Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питань строку звернення до суду
25 листопада 2025 року справа № 520/14992/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Лариси Мар'єнко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін у судове засідання заяву представника відповідача про залишення без розгляду заяву позивача про зміну предмету позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за період вимушеного прогулу,-
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати пункт 6 наказу ГУНП в Харківській області від 26.05.2025 №702, яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
2) визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Харківській області від 03.06.2025 №319-ОС "По особовому складу", яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.;
3) поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Харківській області;
4) допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Харківській області;
5) стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за період вимушеного прогулу, починаючи з дати звільнення по дату прийняття судом рішення про поновлення на роботі;
6) допустити негайне виконання рішення в частині виплати грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць;
7) стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області понесені ОСОБА_1 витрати, пов'язані із розглядом справи (на професійну правову допомогу).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 року відкрито спрощене провадження по даній справі в порядку ст.262 КАС України.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 року задоволено заяву представника позивача про поновлення процесуального строку звернення з заявою, визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено представнику позивача строк звернення з заявою про зміну предмету позову у справі №520/14992/25, прийнято до розгляду заяву представника позивача про зміну предмету позову у справі №520/14992/25.
Представник відповідача надіслав суду заяву (вх.№01-26/98371/25 від 05.09.2025), в якій просить суд залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову у справі №520/14992/25, посилаючись на те, що позивач пропустив, визначений Дисциплінарним статутом Національної поліції України п'ятнадцятиденний строк звернення до суду з позовною заявою про оскарження наказу про накладення дисциплінарного стягнення від 09.05.2025 №607. Зазначає, що позивач був ознайомлений з наказом від 09.05.2025 №607 про застосування до нього дисциплінарного стягнення ще 10.05.2025. На думку представника відповідача, зазначені представником позивача причини пропуску строку звернення з заявою про зміну предмету позову не є поважними та не перешкоджають вчасному зверненню до суду за захистом своїх прав.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи клопотання представника відповідача, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Відповідно до положень частин 1 та 2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 вказаної вище статті).
Тобто, за змістом зазначеної норми, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Згідно частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Законом України від 15.03.2022 №2123-ХІ "Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану" доповнено Дисциплінарний статут Національної поліції розділом V "Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану", який набув чинності з 01.05.2022 року.
Відповідно до частини 4 статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Відповідно до пункту 8 частини статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу;
Згідно ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Предметом заяви про зміну позовних вимог є правомірність прийняття відповідачем наказу (пункт 7) від 09.05.2025 №607 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Однак до суду з позовною заявою звернувся 30.08.2025 року, тобто поза межами строку звернення до суду.
Представник позивача в заяві про зміну предмету позову зазначає, що про наказ від 09.05.2025 №607 дізналась під час ознайомлення з відзивом представника відповідача на позовну заяву, також одночасно представник позивача заявляла клопотання про поновлення строку звернення до суду, виклавши причини поважності його пропуску.
Судом в ухвалі суду від 04.09.2025 року надано оцінку доводам заяви представника позивача, визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено представнику позивача строк звернення з заявою про зміну предмету позову у справі №520/14992/25.
Стосовно доводів представника відповідача про ознайомлення позивача зі змістом наказу від 09.05.2025 №607, позивач пояснив, що не заперечує факт поставлення підпису з аркуші ознайомлення, однак, заперечує проти доведення уповноваженим співробітником Головного управління Національної поліції в Харківській області до його відома змісту підписаного ним документа.
Суд враховує, що згідно статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Можливість людини без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом поняття доступу до правосуддя.
Стаття 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Право на розгляд справи означає право особи звернутися за захистом до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. Обов'язковою умовою дотримання цього права є те, що особі має бути забезпечена можливість реалізації зазначених прав без будь-яких обмежень, перешкод чи ускладнень. Можливість людини без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом поняття доступу до правосуддя. Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду.
Відтак, одним із правових механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.
Так, розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейський Суд з прав людини (ЄСПЛ) сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи "Белле проти Франції", "Ільхан проти Туреччини", "Пономарьов проти України", "Щокін проти України" тощо).
Одним з найбільш складних питань у процесі прийняття рішення про поновлення строку звернення до суду є визначення критеріїв, за якими суд може визнати причини попуску строку поважними, а підстави для його поновлення виправданими з метою досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи.
ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи "Скордіно проти Італії", "Ятрідіс проти Греції").
Отже, згідно з практикою ЄСПЛ для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя та принципу правової визначеності у процесі прийняття судом рішення про поновлення строку на звернення до суду мають враховуватися: 1) особливі обставини кожної конкретної справи у системному зв'язку з причинами пропуску строку на звернення до суду; наявність причин непереборного та об'єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду; 2) характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін; 3) період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення; 4) наявність публічного (суспільного та, меншою мірою, державного) інтересу у справі; 5) фундаментальність значення справи для судової та правозастосовної практики.
Беручи до уваги вищевикладене, зважаючи на предмет позову, проаналізувавши доводи кожної зі сторін, суд приходить до висновку про відсутність у викладеному клопотанні представника відповідача про залишення заяви про зміну предмета позову нових обставин, не досліджених під час прийняття ухвали суду від 04.09.2025 року, чи наявності підстав вважати передчасним висновки суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та його поновлення.
Таким чином, суд не вбачає достатніх правових підстав для застосування в даному випадку приписів пункту 8 частини першої статті 240 КАС України, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача.
Керуючись ст.ст.2, 9, 44, 47, 118, 121, 122, 123, 240, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду заяву позивача про зміну предмету позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за період вимушеного прогулу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Лариса МАР'ЄНКО