, що незазначення відповідачем конкретного підпункту пункту 82 Положення № 1153/2008 в спірному наказі, не може бути самостійною підставою для скасування оскаржуваного наказу, оскільки не спростовує висновки, які викладено у ньому.
До того ж, варто зауважити, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акту адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Враховуючи, що відповідно до пункту 257 Положення № 1153/2008, для доукомплектування Збройних Сил України в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог пунктів 85, 87 цього Положення, тому призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених пунктом 112 цього Положення.
При цьому, позивач не обґрунтовує жодної обставини, передбаченої пунктом 112 Положення № 1153/2008, що виключала б можливість переведення позивача на посаду без надання згоди та яка існувала на час видання оскаржуваного наказу.
За такого правового врегулювання та обставин справи переміщення позивача узгоджується з положеннями пункту 257 та пункту 82 Положення № 1153/2008, з яких висновується, що для доукомплектування Збройних Сил України в особливий період призначення військовослужбовців на посади здійснюється у зв'язку зі звільненням або призначенням на посади, передбаченими штатами воєнного часу, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану.
Відтак, підстави для визнання протиправними та скасування спірних наказів відсутні.
Щодо тверджень позивача про допущені відносно нього протиправні дії військової частини НОМЕР_1 , які виразились у не розгляді рапорту від 30.08.2025 про направлення на медичне обстеження та лікування позивача, суд зазначає, що позивач наказом від 28.08.2025 №350-РС призначений на посаду у військову частину НОМЕР_2 .
Щодо посилання позивача на консультативний висновок військової частини НОМЕР_3 від 25.07.2025 №16166 як на підставу обґрунтованості позовних вимог, суд зазначає, що даним висновком позивачу, зокрема, рекомендовано звільнення від фізичних навантажень на сім діб, отже станом на 30.08.2025 (дату подання рапорту) вказаний висновок вичерпав свою дію.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 вдісутні.
Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору та не сплачував його, підстави для розподілу судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_9 )
Відповідачі:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_10 ) Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_11 )
Головуючий суддя О.О. Михайлов