Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
26 листопада 2025 р. справа № 520/30579/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ДМИТРОВКА" (вул. Центральна, с. Дмитрівка (Первомайський), Лозівський район, Харківська область, 64130, код ЄДРПОУ 30774357) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "ДМИТРОВКА" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області та Державної податкової служби України, в якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН за № 10892007/30774357 ( ПН № 5 від 16.12.2023р.).
2. Зобов'язати Державну податкову службу України (код в ЄДРПОУ: 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 16.12.2023 року в ЄРПН за № 10892007/30774357.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст. 171 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.10.2019 по справі №640/20468/18 було надано правову оцінку щодо застосування строку звернення до суду у подібних правовідносинах.
Так, Верховний Суд дійшов висновку, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Аналогічне правозастосування строків викладено у постановах Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 та від 21.06.2022 у справі №620/3546/18.
Предметом позовних вимог в даній справі є протиправність рішення від 11.04.2024 №10892007/30774357 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.12.2023 №5, яке було оскаржене позивачем в адміністративному порядку (скарга від 23.04.2024 № 2304/2024-4У), проте, як зазначає позивач у позовній заяві, щодо якої ніякої відповіді не надійшло.
Тому, строк звернення до суду щодо оскарження рішення від 11.04.2024 №10892007/30774357 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.12.2023 №5 становить шість місяців з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на рішення, тобто з 23.04.2024, та сплив 23.10.2024.
З позовом до суду позивач звернувся 21.11.2025, тобто із пропуском встановленого строку звернення до суду.
В позовній заяві міститься клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яке обґрунтовано тим, що Торгово-промисловою палатою України (ТПП) було оприлюднено Лист №2024/02.0 7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною. Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією №376, з 24.02.2022 Лозівський район, за винятком Близнюківської селищної територіальної громади, Олексіївської сільської територіальної громади, Первомайської міської територіальної громади, віднесений до територій можливих бойових дій. З огляду на нестабільну безпекову ситуацію, регулярні обстріли, перебої в електропостачанні та зв'язку, а також об'єктивні труднощі в організації господарської діяльності, СТОВ "Дмитровка" було позбавлено можливості своєчасно звернутися за правничою допомогою та організувати подання позову. Лише за умов часткової стабілізації комунікацій позивач отримав можливість звернутися до адвоката Кутового Г.І. для підготовки та подання позовної заяви про оскарження рішення контролюючого органу. Директор СТОВ "Дмитровка" не є фахівцем у галузі права, не має необхідних загальних та спеціальних знать і навичок для представництва та захисту прав позивача у адміністративному процесі, тому для належного представлення власних інтересів позивач потребує допомоги представника-фахівця з юридичною освітою, який є кваліфікованим спеціалістом. Через ці обставини, директор СТОВ "Дмитровка" звернувся до Кутового Г.І., договір про надання правової допомоги з яким укладено 10.11.2025. Відповідно, представник позивача міг ознайомитись з рішеннями контролюючого органу з моменту підписання Договору від 10.11.2025.
Розглядаючи заявлене клопотання, суд виходить з наступного.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому, Указами Президента України воєнний стан неодноразово продовжувався. Станом на момент вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом воєнний стан в Україні триває.
Варто наголосити, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, будь-яких змін в аспекті перебігу процесуальних строків та їх обчислення до КАС України не вносилось.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Отже, саме по собі покликання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Позивачем не підтверджено жодними доказами, як саме запроваджений воєнний стан та віднесення Лозівського району до переліку територій можливих бойових дій унеможливив своєчасне звернення до суду.
Посилання на те, що безпекова ситуація, регулярні обстріли, перебої в електропостачанні та зв'язку, позбавили можливості своєчасно звернутися за правничою допомогою та організувати подання позову, носять загальний характер та не обґрунтовані жодними доказами.
Крім того, в клопотанні позивач абстрактно посилається на "об'єктивні труднощі в організації господарської діяльності СТОВ "Дмитровка", не наводячи які саме "об'єктивні труднощі" зумовили пропуск строку звернення до суду з адміністративним позовом більше, ніж на 1 (один) рік.
У заявленому клопотанні позивач, обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду, також покликається на відсутність у директора фахових знань у галузі права. Суд критично оцінює вказану детермінанту пропуску строку звернення до суду, оскільки ці обставини жодним чином не позбавляли позивача можливості скористатися правом на правничу допомогу.
Щодо посилання позивача на Торгово-промисловою палатою України (ТПП) було оприлюднено Лист №2024/02.0 7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною, суд вказує на те, що пунктом 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП) та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України 18 грудня 2014 року №44(5) (далі - Регламент ТПП) визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідним договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.
Згідно з Регламентом ТПП, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської дiяльностi по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору i виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачу сертифікату ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом.
ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП (Реєстр сертифікатів), про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб.
Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Згодом Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався і діє на теперішній час.
Тобто, ТПП України листом повідомила «всіх, кого це стосується» про те, що з 24 лютого 2022 року зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської дiяльностi України. Але Регламентом ТПП лист не визначено таким документом як сертифікат, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Отже, лист ТПП України не є сертифікатом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі №906/540/22 зазначив, що лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб'єктів. Кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
На підставі вищезазначеного суд не приймає до уваги посилання позивача на Лист №2024/02.0 7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили), як поважну підставі пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позивачем не надано жодних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та наявності обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та були пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Суд також звертає увагу на те, що небажання позивача вчасно реалізувати процесуальні права та недоведення факту того, що можливість подання ним позовної заяви у визначені законом строки не залежали від його волевиявлення або було зумовлено вагомими та непереборними обставинами, свідчить про втрату можливості захисту порушених, на переконання позивача, прав у судовому порядку.
Такий підхід відповідає принципу правової визначеності (res judicata) як складової верховенства права, а також законності (заборони незастосування норми закону, яка відповідає критерію якості, передбачуваності та легітимної мети).
Цей висновок корелюється з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 13.02.2024 №140/9165/23, яку суд враховує в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.
Отже, не реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в межах строку звернення до суду зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Таким чином, причини пропуску позивачем строку звернення до суду слід визнати неповажними.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, оскільки суд дійшов висновку, що підстави, вказані позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду є неповажними, суд залишає адміністративний позов без руху та пропонує позивачу звернутись до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
У задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.
Адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ДМИТРОВКА" (вул. Центральна, с. Дмитрівка (Первомайський), Лозівський район, Харківська область, 64130, код ЄДРПОУ 30774357) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надавши вказані документи до Харківського окружного адміністративного суду.
Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Анатолій Бідонько