Справа № 500/4391/25
26 листопада 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Кременецької окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації до Кременецької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Кременецька окружна прокуратура, в інтересах держави в особі Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації (надалі, позивач) звернулася до суду з позовом до Кременецької міської ради (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправною бездіяльність Кременецької міської ради, яка полягає у не укладенні охоронного договору з Департаментом культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації щодо об'єкта культурної спадщини - Єврейське кладовище XVI-XX ст., що в на вул. Джерельній-Крейдяній в м. Кременці взяте на облік як щойно виявлений об'єкт культурної спадщини наказом управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації від 28.12.2019 №166-од, занесено до Державного реєстру нерухомих об'єктів культурної спадщини України згідно з наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 14.01.2021 №2462, охоронний №3000-Тр, зобов'язати Кременецьку міську раду укласти охоронний договір з Департаментом культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації щодо пам'ятки історії місцевого значення - Єврейське кладовище XVI-XX ст., що в на вул. Джерельній-Крейдяній в м. Кременці взяте на облік як щойно виявлений об'єкт культурної спадщини наказом управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації від 28.12.2019 №166-од, занесено до Державного реєстру нерухомих об'єктів культурної спадщини України згідно з наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 14.01.2021 №2462, охоронний №3000-Тр.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Тернопільською окружною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру», виявлено порушення інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини. Просить врахувати, що Кременецька міська рада, у власності якої перебуває вищевказана пам'ятка культури зобов'язана укласти відповідний охоронний договір з органом охорони культурної як її власник у розумінні Закону України «Про охорону культурної спадщини».
Ухвалою суду від 29.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Просить врахувати, що Кременецькій окружній прокуратурі була надана відповідь №1912/02-25 від 25.06.2025, що Кременецькою міською радою на даний час виготовляється технічна документація та облікові документи, які є передумовою укладання охоронного договору на вищевказану пам'ятку культурної спадщини (наявна в матеріалах справи), що підтверджує факт вчинення дій з боку Кременецької міської ради щодо укладення охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини. Вважає, що даний позов про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії до Кременецької міської ради є передчасним та не до належного відповідача і в його задоволенні потрібно відмовити в повному обсязі.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав позовні вимоги, просить позов задовольнити повністю.
З'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд встановив таке.
Згідно з інформацією Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації від 24.06.2025 Єврейське кладовище XVI-XX ст. на вул. Джерельній-Крейдяній в м. Кременці було взяте на облік як щойно виявлений об'єкт культурної спадщини наказом управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації від 28.12.2019 №166-од, занесено до Державного реєстру нерухомих об'єктів культурної спадщини України згідно з наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 14.01.2021 №2462, охоронний №3000- Тр є пам'яткою історії місцевого значення, охоронний договір на цю пам'ятку не укладався.
Відповідно до паспорта об'єкта культурної спадщини власником даного об'єкта є Кременецька міська рада.
Переліки пам'яток та об'єктів культурної спадщини, серед яких було зазначено Єврейське кладовище XVI-XX, були надіслані Кременецькій міській раді листами департаменту культури та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації від 14.09.2021 №02.01-44/530 та Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини від 30.06.2021 203/01-5.
Про необхідність укладення охоронного договору Кременецьку міську раду було повідомлено листом Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини від 22.04.2024 №134/01-5.
Однак, дотепер власник пам'ятки історії місцевого значення - Єврейського кладовище XVI-XX ст., або уповноважений ним орган не звертався до Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації з питань укладення охоронного договору на вказану пам'ятку.
Кременецькою окружною прокуратурою надіслано до Департаменту запит №51-2235 вих-25 чи вживатимуться заходи до усунення порушень вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини» щодо не укладення охоронного договору на пам'ятку архітектури.
Департамент листом № 02.1-46/951 від 24.06.2025 повідомив, що на дану пам'ятку після проведення обстеження була виготовлена облікова документація: облікова картка, паспорт, історична довідка та акт технічного стану. Також повідомили, що з позовом до суду щодо зобов'язання Кременецьку міську раду укласти охоронний договір звертатися не будуть.
Окрім того, Кременецькою окружною прокуратурою надіслано запит №51- 2232вих-25 в Кременецьку міську раду: чи зверталася і чи буде звертатися рада до Департаменту щодо укладення охоронного договору на пам'ятку історії місцевого значення Єврейське кладовище XVI-XX.
У відповідь Кременецька міська рада листом №112/02-25 від 25.06.2025 повідомила, що відповідно до Наказу Міністерства культури №158 від 11.03.2013 "Про затвердження Порядку обліку об'єктів культурної спадщини", Кременецькою міською радою виготовляються облікові документи та технічна документація, що є передумовою укладання охоронного договору на дану пам'ятку.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 54 Конституції України, культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які перебувають за її межами.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України від 08.06.2000 №1805-III "Про охорону культурної спадщини" (далі - Закон №1805-III).
Згідно зі статтею 1 Закону №1805-III пам'ятка культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (не включення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Згідно положень статті 2 Закону №1805-III археологічними пам'ятками культури є рештки життєдіяльності людини (нерухомі об'єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов'язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону №1805-III об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української PCP "Про охорону і використання пам'яток історії та культури", визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.
Статтею 1 Європейської конвенції про охорону археологічної спадщини від 16.01.1992, що ратифікована Україною законом "Про ратифікацію Європейської конвенції про охорону археологічної спадщини "переглянутої" від 10.12.2003, передбачено, що складовими частинами археологічної спадщини вважаються всі матеріальні залишки та об'єкти, а також будь-які інші сліди існування людства у минулих епохах, збереження і вивчення, яких допомагає з'ясувати розвиток історії людства та його зв'язок з природним середовищем, головними джерелами отримання інформації відносно яких є розкопки або знахідки й інші методи дослідження історії людства та середовища, що його оточує, які знаходяться у будь-якому місці, що знаходяться під юрисдикцією сторін. Археологічна спадщина включає споруди, архітектурні ансамблі розбудовані та облаштовані ділянки території, рухомі об'єкти, інші пам'ятки, а також їхній контекст, незалежно від місця розташування на суходолі або під водою.
Згідно положень статті 2 зазначеної Європейської конвенції кожна сторона зобов'язується запровадити за допомогою діючих процедур правову систему охорони археологічної спадщини, яка передбачає ведення обліку археологічної спадщини та визначення пам'яток і територій, що підлягають охороні, створення археологічних заповідників навіть там, де на суходолі або під водою відсутні наявні сліди, з метою збереження матеріальних свідчень, які будуть вивчатися прийдешніми поколіннями, зобов'язання для осіб, що випадково знаходять об'єкти археологічної спадщини, доповідати про це компетентним органам і надавати їх для вивчення.
Статтею 4 Європейської конвенції передбачено, що для фізичного збереження археологічної спадщини кожна сторона зобов'язується вживати заходів, які передбачають придбання або охорону державними органами за допомогою інших відповідних засобів територій, які мають стати археологічними заповідниками, збереження та підтримання в належному стані археологічної спадщини у місці їхнього знаходження, облаштування належних сховищ археологічних залишків, які були вилучені з місця їхнього первісного розташування.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону археологічної спадщини" від 18.03.2004 №1626-IV пам'ятка археології - археологічний об'єкт національного або місцевого значення, занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
Згідно з частинами першою, другою статті 24 Закону №1805-III власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.
Використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.
Статтею 23 Закону №1805-III передбачено, що усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Відсутність охоронного договору, згідно з імперативом частини четвертої статті 23 Закону №1805-III, не звільняє особу від обов'язків, що випливають із цього Закону.
Приписами частини третьої статті 23 Закону №1805-III передбачено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" Кабінет Міністрів України 28.12.2001 постановою №1768 затвердив Порядок укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини (надалі - Порядок №1768).
Згідно з пунктами 1, 2 Порядку №1768, охоронний договір встановлює режим використання пам'ятки культурної спадщини (далі - пам'ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.
Власник пам'ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Згідно з пунктом 5 Порядку №1768, в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам'ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам'яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
Аналіз вищенаведеного правового регулювання свідчить про те, що укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким на власника покладається зобов'язання щодо забезпечення збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об'єкт культурної спадщини, а лише встановлюється режим використання пам'яток та відповідальність за порушення такого режиму. Охоронний договір, укладений на підставі статті 23 Закону №1805-III, за висновком сформульованим у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №806/1536/18, є адміністративним договором.
Обов'язок укладення охоронного договору покладається саме на власника або користувача пам'ятки, а не на орган охорони культурної спадщини і саме від нього повинна виходити ініціатива щодо укладення охоронного договору.
Саме такий висновок сформульований у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №826/4605/16.
Відповідно до пункту 11 частини другої статті 6 Закону №1805-III до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить укладення охоронних договорів на пам'ятки в межах повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону
Відповідно до статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Стаття 5 Закону №280/97-ВР визначає, що до системи місцевого самоврядування входять виконавчі органи рад. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. (частина перша статті 11 Закону №280/97-ВР).
Одночасно, підпунктом 10 пункту "б" статті 32 Закону №280/97-ВР встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад делеговано повноваження забезпечення охорони пам'яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.
Згідно із частинами першою, восьмою статті 51 Закону №280/97-ВР виконавчим органом міської ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.
Поряд з цим, згідно з п. 12 Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, щойно виявлені об'єкти культурної спадщини чи їх частин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1768 від 28.12.2001( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2024 № 630) (далі - Порядок), власник (користувач) пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини у власність (користування) укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
При цьому, в охоронному договорі зазначається режим використання пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини, у тому числі території, на якій вони розташовані, відповідно до п.6 даного Порядку.
Вимогами п. 8 Порядку встановлено, що в охоронному договорі, складеному за формою згідно з додатком 1, зазначаються вимоги щодо режиму використання пам'ятки чи її частини, види і строки виконання робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам'яток, інших пам'яток охоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
Підпунктом 19 передбачено, що охоронні договори на пам'ятки монументального мистецтва, містобудування, історії, садово-паркового мистецтва, науки і техніки, ландшафту чи їх частини складаються за формою згідно з додатком 1.
Охоронні договори на пам'ятки історії (за винятком пам'яток, що становлять собою будівлі і споруди), науки і техніки (за винятком пам'яток, що становлять собою будівлі і споруди), садово-паркового мистецтва, містобудування, ландшафту, монументального мистецтва чи їх частини повинні містити такі додатки: акт візуального обстеження на момент укладення охоронного договору. Для комплексів (ансамблів) складається окремий акт на кожну їх складову. Акт візуального обстеження пам'ятки поновлюється не рідше ніж раз на п'ять років. Якщо стан пам'ятки значно змінився після проведення робіт на пам'ятці, - протягом п'яти календарних днів після його зміни; план території пам'ятки; паспорт пам'ятки (форма якого визначається МКІП).
У разі коли пам'ятка історії або науки і техніки становить собою споруду (будівлю), комплекс (ансамбль) споруд, охоронний договір повинен містити додатки згідно з переліком, визначеним у пункті 17 цього Порядку для пам'яток архітектури.
Відповідно до п. 14 та п. 15 постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2024 № 630 «Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, щойно виявлені об'єкти культурної спадщини чи їх частини» у разі коли пам'ятка, щойно виявлений об'єкт культурної спадщини чи її (його) частина перебувають у державній власності та передані до сфери управління райдержадміністрації (військової -адміністрації) або належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, охоронний договір укладається з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органом охорони культурної спадщини обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що обов'язок укладання охоронного договору покладається саме на власників пам'ятки, а не на орган охорони культурної спадщини і саме від власників повинна виходити ініціатива укладення охоронних договорів.
Саме Кременецька міська рада, у власності якої перебуває вищевказана пам'ятка культури зобов'язана укласти відповідний охоронний договір з органом охорони культурної як її власник у розумінні Закону України «Про охорону культурної спадщини».
Таким чином, як вбачається з вищевикладених норм законодавства, юридичні або фізичні особи, які є власниками (користувачами) об'єктів культурної спадщини чи їх частин, зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані визначені документи.
Така правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду у справі № 120/10793/22 від 20.01.2025.
Як встановлено судом, у спірному випадку Кременецька міська рада не зверталася до Департаменту з метою укладення охоронного договору на пам'ятку історії місцевого значення Єврейське кладовище XVI-XX.
Разом з тим, суд вважає, що виготовлення технічної документації та облікових документів не свідчить про укладення охоронного договору з Департаментом культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації щодо пам'ятки історії місцевого значення - Єврейське кладовище XVI-XX ст.
Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.
Слід також зазначити, що у даному випадку укладення охоронного договору з Департаментом культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації щодо пам'ятки історії місцевого значення - Єврейське кладовище XVI-XX ст., що в на вул. Джерельній-Крейдяній в м. Кременці не йдеться про вибір органом місцевого самоврядування на власний розсуд прийняти рішення.
Ст. 23 Закону №1805-ІІІ передбачено, що усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Таким чином, не укладення охоронного договору відповідачем до цього часу свідчить про його протиправну бездіяльність.
Відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що позов керівника Кременецької окружної прокуратури підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки судові витрати позивача складаються лише із сум сплаченого судового збору, то підстави для їх розподілу відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Кременецької міської ради, яка полягає у не укладенні охоронного договору з Департаментом культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації щодо об'єкта культурної спадщини - Єврейське кладовище XVI-XX ст., що на вул. Джерельній-Крейдяній в м. Кременці, взятого на облік як щойно виявлений об'єкт культурної спадщини наказом управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації від 28.12.2019 за №166-од, занесеного до Державного реєстру нерухомих об'єктів культурної спадщини України згідно з наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 14.01.2021 №2462, охоронний №3000-Тр.
Зобов'язати Кременецьку міську раду укласти охоронний договір з Департаментом культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації щодо пам'ятки історії місцевого значення - Єврейське кладовище XVI-XX ст., що в на вул. Джерельній-Крейдяній в м. Кременці, взятого на облік як щойно виявлений об'єкт культурної спадщини наказом управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації від 28.12.2019 №166-од, занесеного до Державного реєстру нерухомих об'єктів культурної спадщини України згідно з наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 14.01.2021 №2462, охоронний №3000-Тр.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено та підписано 26 листопада 2025 року.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Реквізити учасників справи:
позивач - Кременецька окружна прокуратура (місцезнаходження: вул. Юліуша Словацького, 6А, м. Кременець, Кременецький р-н, Тернопільська обл., 47003, код ЄДРПОУ 0291009823), в інтересах держави в особі Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації (місцезнаходження: бульв. Тараса Шевченка, 6, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46001 код ЄДРПОУ 44246891),
відповідач - Кременецька міської ради (місцезнаходження: вул. Шевченка, 67, м. Кременець, Тернопільська область, 47003 код ЄДРПОУ:04058338).
Головуюча суддя Дерех Н.В.