Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
26 листопада 2025 року № 520/21907/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просила суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 при переведені з 29.07.2024 року з пенсії за віком на пенсію за віком згідно пункту 10 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про державну службу» враховувати довідки про заробітну плату державного службовця виданих Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 24.07.2024 року № 2600-0602- 8/144604 та № 2600-0602-8/144582;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при переведені ОСОБА_1 з 29.07.2024 року з пенсії за на пенсію за віком згідно пункту 10 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про державну службу» враховувати при обрахунку пенсії довідки про заробітну плату державного службовця виданих Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 24.07.2024 року № 2600-0602-8/144604 та № 2600-0602- 8/144582.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідачем, на думку позивача, вчинено протиправні дії щодо відмови ОСОБА_1 при переведені з 29.07.2024 року з пенсії за віком на пенсію за віком згідно пункту 10 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про державну службу» враховувати довідки про заробітну плату державного службовця виданих Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 24.07.2024 року № 2600-0602- 8/144604 та № 2600-0602-8/144582.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, правом подання відзиву не скористався.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.08.2024 року №93002083569 ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії - в переводі з пенсії за віком згідно із Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу».
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 по справі № 520/23925/24 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.08.2024 року № 93002083569. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.07.2024 р. №10966, щодо переходу з пенсії за віком згідно з Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за пенсію згідно з Законом України “Про державну службу» з урахуванням висновків суду у цій справі.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 по справі № 520/23925/24 в частині задоволення позову залишено без змін.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом №2000-0202-8/107732 від 16.07.2025 на звернення представника позивача повідомило, що постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2025 по справі №520/23925/24 надійшла до електронного кабінету відповідача в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (ЄСІТС) 16.06.2025 о 20:57, зареєстрована в документообігу головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 19.06.2025 вх. № 33759/7. Вказано, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 по справі 520/23925/24 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2025 по справі № 520/23925/24 з 29.07.2024 ОСОБА_1 переведено з пенсії за віком згідно з Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно з Законом України “Про державну службу» з урахуванням висновків суду по цій справі. Зазначено, що відповідно до пункту 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, (зі змінами) після виконання рішення суду електронну пенсійну справу ОСОБА_1 направлено до головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві для здійснення перевірки.
Згідно з протоколу з пенсійної справи позивача її переведено з пенсії за віком згідно з Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно з Законом України “Про державну службу».
Відповідач подав до суду пояснення, в яких посилався на те, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області були відсутні підстави для призначення та виплати ОСОБА_1 з 29.07.2024 року пенсії державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ "Про державну службу", з урахуванням довідок про заробітну плату державного службовця виданих Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 24.07.2024 року № 2600-0602- 8/144604 та № 2600-0602-8/144582.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, позивач звернулась до суду із даним позовом.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України “Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон України №889-VIII).
За змістом пункту 2 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VIII, з 01.05.2016 втратив чинність Закон України “Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон України №3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Положеннями пунктів 10, 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Приписами частини першої статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, чинного до 01.05.2016, передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч.1 ст.37 Закону № 3723-ХІІ встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно із пунктами 4-7 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами законів України “Про Кабінет Міністрів України», “Про державну службу», “Про Національний банк України», “Про дипломатичну службу», “Про службу в органах місцевого самоврядування», “Про прокуратуру», “Про статус народного депутата України», “Про судоустрій і статус суддів», “Про судову експертизу», “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», “Про наукову і науково-технічну діяльність», “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява.
Відповідно до п. 2 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622 (далі - Порядок № 622) згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII “Про державну службу» (далі - Закон) мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу»: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
За змістом пункту 3-1 Порядку № 622 державні службовці, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу» займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу», мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.
Відповідно до п.4 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 Закону України "Про оплату праці" визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Відповідно до ч.1 ст.66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Згідно із ст.41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За висновками рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 по справі № 520/23925/24, яке набрало законної сили, з довідок Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 24.07.2024 року № 2600-0602-8/144604 та № 2600-0602-8/144582 вбачається, що за всі періоди на всі види оплати праці нараховувався та сплачувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Вказано, що позивач має право на обчислення пенсії державного службовця із врахуванням заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з останньої займаної посади. Зазначено, що пенсія позивача підлягає обчисленню з урахуванням заробітку, зазначеного у довідках від 24.07.2024 року № 2600-0602-8/144604 (довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та № 2600-0602-8/144582 (довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця).
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на висновки рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 по справі № 520/23925/24, суд вважає, що відповідач, у процедурі переведення ОСОБА_1 з 29.07.2024 року, мав врахувати при обрахунку пенсії довідки про заробітну плату державного службовця видані Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві від 24.07.2024 року № 2600-0602-8/144604 та № 2600-0602-8/144582.
Проте, відповідачем не вчинено вищевказаних дій.
При цьому, відповідач посилався на позицію Верховного Суду у постанові від 28 лютого 2023 року у справі № 520/6418/21.
Так, у справі розглядались спірні правовідносини щодо перерахунку пенсії на підставі статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
Натомість у даній справі, розглядаються спірні правовідносини щодо врахування для визначення розміру пенсії даних довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії під час переведення позивача на інший вид пенсії на виконання рішення суду.
Таким чином, у даній справі розглядаються відмінні правовідносини ніж у справі № 520/6418/21.
Отже, вищевказані посилання відповідача є необгрунтованими.
Враховуючи висновку суду у справі № 520/23925/24, відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не врахування довідок про заробітну плату державного службовця виданих Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 24.07.2024 року № 2600-0602-8/144604 та № 2600-0602-8/144582 при обчислені ОСОБА_1 з 29.07.2024 року пенсії за віком за Законом України “Про державну службу».
При цьому, відповідачем у спірних правовідносинах допущено протиправну бездіяльність, як пасивну форму поведінки, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправними дії задоволенню не підлягають.
Також, суд враховує, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 по справі № 520/23925/24 позивача переведено з пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу».
Отже, враховуючи те, що позивач наразі отримує пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу», то ефективним захистом порушених прав позивача, є здійснення перерахунку пенсії з дати переведення на такий вид пенсії.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 29.07.2024 року із врахуванням довідок про заробітну плату державного службовця виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві від 24.07.2024 року № 2600-0602-8/144604 та № 2600-0602-8/144582.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не врахування довідок про заробітну плату державного службовця виданих Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 24.07.2024 року № 2600-0602-8/144604 та № 2600-0602-8/144582 при обчислені ОСОБА_1 з 29.07.2024 року пенсії за віком за Законом України “Про державну службу».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 29.07.2024 року із врахуванням довідок про заробітну плату державного службовця виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві від 24.07.2024 року № 2600-0602-8/144604 та № 2600-0602-8/144582.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.