Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
26 листопада 2025 р. №520/23922/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у неоформленні та неподанні до Державної казначейської служби України у Харківській області (код ЄДРПОУ 37874947) подання про повернення сплаченого адміністративного штрафу в розмірі 17000,00 гривень за постановою №1402 від 27.08.2024 року, сплаченого ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) оформити та подати подання про повернення сплаченого адміністративного штрафу в розмірі 17000,00 гривень за постановою №1402 від 27.08.2024 року, сплаченого ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), до Державної казначейської служби України у Харківській області (код ЄДРПОУ 37874947).
В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що відповідачем було вчинено протиправну бездіяльність, яка полягає у неоформленні та неподанні до Державної казначейської служби України у Харківській області (код ЄДРПОУ 37874947) подання про повернення сплаченого адміністративного штрафу в розмірі 17000,00 гривень за постановою №1402 від 27.08.2024 року, сплаченого ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач відзив на позов разом з доказами на спростування доводів позивача до суду не надав, причин неможливості надання відзиву та доказів суду не повідомив.
Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 27.08.2024 року винесено відносно ОСОБА_1 постанову № 1402 за ч. 3 ст. 210 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
Згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №22 ОСОБА_1 28.08.2024 було здійснено сплату адміністративного штрафу згідно постанови №1402 від 27.08.2024 року на Головне управління державної казначейської служби у Харківській області у розмірі 17000 грн.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16.10.2024 р. у справі № 641/5986/24, яке набрало законної сили 29.10.2024 року, позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення було задоволенено. Скасовано постанову № 1402 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 27.08.2024 року відносно ОСОБА_1 . Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрито.
ОСОБА_1 10.02.2025 р. звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо виконання рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова по адміністративній справі №641/5986/24.
17.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 року було надано відповідь №97/10, у якій повідомлено, що Постанова №1402 скасована та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито. Додатково повідомлено, що Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджене Постановою КМУ від 23.02.2022 №154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Пунктом 3 Положення встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки очолюють керівники, які організовують діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.
08.08.2025 року представником позивача був направлений адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо формування та подання до управління Державної казначейської служби України у Харківській області подання про повернення ОСОБА_1 коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету в розмірі 17000,00 грн., сплачених згідно з квитанцією від 28.08.2024 за № 22.
Відомостей щодо надання відповіді на заяву позивача про формування та подання про повернення коштів матеріали справи не містять.
Вважаючи, що відповідач зобов'язаний сформувати подання про повернення коштів, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Бюджетного кодексу України визначено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає: 1) розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства; 2) контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, реєстрації взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями; 3) ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі та інших нормативно-правових актів Міністерства фінансів України; 4) здійснення інших операцій з бюджетними коштами.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів визначена Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 зі змінами (далі - Порядок № 787).
Відповідно до підпункту п'ятого Порядку № 787 встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подасться до відповідного головного управління Казначейства. Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього порядку.
Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
При цьому, відповідно до частини першої та другої статті 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (частина перша статті 170 Цивільного кодексу України).
Держава відповідає за своїми зобов'язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення (стаття 174 Цивільного кодексу України).
Частиною другою статті 17 Цивільного кодексу України визначено, що у випадках, встановлених Конституцією України та законом, особа має право звернутися за захистом цивільного права та інтересу до органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Абзац другий частини третьої цієї статті визначає, що рішення, прийняте зазначеними органами щодо захисту цивільних прав та інтересів, не є перешкодою для звернення за їх захистом до суду (абзац другий частини третьої статті 17 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
У цьому випадку сплачена сума штрафу є об'єктом адміністративних і бюджетних правовідносин. Всі їхні етапи (як щодо стягнення коштів, так і щодо їх повернення після скасування індивідуального акта) урегульовані положеннями спеціального законодавства.
Суд звертає увагу, що питання порядку повернення з бюджету коштів, які утримуються без достатніх правових підстав (зокрема, коли така підстава існувала на час платежу, а потім відпала) було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.08.2023 у справі № 910/5880/21.
За висновками Великої Палати Верховного Суду у зазначеній постанові, після того як адміністративний суд ухвалив постанову про скасування індивідуального акта публічно-правові відносини сторін цього спору припинилися, а кошти, які позивач сплатив на виконання такого індивідуального акту, стали такими, що знаходяться у бюджеті без достатньої правової підстави. Зважаючи на викладене, спірні правовідносини з приводу повернення відповідної суми стосуються захисту майнових прав позивача як суб'єкта господарювання.
Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що у зв'язку з тим, що на момент сплати позивачем адміністративно-господарського штрафу юридична підстава для такого платежу існувала, оскільки була чинною постанова про застосування штрафу та відкрите виконавче провадження. Тому не можна уважати, що позивач сплатив кошти помилково. Так само немає підстав вважати, що позивач сплатив штраф надміру, оскільки сплачена сума відповідає визначеній в індивідуальному акті сумі.
Отже, за висновками суду касаційної інстанції Порядок № 787 застосовний лише до випадків помилково чи надміру зарахованих до бюджету. Оскільки сума адміністративного штрафу, яку вніс до бюджету позивач, не є помилково чи надміру зарахованою, Порядок № 787 на спірні правовідносини не поширюється.
Зазначений висновок Верховного Суду підлягає урахуванню і до правовідносин у межах цієї справи, оскільки відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивач просить захистити його права шляхом вжиття заходів щодо повернення коштів на підставі Порядку № 787.
У свою чергу, стаття 1212 Цивільного кодексу України безпосередньо описує ситуацію, яка склалася у цьому випадку з огляду на набрання законної сили судовим рішенням про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу відповідна юридична підстава для сплати такого штрафу відпала.
Таким чином, після визнання протиправною та скасування адміністративним судом постанови про застосування штрафу платник згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України має право на пред'явлення позову про стягнення суми перерахованих ним коштів як таких, які утримуються у бюджеті без достатньої правової підстави.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відсутні підстави для повернення позивачу коштів відповідно до положень Порядку № 787, оскільки сплачена позивачем сума штрафу не є помилково або надмірно сплаченою.
При цьому суд зауважує, що позивач неправильно обрав спосіб захисту своїх прав, оскільки належним способом захисту прав та інтересів позивача буде подання кондикційного позову, але суд не може за власною ініціативою за приписами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України здійснити захист порушеного права позивача в інший спосіб, оскільки це потягне за собою зміну підвідомчості справи до господарських судів.
Суд також уважає відсутніми підстави для закриття провадження у справі з підстав непідсудності цього спору адміністративним судам, оскільки предметом позову не є стягнення коштів, які безпідставно перебувають у володінні іншої особи, який дійсно має розглядатися у порядку господарського або цивільного судочинства залежно від суб'єктного складу сторін. Але обраний позивачем спосіб захисту прав (шляхом повернення помилково сплачених коштів на підставі Порядку № 787) є спором публічно-правового характеру, а тому вирішується саме шляхом розгляду справи по суті.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бідонько А.В.