Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
26 листопада 2025 р. справа №520/12152/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Лариси Мар'єнко, розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача в порядку ст.383 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
06.09.2024 ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач, заявник) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач) у порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просила суд:
1) поновити ОСОБА_1 строки для подання заяви про визнання протиправним рішення ГУ ПФУ у Харківській області, прийнятого на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 у справі №520/12152/22;
2) постановити окрему ухвалу якою:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести нарахування пенсії ОСОБА_1 у відповідності до положень вимог ст.ст. 46, 47 та 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати";
- з метою виконання вказівок суду, щодо порядку нарахування пенсії ОСОБА_1 , встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області десятиденний строк для виконання окремої ухвали і надання суду відповіді про виконання окремої ухвали (ч. 5 ст. 249 КАС України);
- визнати наявними підстави для ініціювання дисциплінарного провадження та притягнення до відповідальності посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які були відповідальними за виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 у справі № 520/12152/22 (ч.2 ст.249 КАС України);
- встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області розумний строк для подання суду інформації про наслідки дисциплінарного провадження відносно посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які були відповідальними за виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 у справі № 520/12152/22.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі №520/12152/22 заяву представника позивача в порядку ст.383 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто заявнику без розгляду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2024 скасовано ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі №520/12152/22 та направлено справу до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку статті 383 КАС України.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2024, поновлено заявнику строк звернення до суду з заявою в порядку ст.383 КАС України, прийнято заяву до розгляду та надано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області строк для надання інформації щодо стану виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 у справі №520/12152/22.
Представник відповідача надіслав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що не погоджується з заявою представника позивача, вважає її необґрунтованою та такою, що суперечить нормам матеріального права, які діють в системі пенсійного забезпечення. Так, на виконання рішення суду від 21.03.2023 у справі №520/12152/22, ОСОБА_1 рішенням від 29.08.2023 №963280840506 поновлено виплату пенсії з 07.09.2021 та проведено нарахування грошових коштів у розмірі 56667,26 грн за період з 07.09.2021 по 30.09.2023 року. Грошові кошти у розмірі 56667,26 грн нараховані позивачу до виплати у вересні 2023 через поштове відділення 61100 АТ "Укрпошта", дата виплати 14 число. З 01.10.2023 по 31.03.2024 пенсія щомісяця нараховувалась до виплати через поштове відділення 61100 АТ "Укрпошта", дата виплати 09 число. Згідно звітності АТ "Укрпошта" пенсія за весь період нарахування ОСОБА_1 не отримана. З 01.04.2024 виплату пенсії припинено відповідно до частини 1 статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд). Отже, вищевказане рішення суду виконано в межах повноважень та у визначеному законом порядку.
Представник позивача надіслав письмові пояснення, в яких не погодився з наданою пенсійним фондом інформацією, стверджуючи, що рішення суду від 21.03.2023 у справі №520/12152/22 не виконано, зокрема, за вересень 2021 року здійснено нарахування пенсії не за повний місяць, а лише за 24 календарні дні, не нараховано пенсію за період з січня 2019 по червень 2019 (включно), не нараховано компенсацію втрати частини доходів при нарахуванні пенсії відповідно до частини 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Суд, з урахуванням положень частини п'ятої статті 383 КАС України, розглядає заяву у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Вивчивши доводи заяви представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає таке.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 у справі №520/12152/22 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.09.2022 №963280840506 у формі протоколу про відмову у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області (код ЄДРПОУ 14099344) прийняти рішення про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 07.09.2021 року, дати звернення з заявою про поновлення пенсійних виплат.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
З програми "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що рішення суду набрало законної сили 22.06.2023, та видано представнику позивача 14.09.2023 виконавчі листи.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з вимогами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 за № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 за №11-рп/2012).
Виконання судового рішення, як завершальна стадія судового провадження, є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі "Філіс проти Греції" (Philis v. Greece) (№1) від 27 серпня 1991 року). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
У разі невиконання судового рішення позивачка має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами КАС України.
Статтею 372 КАС України визначений порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.
Відповідно до частин 2, 4 вказаної статті судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Частина 1 ст.373 КАС України визначає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Аналіз наведеного вказує, що рішення суду в адміністративних справах може бути виконане добровільно, з моменту набрання рішенням законної сили, та примусово, після відкриття відповідного виконавчого провадження. Разом з цим виконання судового рішення, у якому порядку воно б не відбувалось, є невід'ємною складовою права на судовий захист.
Процесуальним засобом забезпечення належного та своєчасного виконання судового рішення є судовий контроль, підстави та порядок здійснення якого визначені зокрема статтею 383 КАС України.
Так, відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з частиною 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З системного аналізу зазначених норм права випливає, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у тому числі, і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
З інформації, наданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області встановлено, що на виконання рішення суду від 21.03.2023 у справі №520/12152/22, ОСОБА_1 рішенням від 29.08.2023 №963280840506 поновлено виплату пенсії з 07.09.2021 та проведено нарахування грошових коштів у розмірі 56667,26 грн за період з 07.09.2021 по 30.09.2023 року. Грошові кошти у розмірі 56667,26 грн нараховані позивачу до виплати у вересні 2023 через поштове відділення 61100 АТ "Укрпошта", дата виплати 14 число. З 01.10.2023 по 31.03.2024 пенсія щомісяця нараховувалась до виплати через поштове відділення 61100 АТ "Укрпошта", дата виплати 09 число. Згідно звітності АТ "Укрпошта" пенсія за весь період нарахування ОСОБА_1 не отримана. З 01.04.2024 виплату пенсії припинено відповідно до частини 1 статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд).
Також судом встановлено, що позивачкою при зверненні до суду заявлено позовні вимоги в такій редакції: "скасувати індивідуальне рішення винесене відділом з питань перерахунків пенсій №2 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.09.2022 про відмову в поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 (протокол розгляду спірних питань, які виникають під час призначення (перерахунків) та виплати пенсій, від 24.09.2022); зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області прийняти рішення про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 з місяця припинення виплати пенсії з належною компенсацією втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 з урахуванням положень ч.2 ст.46 Закону №1058-IV та положень Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду 21.03.2023 у справі №520/12152/22, зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.09.2022 №963280840506 у формі протоколу про відмову у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 , зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області (код ЄДРПОУ 14099344) прийняти рішення про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 07.09.2021 року, дати звернення з заявою про поновлення пенсійних виплат.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
При цьому, обґрунтовуючи заяву про необхідність судового контролю в порядку статті 383 КАС України представника позивача, що відповідач не виконав рішення суду в частині нарахування пенсії за вересень 2021 року здійснено не в повному обсязі повний місяць, а лише за 24 календарні дні, не нарахував пенсію за період з січня 2019 по червень 2019 (включно), не нараховував компенсацію втрати частини доходів при нарахуванні пенсії відповідно до частини 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Суд зазначає, що рішенням суду відмовлено позивачу у вказаній частині позовних вимог, а на відповідача не покладався обов'язок щодо виконання рішення суду в частині нарахування та виплати пенсії за період з 01.01.2019 по 30.06.2019, з 01.09.2021 по 06.09.2021, з урахуванням компенсації втрати частини доходів при нарахуванні пенсії відповідно до частини 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішення суду позивачем в порядку апеляційного провадження не оскаржувалось, та в силу ст.255 КАС України набрало законної сили.
Відповідно до частин першої та шостої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Отже, інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у тому числі, і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача та застосування приписів статті 383 КАСУ можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем. Бездіяльністю визнається пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах.
Аналіз викладених вище положень КАС України вказує, що окрема ухвала суду є одним із інструментів механізму стримувань і противаг, превенції вчинення порушень закону, які адміністративний суд не може самостійно усунути шляхом вжиття належних заходів. Окрема ухвала виноситься судом у зв'язку з виявленням під час судового розгляду справи по суті порушення законності, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунені шляхом розв'язання спору по суті. При цьому такі порушення мають негативно впливати на стан суб'єктивних прав та обов'язків особи у публічно-правових відносинах. Водночас інститут постановлення окремої ухвали є крайньою мірою і може застосовуватися лише у випадках, коли є очевидним порушення закону та з метою вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли такому порушенню.
Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 27.01.2020 №П/811/236/16 (К/9901/13367/18), який ураховується судом відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України.
Суд зазначає, що окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому. Необхідність їх винесення зумовлена завданнями адміністративного судочинства захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.
Виходячи з особливого статусу суду в системі органів, що забезпечують правовий порядок, суд зобов'язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону.
Відповідно до частини 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.
Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення суду від 21.03.2023 року у справі №520/12152/22, відповідачем виконано в повному обсязі. Судом обставини вчинення відповідачем протиправних дій щодо невиконання судового рішення не встановлено.
Таким чином, заява представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, в порядку статті 383 КАС України, задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.294, 297, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача в порядку ст.383 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лариса МАР'ЄНКО