Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
25 листопада 2025 року № 520/2532/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Дер-м, п. 3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Харківській області № 2000-0309-9/152852 від 28.08.2024 року про відмову ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у зарахуванні спеціального страхового стажу за період роботи з 07.04.1983 року по 01.10.1998 рік в Чаплинській ЦРБ Херсонської області та права на виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду з дня звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 10 січня 2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про зарахування спеціального страхового стажу за період роботи з 07.04.1983 року по 01.10.1998 рік в Чаплинській ЦРБ Херсонської області та права на виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду з дня звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 10 січня 2023 року;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати спеціальний страховий стаж ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за період роботи з 07.04.1983 року по 01.10.1998 рік в Чаплинській ЦРБ Херсонської області з урахуванням висновків суду з дня звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 10 січня 2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду з дня звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 10 січня 2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду Україні в Харківській області провести перерахунок розміру пенсії з урахуванням спеціального страхового стажу за період роботи з 07.04.1983 року по 01.10.1998 рік в Чаплинській ЦРБ Херсонської області ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та здійснити відповідні виплати із доплатою з дня звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 10 січня 2023 року по дату винесення рішення судом.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання рішення суду від 29.04.2024 по справі №520/29981/23 відповідачем повторно розглянуто заяву позивача від 10.01.2023, проте рішенням ГУ ПФУ в Харківській області № 2000-0309-9/152852 від 28.08.2024 відмовлено у зарахуванні спірного періоду, у зв'язку із тим, що запис про переведення в іншу організацію не завірено підписом посадової особи та печаткою, документ, який би уточнив період роботи з 07.04.1983 по 01.10.1998 в Чаплинській ЦРБ не надано, а спеціальний стаж, що визначає право на виплату грошової допомоги складає 17 років 11 місяців 8 днів, а отже на думку відповідача відсутні законні підстави щодо зарахування цього періоду роботи до страхового стажу та в призначенні грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Вважаючи дані дії Головного управління Пенсійного фонду протиправними позивач звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою суду прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.
Представником відповідача до суду надано відзив, в якому останній повідомив, що діяв в межах чинного законодавства та просив відмовити у задоволені позову.
Відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно приписів ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.
Рішенням № 205050010475 від 03.05.2023 року позивачу призначено пенсію за віком з 26.04.2023 року. Зараховано загальний страховий стаж 32 роки 6 місяців 9 днів. Спеціальний стаж, що визначає право-на виплату грошової допомоги враховано 17 років 11 місяців 8 днів.
Період роботи позивача з 07.04.1983 року по 01.10.1998 рік в Чаплинській ЦРБ, не було зараховано пенсійним фондом, оскільки запис про переведення в іншу організацію не завірено підписом посадової особи та печаткою,
Відмова відповідача у виплаті виплати позивачу грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мотивована тим, що до страхового стажу не зарахований період роботи згідно трудової книжки серія НОМЕР_2 від 04.04.1983 р. з 07.04.1983 р. по 01.10.1998 р., оскільки запис про переведення в іншу організацію не завірено підписом посадової особи та печаткою в трудовій книжці.
Вважаючи свої права порушеним позивач звернулась до суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 по справі №520/29981/23 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (вулиця Кравчука, буд 22-В, м. Луцьк, Волинська область) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Харківській області № 205050010475 від 03.05.2023 року про відмову у зарахуванні спеціального страхового стажу ОСОБА_1 за період роботи з 07.04.1983 року по 01.10.1998 рік в Чаплинській ЦРБ Херсонської області та права на виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про зарахування спеціального страхового стажу за період роботи з 07.04.1983 року по 01.10.1998 рік в Чаплинській ЦРБ Херсонської області та права на виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду, з дня звернення із заявою про призначення пенсії.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 залишено без змін.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 28.08.2024 № 2000-0309-9/152852 позивачу повторно відмовлено у зарахуванні спірного періоду, у зв'язку із тим, що запис про переведення в іншу організацію не завірено підписом посадової особи та печаткою, документ, який би уточнив період роботи з 07.04.1983 по 01.10.1998 в Чаплинській ЦРБ не надано, а спеціальний стаж, що визначає право на виплату грошової допомоги складає 17 років 11 місяців 8 днів, а отже на думку відповідача відсутні законні підстави щодо зарахування цього періоду роботи до страхового стажу та в призначенні грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Статтею 8 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону №1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 17 до 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.
Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
За ст. 1, п. 1 ст. 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 5 № 1058-IV винятково цим Законом визначається, зокрема, пенсійний вік чоловіків і жінок, після досягнення якого особа має право на призначення пенсії за віком.
У відповідності до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
При цьому лише у разі відсутності трудової книжки або записів у ній органи Пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів. У разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами.
Таким чином, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
На час первісного заповнення трудової книжки позивача діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 09.07.1958 №620 (далі - Інструкція № 620).
Відповідно до п.1.3 вказаної Інструкції прийом на роботу без трудової книжки не допускається.
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 620 питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок. їх зберігання, виготовлення, постачання за обліку, врегульовано постановою Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 “Про трудові книжки робітників та службовців» та даною Інструкцією.
Відповідно до пункту 1 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 “Про трудові книжки робітників та службовців» встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих та державних службовців, кооперативних і громадських підприємств, установ та організацій, що пропрацювали більше 5 днів, в тому числі на сезонних та тимчасових роботах, а також на позаштатних працівників при умові, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до пункту 18 вказаної постанови відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації.
Отже, обов'язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів.
Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Аналіз вказаних норм свідчить, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку.
Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб, насамперед керівником підприємства, установи, організації в порядку, строк та спосіб, передбачений відповідним законодавством.
Отже, обов'язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.
Підставою для відмови позивачу у зарахуванні страхового стажу роботи у період з 07.04.1983 року по 01.10.1998 року в Чаплинській ЦРЛ стало відсутність підпису посадової особи та печатки про переведення в іншу організацію.
Разом з тим, із записів трудової книжки НОМЕР_3 підтверджуються період роботи позивача з 07.04.1983 року по 01.10.1998 рік в Чаплинській ЦРБ.
Так, у постанові від 06.03.2018 по справі № 754/14898/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Від так працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення його трудової книжки та бухгалтерських документів на підприємстві, тому неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.
Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.
Враховуючи наведене, суд дійшов переконання, що спірний стаж роботи позивача підтверджується відповідними записами у її трудовій книжці, що є достатнім для зарахування цих періодів роботи до загального страхового стажу, а тому неврахування відповідачем повністю вказаних періодів до мого загального страхового стажу є протиправним.
Таким чином, рішення ГУ ПФУ в Харківській області №2000-0309-9/152852 від 28.08.2024 про відмову у зарахуванні спеціального страхового стажу за період роботи з 07.04.1983 року по 01.10.1998 рік в Чаплинській ЦРБ Херсонської області та права на виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправним.
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні спеціального страхового стажу за період роботи з 07.04.1983 року по 01.10.1998 рік в Чаплинській ЦРБ Херсонської області та права на виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду з дня звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 10 січня 2023 року та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати спеціальний страховий стаж ОСОБА_1 , за період роботи з 07.04.1983 року по 01.10.1998 рік в Чаплинській ЦРБ Херсонської області з урахуванням висновків суду з дня звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 10 січня 2023 року.
Щодо виплати позивачу грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е»-“ж» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення» (працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення; спортсмени - заслужені майстри спорту, майстри спорту міжнародного класу - члени збірних команд; артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів тощо) і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також, якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення такої грошової допомоги, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 “Про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати».
До страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються в календарному обчислені періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, що передбачені, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 “Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років». При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Тобто, основними умовами для призначення зазначеної грошової допомоги є:
- не отримання до виходу на пенсію за віком будь-якого іншого виду пенсії (наприклад, за вислугу років);
- робота на час досягнення пенсійного віку в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, відповідно до яких визначається право на призначення пенсії за вислугу років;
- наявність страхового стажу на таких посадах: чоловіки - 35 років, жінки - 30 років.
Як вбачається з матеріалів справи, відмова у виплаті грошової допомоги мотивована відсутністю відповідного страхового стажу, оскільки суд вже вирішив питання зарахування спірного періоду до страхового стажу, то з цього випливає, що підстави для відмови у задоволені даної позовної вимоги відсутні.
А отже суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в цій частині.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється за правилами ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Харківській області № 2000-0309-9/152852 від 28.08.2024 про відмову ОСОБА_1 у зарахуванні спеціального страхового стажу за період роботи з 07.04.1983 року по 01.10.1998 рік в Чаплинській ЦРБ Херсонської області та права на виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду з дня звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 10 січня 2023 року;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати спеціальний страховий стаж ОСОБА_2 , за період роботи з 07.04.1983 року по 01.10.1998 рік в Чаплинській ЦРБ Херсонської області з урахуванням висновків суду з 10 січня 2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду з 10 січня 2023 року
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду Україні в Харківській області провести перерахунок розміру пенсії з урахуванням спеціального страхового стажу за період роботи з 07.04.1983 року по 01.10.1998 рік в Чаплинській ЦРБ Херсонської області ОСОБА_1 з 10 січня 2023 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мороко А.С.