Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
26 листопада 2025 р. Справа №520/18140/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська область, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач - ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі за текстом - ГУ ДПС у Харківській області, податковий орган, відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495) від 12.06.2025 за №0672960-2405-2030, яким фізичній особі-платнику податків ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, за 2024 рік у сумі 1152,19 грн. за квартиру адресою: АДРЕСА_2 .
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495) від 12.06.2025 за №0672959-2405-2030 UA63100050000079487, яким фізичній особі-платнику податків ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, за 2024 рік у сумі 748,61 грн. за квартиру адресою: АДРЕСА_3 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом безпідставно, розраховані у них суми податкових зобов'язань не є законними та обґрунтованими, а тому вказані рішення суб'єкта владних повноважень є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 відкрито спрощене провадження у справі відповідно до ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України).
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій.
З огляду на здійснення діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах можливого ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, розгляд справи було відтерміновано.
Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Супрун Ю.О., у щорічній відпустці та на лікарняному.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з частинами 2, 3, 5 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 КАС України, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
ГУ ДПС у Харківській області 29.07.2025 надало до Харківського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву, в якому просило суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Позивачем 30.07.2025 через систему “Електронний суд» надано відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом встановлено такі обставини справи.
ОСОБА_2 є власником, якому на праві приватної власності належить нерухоме майно, а саме квартира загальною площею 110,2 кв.м, з них житлова площа: 72.2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 389536545 від 03.08.2024.
Також у власності позивача та у власності його матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на праві приватної спільної сумісної власності належить квартира загальною площею 35,8 кв.м, з них житлова площа: 18,1 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 389536698 від 03.08.2024.
03.07.2025 у Електронному кабінеті позивача на сайті ДПС України останній виявив те, що у невстановлену дату від Головного управління ДПС України в Харківській області від імені ОСОБА_4 (без зазначення її посади) надійшли наступні податкові повідомлення-рішення:
- №0672960-2405-2030 від 12.06.2025, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, за 2024 рік сумі 1 152,19 грн. у за квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ;
- №0672959-2405-2030-UA63100050000079487 від 12.06.2025, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, за 2024 рік у сумі 748,61 грн. за квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .
Не погодившись із прийнятим Головним управління ДПС у Харківській області податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У силу статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За змістом пункту 8.1 статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
Пунктом 8.3 статті 8 ПК України визначено, що до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Відповідно до підпункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належить податок на майно.
Підпунктом 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України визначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період).
В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Пункт 12.5 ст. 12 ПК України передбачає, що офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг або про внесення змін до таких рішень є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.
Згідно підпункту 265.1.1 пункту 265.1 статті 265 ПК України податок на майно складається в тому числі із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Підстави та порядок обчислення та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачені статтею 266 ПК України.
Так, відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.
Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (підпункт 266.1.1 пункт 266.1 статті 261 Податкового кодексу України).
Згідно з підпунктом 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Положеннями підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України визначено, що база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності.
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України).
За правилами підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Згідно підпункту “б» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку.
Тобто, відповідно до абз. “а» пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метри. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Суд зазначає, що ключовими питаннями у даній справі є саме розмір пільги та розмір бази оподаткування об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності позивача у місті Харкові та на праві приватної спільної сумісної власності в м. Лозова за 2024 рік.
Зі змісту поданого до Харківського окружного адміністративного суду представником відповідача відзиву на позов встановлено доводи стосовно того, що загальна площа квартир, що перебувають у власності позивача, становить 146 кв.м., що перевищує показник критерію пільги, встановленої за Рішенням № 542, на 61 кв.м, а отже, квартири, що перебувають у власності позивача, є об'єктами стягнення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до яких застосовується пільга встановлена ПК України, а саме зменшення бази оподаткування на 60 кв.м. Тобто, для застосування пільги, встановленої Рішенням № 542, загальна площа квартир, що перебуває у власності позивача не повинна перевищувати 85 кв.м., натомість загальна площа квартир, що перебуває у власності позивача становить 146 кв.м..
Отже, контролюючим органом відповідно до вимог ПК України, до об'єктів житлової нерухомості позивача застосовано пільгу у розмірі 60 м.кв..
Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 12.06.2025 за №0672960-2405-2030, яким фізичній особі-платнику податків ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, за 2024 рік у сумі 1152,19 грн. за квартиру адресою: АДРЕСА_2 , суд зазначає наступне.
З офіційного сайту Харківської міської ради судом встановлено, що Додатком 1 Рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" від 22.02.2017 № 542/17, у тому числі, зі змінами та доповненнями внесеними Рішеннями 29, 33, 38 сесій 8 скликання Харківської міської ради Харківської області від 19.08.2024 за №633/24 «Про продовження дії пільг з місцевих податків», від 03.12.2024 за №683/24 «Про продовження дії пільг з місцевих податків», від 30.04.2025 за №801/25 «Про продовження дії пільг з місцевих податків», якими внесено зміни до рішення міськради від 22.02.2017 за №542/17, зокрема, Додаток №1 п.8 викладено у наступній редакції: - «за період з 01 квітня 2023 року по 30 вересня 2024 року встановити ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що перебуває у власності фізичних осіб, на рівні 0 відсотків ».
З наведеного вище вбачається, що зазначеними вище рішенням Харківської міської ради визначено, зокрема, що “за період з 01 квітня 2023 року по 30 вересня 2024 року встановити ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що перебуває у власності фізичних осіб, на рівні 0 відсотків».
Таким чином, згідно рішення органу місцевого самоврядування, ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що перебуває у власності фізичних осіб, на рівні 0 відсотків, встановлюється за період з 01 квітня 2024 року по 30 вересня 2024 року.
Що стосується посилання позивача на те, що ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/квартир незалежно від їх кількості загальною площею до 85 кв. м, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюється у розмірі 0 відсотків), що встановлена органом місцевого самоврядування ще у 2017 році та діє безперервно до теперішнього часу, у вигляді 0 відсотків ставки даного податку, прямо, чітко, конкретно та недвозначно вказує, що міською радою своїм рішенням її встановлено для квартири чи квартир фізичних осіб незалежно від їх кількості загальною, тобто сумарною, площею до 85 кв. м, а вже понад вказану площу застосовується 1 відсоток ставки цього місцевого податку, суд зазначені доводи відхиляє, оскільки ця пільга стосується саме об'єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/квартир незалежно від їх кількості загальною площею до 85 кв. м, що перебувають у власності фізичних осіб, в той час як позивачу на праві власності належить, зокрема, квартира АДРЕСА_4 , яка має загальну площу 110,2 кв.м. і щодо такого об'єкта нерухомості база оподаткування має зменшуватися на 60 кв. метрів, як це передбачено пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України та переліченими вище рішеннями Харківської міської ради.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне здійснити розрахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки щодо об'єкта нерухомості: квартири АДРЕСА_4 , наступним чином: 50,2 х 71/12 х (12-9) = 891,05 грн., де 50,2 - загальна площа об'єкта нерухомості, що перебуває у власності позивача з урахуванням пільги (110,2 кв.м. - 60 кв.м.); 71 - ставка податку у 2024 році (1% х 7100,00); формула розрахунку 12 х (12 - 9) - період оподаткування 3 місяці, так як застосовувалася 0% ставка оподаткування за 1-3 квартали 2024 року.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 12.06.2025 за №0672960-2405-2030, підлягає скасуванню в частині визначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, за 2024 рік у сумі 261,14 грн. (1152,19 грн. - 891,05 грн.) за квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.
Продовжуючи розгляд справи в частині вимог щодо податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 12.06.2025 за №0672959-2405-2030 UA63100050000079487, яким фізичній особі-платнику податків ОСОБА_1 , визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, за 2024 рік у сумі 748,61 грн. за квартиру адресою: АДРЕСА_3 , суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст.355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 368 Цивільного кодексу України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 369 Цивільного кодексу України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена. Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном. Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.
Згідно з пп. “б» пп. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПК України визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, зокрема, якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб - власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є власник об'єкту оподаткування, а у разі, якщо такий об'єкт перебуває у сумісній власності кількох осіб, без поділу в натурі, обов'язок зі сплати такого податку покладається на особу лише за її згодою та згодою інших співвласників.
Враховуючи те, що матеріали справи не містяться відомостей про отримання від позивача згоди на нарахування йому податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об'єкта нерухомості: квартира, розташована за адресою АДРЕСА_5 , загальною площею 35,8 кв.м., яка належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (частки власності цих осіб визначені як “ 1/1»), що підтверджується відомостями з реєстру прав власності на нерухоме майно, суд дійшов висновку про те, що у цій справі покладення обов'язку зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на позивача, за відсутності його згоди та згоди інших співвласників, з огляду на положення абз. “б» пп. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПК України, не може вважатись правомірним.
А отже оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495) від 12.06.2025 за №0672959-2405-2030 UA63100050000079487, яким фізичній особі-платнику податків ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, за 2024 рік у сумі 748,61 грн. за квартиру адресою: АДРЕСА_3 є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених вище висновків суду не спростовують.
Частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням встановлених по справі обставин, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи часткове задоволення позову, відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1453,44 грн. в частині задоволення позову за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 12.06.2025 за №0672960-2405-2030, в частині визначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, за 2024 рік у сумі 261 (двісті шістдесят одна) гривень 14 копійок за квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495) від 12.06.2025 за №0672959-2405-2030 UA63100050000079487, яким фізичній особі-платнику податків ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, за 2024 рік у сумі 748,61 грн. за квартиру адресою: АДРЕСА_3 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків,61050, код ЄДРПОУ 43983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 1453 (одна тисяча чотириста п'ятдесят три) грн. 44 коп..
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 26.11.2025, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Супрун Ю.О.